"Коріння моїх родичів – з Шишак"
 – Равіль Сафович, цікаво почути від вас, як виникла ідея проведення таких змагань і чому кубок саме шишацький? Що поєднує вас із цим мальовничим полтавським краєм?
 – У Шишаках буваю давно, часто приїжджав сюди й раніше, адже коріння моїх родичів – з Шишак. Люблю цей край. Спілкуюся з місцевими жителями, маю тут багато друзів. Враховуючи те, що я президент Професіональної футбольної ліги України, з'явилася думка про необхідність організувати турнір саме для сільських команд. Щоб вони могли показати себе, позмагатися, вдосконалити свою майстерність, вийти на вищий рівень і згодом кращі гравці мали змогу поповнювати професійні клуби. П'ять років тому, коли започатковували цей турнір, участь у ньому брали 3 – 4 команди тільки з Шишацького району. Згодом рамки розширилися, був заснований "Шишацький кубок", і ми вже досягли нинішнього представництва у 24 команди з 15 районів Полтавської області. Турнір відбувається за активної участі й підтримки Партії регіонів.
 – Чи буде згодом географія цих змагань розширюватись, щоб вийти за межі Полтавщини?
 – Знаєте, не думаю, що було б правильним розгортати турнір до міжобласного. Ставши депутатом, я, хоч і родом з Донбасу, закріплений за кількома регіонами Полтавської області, а саме: Шишацьким, Великобагачанським, Миргородським районами, тож знаю потреби, проблеми місцевих жителів і намагаюся опікуватися насамперед ними.
"Моя робота
безпосередньо пов'язана
зі спортом"
 – Чи пов'язана ваша депутатська діяльність із проблемами спортивної галузі?
 – Безумовно. Вже сьомий рік я – народний депутат. А моя діяльність як президента ПФЛ пов'язана з вирішенням проблемних питань у футболі. Це і захист інтересів клубів, і дисциплінарні, адміністративні питання, і розвиток професійного, аматорського футболу. І не лише це. Працюючи у профільному Комітеті Верховної Ради, брав участь у розробці законопроектів із соціальних питань, пов'язаних із сімейною, молодіжною політикою, медициною, фізкультурою і спортом.
 – Які перспективи розвитку аматорського, дитячого, юнацького футболу?
 – Вважаю, що турнір, який ми проводимо на Полтавщині, і має дати поштовх такому розвитку. Гравці там дорослі, але це – приклад для дітей. Дивлячись на них, юні матимуть більшу прихильність до спорту, здорового, активного способу життя. З 24-х команд – учасниць Кубка – будуть відзначені організаторами всі, незалежно від результату. Вони отримають м'ячі, комплекти футбольної форми. Ми не забуваємо і про дітей, дитячі команди теж усе це отримають. Такі змагання – спосіб виявляти і виховувати своїх майбутніх гравців-професіоналів. Спортивні школи, ігрові майданчики, уроки футболу, чемпіонати різного рівня – все це має хорошу перспективу і є частиною виховання здорового покоління.
 – Ваша оцінка сьогоднішньої ситуації в українському парламенті. Коли Верховна Рада перестане сперечатися і почне нормально працювати?
 – Кілька років тому, в кінці 2004-го, в Україні, на мою думку, відбувалися події, які розкололи наше суспільство. Відтоді приблизно половина людей підтримує одну сторону, половина – іншу. Домовитись поки що не можемо. Довго це тривати не буде, ситуація має змінитися на краще. Якщо Схід і Захід не об'єднаються, ми не зможемо говорити про нормальний розвиток України. Ця ситуація не йде на користь нашій державі, Україна гідна кращого і має посісти належне їй місце у міжнародному співтоваристві.
"На місцевий футбол дивлюся з оптимізмом"
 – Як ви оцінюєте розвиток професійного футболу на Полтавщині?
 – Полтавщина представлена у різних лігах. Вищий дивізіон – футбольний клуб "Ворскла". Досить гарно і впевнено виглядає команда. Іноді гра, яку демонструє "Ворскла", вражає. Тому, на мій погляд, велике майбутнє у цього клубу. Міста Полтавської області мають в нижчих лігах непогані команди, в яких теж є перспектива. Полтавський футбол, безперечно, не стоїть на місці, а рухається вперед.
