Першу в Україні установку для знешкодження непридатних до використання отрутохімікатів, що віднедавна має наша область, сміливо можна назвати багатостраждальною. Півтора мільйона гривень на її виготовлення вишукували чотири роки! Коли нарешті установку доставили в область, – це було ще в лютому, провели усі тендерні процедури, фахівці СВАРЧ, котрі працюватимуть на ній, пройшли відповідні навчання, знову перед посадовцями постало питання, де її випробувати. Адже обладнання в Українському державному науково-технічному центрі “Енергосталь” (м. Харків) пройшло усі лабораторні випробування, але не має  ліцензії на використання.
Випробувати нову техніку вирішили на території Балясненської сільської ради Диканського району. Але коли про це дізналися самі мешканці Балясного та сусідньої Попівки, вони сказали категоричне “ні!” Чому? Щоб поблизу їхніх сіл не випробовували досі невідоме і, на їхню думку, небезпечне обладнання.

“У нас отрутохімікатів немає, тож і не треба їх сюди завозити     з усього району”
Установку на територію Балясненської сільської ради привезли ще кілька місяців тому. Розмістили її на колишньому міжколгоспному аеродромі, де раніше знаходився склад мінеральних добрив. Тепер від складу залишилися лише напівзруйновані стіни, а ось заасфальтований майданчик зі зручним під’їздом, як з’ясувалося, став у нагоді.
Те, що мешканці Балясного проти того, щоб поруч із селом проводили випробувальні роботи, у кінцевому результаті з’ясувалося під час сесії сільської ради, що проходила наприкінці червня. Напередодні селом кілька днів ходили чутки, що нібито на аеродром привезли якусь невідому установку. Тож під час роботи самої сесії депутати на вимогу громадськості виїхали на аеродром, – це більш як за кілометр від села, сюди ж хто прийшов, хто приїхав із ближніх сіл. Зібралося кілька десятків небайдужих ініціативних селян. Якраз приїхала і комісія з району, у числі якої – представники районної ради та адміністрації, а також начальник управління з питань НС облдержадміністрації Михайло Андрусенко.
Балясненці були категоричними: переробляйте непридатні отрутохімікати де завгодно, але тільки не на нашій землі. Їхніми аргументами було те, що із території сільради отруту вже давно вивезли, то навіщо її завозити сюди знову.
Хата Людмили Сулими знаходиться із самого краю Балясного. “Я коли дізналася, що на аеродромі проходять збори, як була у робочому одязі, бо саме поралася по господарству, так чимдуж і помчалася до гурту. Моя позиція – категоричне “ні”. Я інвалід другої групи, у мене діти в цьому селі живуть, троє внуків. Навіщо вони дихатимуть отим отруєним повітрям? У нас он природа яка гарна.  А як почне працювати ота установка, чи можна буде тоді відпочивати у цих краях?”
Фельдшер Балясненської амбулаторії, депутат сільської ради Тамара Яроха пояснює, що за 200 метрів від майданчика для випробувань уже починається заповідна територія – ландшафтний парк “Пустовітка”. Там навіть не дозволяють випасати корів. Навіщо ж забруднювати довколишню територію отруйними викидами? “І нехай їх буде навіть 2%, як нам обіцяють, та як ми почуватимемося від них?”
А Олександр Криворучко, теж депутат сільської ради, розповідає, що міжколгоспний хімсклад та аеродром були побудовані у 70-х роках минулого століття. У 80-х поряд, буквально через дорогу, створили заповідну територію. За кількасот метрів від хімскладу уже село Попівка. Ця територія якраз на пагорбі. Роза вітрів складається так, що увесь дим тягнутиме у Попівку. Тим паче, що якраз поруч з аеродромом проходить туристичний маршрут “Гоголівськими місцями”. Чи не надто неприємний перед туристами відкриється краєвид?
Ще селяни обурювалися, що установка не має ліцензії. Тож навіщо село ставити хоч під імовірну, але все-таки загрозу? Чи не безпечніше було б обладнання випробувати, скажімо, у чорнобильській зоні відчуження?
За результатами відкритої сесії депутати сільської ради прийняли рішення з проханням заборонити розміщення установки з утилізації непридатних до використання отрутохімікатів на території сільської ради. Його депутати передали на реагування до райдержадміністрації та районної ради.
А в районі сказали – установці “так”
Депутати районної ради відреагували на рішення балясненських сільських депутатів по-своєму. Вони не підтримали своїх колег, і на засіданні комісії райради з питань АПК, земельних відносин, екології та природокористування прийняли рішення продовжувати пусконалагоджувальні роботи, а райдержадміністрації через районну газету доручили проводити серед населення роз’яснювальну роботу. Більше того, депутати запропонували на чергову сесію районної ради підготувати та внести пропозиції щодо виділення коштів для утилізації непридатних до використання отрутохімікатів, а водночас – і рекультивацію земель, де протягом цих років зберігалися отрутохімікати.