 – Серед наших читачів багато вболівальників "Ворскли", і дуже приємно, що ви високо оцінили гру нашої головної команди. Оскільки ми торкнулися великого спорту, поділіться, будь ласка, своєю думкою з приводу готовності українських міст, доріг, аеропортів, стадіонів до Євро-2012.
 – З приводу Євро-2012 я налаштований не так оптимістично, як щодо полтавського футболу. Питання виникають не зі спортивною інфраструктурою. Стадіони можна встигнути збудувати, реконструювати. А дороги, аеропорти, хороші готелі – тут проблеми. І нинішня ситуація в країні ніяк не сприяє їх розв'язанню.
 – Поділіться враженнями від чемпіонату Євро-2008, який щойно завершився.
 – Загалом моя оцінка цього чемпіонату нічим не відрізняється від коментарів спортивних фахівців. Дуже добре себе показала збірна Росії. Виступ цієї команди став відкриттям чемпіонату, і "бронза" росіян – вже високий результат. Збірна Голландії себе проявила краще, ніж місце, яке посіла. Сподобались іспанці. Я за них вболівав, і вважаю, що вони заслужено стали чемпіонами. Українцям є на кого рівнятися.
– Равіль Сафович, як ви оцінюєте підготовку і проведення матчу
за Інтер-Суперкубок України, гру команд?
– Традиційно зустрічалися гранди українського футболу – "Шахтар" і "Динамо", вперше матч такого рівня відбувся в Полтаві. Полтавці добре підготували стадіон. Організація відмінна, матч був цікавим. В першому таймі "Шахтар" був менш виразним, потім додав. Рахунок відповідає грі. Звичайно, мені приємно, що переміг "Шахтар" – команда, в якій я працював.
"Хороший футболіст має думати тільки про футбол"
 – Оцініть, будь ласка, стан і перспективи великого українського футболу.
 – Дивлюся на них з оптимізмом. Біля керма великого футболу, професійних клубів стоять відомі, впливові, амбіційні люди, які посідають верхні рядки рейтингів. Ці люди досягли значних успіхів у бізнесі й в спортивній сфері прагнутимуть того ж. А якщо є гроші – будуть вкладення в розвиток спорту, належні умови для тренувань і все інше, отримаємо гарних гравців. Хороший футболіст має думати тільки про футбол. Коли ж він переймається іншими проблемами – як заробити на житло й прогодувати сім'ю, то він не зможе зосередитись на результаті і максимально розкрити свої можливості. Тож є розуміння цього, бажання виховувати своїх гравців. Отже, і перспектива є.
 – Розкажіть, будь ласка, про себе, ваш шлях до великої політики, високого футбольного керівництва.
 – Я вдячний ФК "Шахтар", де колись працював, вдячний взагалі футболу. Усе життя пов'язане з ним. Грав у дитинстві, в студентські роки, запрошували грати за команди заводів, шахт. Торік виступав за збірну парламенту, коли ми грали з польськими парламентаріями. На жаль, програли. Футбол – це моє життя. І коли свого часу довелося приймати рішення, яке кардинально змінило сферу діяльності, я обрав футбол, прийшов працювати в "Шахтар" і ніскільки про це не шкодую.
 – Цікаво дізнатися про вашу родину, ваші уподобання. Як проводите вільний час?
 – Моя дружина Ірина – лікар за професією, донька Марьям – студентка Київського інституту міжнародних відносин. Найбільше уподобання – спорт. У своєму житті чим тільки не займався! Звісно, футболом, а також баскетболом, карате, настільним тенісом… І шахи поважаю. Друзі залучили до рибальства.
Люблю активний відпочинок, сповідую здоровий спосіб життя.
"У полтавського спорту – велике майбутнє"
 – Ваші побажання нашим читачам і усім полтавцям?
 – Завжди бажаю усім тільки щастя, здоров'я, добра й удачі. Любити ближнього, близьких і рідних. Треба йти по життю лише з любов'ю. Полтавці вміють не лише працювати, але й активно відпочивати, поважають спорт. Це видно на прикладі хоча б нашого "Шишацького кубка", який сьогодні відкриваємо. Скільки людей збирається, який інтерес! Думаю, у полтавського спорту – велике майбутнє.
 – Спасибі вам за розмову, за гарні побажання. Ми теж зичимо вам успіхів і вдалих змагань учасникам "Шишацького кубка".