Позицію районної влади пояснила голова Диканської райдержадміністрації Любов Лелюк. Ще на початку 2006 року Диканська районна рада найпершою в області прийняла “Регіональну галузеву програму поводження з непридатними хімічними засобами захисту рослин на період 2006–2010 рр.”. Відтоді щороку в районний бюджет закладали кошти, щоб при можливості якнайшвидше взятися за її виконання. Мета одна – зупинити отруєння навколишнього середовища, адже з кожним роком непридатні до використання отрутохімікати впливають на довкілля все агресивніше. Депутати районної ради дали доручення райдержадміністрації уточнити строки виготовлення установки із ліквідації непридатних отрутохімікатів. Коли роботи із її виготовлення добігали завершення, райдержадміністрація прозвітувала перед районною радою, що установка майже готова. Таким чином, говорить Любов Лелюк, як тільки установку привезли в область, ми оперативно спрацювали, щоб Диканський район був першим, де вона працюватиме. До того ж на території Диканського району у п’яти господарствах зберігається лише 5 тонн отрутохімікатів, що підлягають знищенню. Це найменше з усіх районів. “Для порівняння зазначу, – говорить Любов Лелюк, – що лише ТОВ “Балясненське”, яке орендує землі на території Балясненської сільради, з початку сільськогосподарського сезону уже внесло на поля три тонни мінеральних добрив та засобів захисту рослин. У районі щороку більше сотні тонн вноситься гербіцидів, пестицидів, різних мінеральних добрив. До речі, коли у селі проходила відкрита сесія, поряд поле обробляли отрутохімікатами. Тому спалення 5 тонн отрути, на мою думку, – не надто великий обсяг, щоб зашкодити тамтешньому навколишньому середовищу”.
Чому ж адміністрація як ініціатор проекту не поцікавилася думкою людей про розміщення установки на території сільради? По-перше, пояснює Любов Лелюк, тому, що програма затверджена депутатами, власне народними обранцями, і, по-друге, розташування установки не передбачає будівництво капітальної споруди та постійного виробництва. Це тимчасове рухоме обладнання, і погодження територіальної громади для відведення земельної ділянки згідно з законодавством непотрібне.
“Місце для розміщення установки ми довго шукали. Працювала спеціальна комісія. Було переглянуто шість ділянок, і ця, як на наш погляд, є найоптимальнішою. Там знаходився міжгосподарський хімічний склад, тобто вже тоді були підстави, щоб вибрати саме цю ділянку. Він розміщений найдалі від усіх населених пунктів і водночас практично в центрі району, роза вітрів сприятлива – вітер не дме в бік населених пунктів. Це підтвердила районна санітарно-епідеміологічна служба, – говорить Любов Лелюк. – Ми вислухали позицію людей, зрозуміли її і тепер планомірно будемо роз’яснювати, що ця робота насправді вкрай необхідна. Якщо ця отрута не буде знешкоджена зараз, то Диканський район у черзі буде останнім. До нас дійде установка не р
аніше, ніж через 15 років. І люди повинні зрозуміти: якщо роботи будуть відтерміновані, ми завдамо ще більшої шкоди і навколишньому середовищу, і здоров’ю людей. Бо хімікати знаходяться у мішках і бочках, вони закриті і закладені цеглою. Ми навіть не уявляємо, що відбувається за цегляними стінами, у якому стані вони знаходяться зараз. Можливо, вони вже роз’їдають бочки та мішки, і усе йде в землю. Я сама за освітою хімік і розумію важливість таких речей, – говорить Любов Лелюк. – Водночас від запуску цієї установки сільська рада має певний зиск. Адже прибрали територію самого аеродрому, який перетворився у стихійний смітник. Зараз проводять наладку обладнання, і після цього районна комісія буде надавати дозвіл. Жодного документа ще не підписано.
Для того, щоб знешкодити 5 тонн “диканських” отрутохімікатів, знадобиться місяць. Після цього диканчани можуть забути про проблему зараження землі і води непридатними до використання отрутохімікатами.  Жаль тільки, що для такої благородної справи ми витрачаємо так багато зайвого часу”, – підсумувала Любов Лелюк.
Якщо місцевій владі не вдасться переконати громаду…
Який вихід із ситуації бачить обласна влада, ми запитали начальника управління з питань надзвичайних ситуацій облдержадміністрації Михайла Андрусенка. Він, власне, зазначив, що перед тим, як привезти установку в район, облдержадміністрація провела громадські слухання, де були присутні керівники сільгосппідприємств, представники виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, працівники компетентних структур району. Тому питання розташування на території району установки в принципі було узгоджене.
Чи становить хоча б мінімальну загрозу для населення і навколишнього середовища запуск установки? Михайло Андрусенко з цього приводу відповів, що невеликий відсоток ризику є. Тому, щоб виключити будь-який ризик, спершу роботу установки випробують на відомому неагресивному засобі захисту рослин, до того ж невеликій його кількості. Наприклад, на ДДТ. Перший запуск проходитиме за участю усіх контролюючих служб району, області. Усі показники переробки отрутохімікатів і викидів фіксуватимуть спеціалісти, і при найменшому відхиленні від норми роботи негайно будуть припинені. Таким чином, наголосив Михайло Андрусенко, ми повністю убезпечуємо населення від непередбачуваних наслідків першого запуску установки.
Те, що балясненці не підтримують розміщення установки на території сільської ради, це їхнє право. Якщо місцевій владі не вдасться переконати громаду, говорить Михайло Андрусенко, установку негайно перевезуть в інший район, можливо, у Полтавський. Звідки також надійшли пропозиції. Загалом пропозиції про направлення установки для знищення отрутохімікатів управління з питань НС облдержадміністрації отримало з усіх районів області.