Щойно заклад відчинили для провітрювання, як із машин, які стояли неподалік, вискочили молодики, серед яких були й приватні підприємці, котрі вважають себе власниками приміщення. Вони виштовхали сторожа й зачинилися зсередини, зашторивши й вікна.
Нашвидкуруч написавши кілька текстів, діти прикріпили плакати на вікнах – їм здавалося, що дорослим стане соромно! А тим часом розлючені дяді трощили двері, стелажі, обдирали шпалери всередині приміщення. Здерли й плакати, причому активно тут проявляла себе й відома в Полтаві пані підприємиця.  
Працівники бібліотеки разом із її директором Леонідом Чобітьком  у вівторок допізна залишалися під дверима, у середу так само на робочі місця не потрапили, навіть особисті речі забрати не могли. Незвані гості й самі виходили й поверталися до приміщення через вікно, і на ніч там залишили "своїх". З боку "окупантів" усе це називається, незважаючи на описані їхні дії, досить "культурно": це державна виконавча служба, мовляв,  почала процес виносу майна бібліотеки. На яких підставах – незрозуміло, адже судові розгляди щодо переселення бібліотеки не завершено. Директор закладу Леонід Чобітько від імені трудового колективу звернувся до правоохоронних органів з приводу інциденту. Підтримують колектив і його давні друзі, зокрема із всеукраїнської громадської організації "Альянс-Майдан".
Завідуюча відділом обслуговування бібліотеки для дітей Тамара Коровайна, розповідаючи про те, як "власники" рубали сокирою вікна, двері, стелажі, як брутально лаялися і штовхали бібліотекарів, як не захотіли розмовляти із виконуючим обов'язки голови обласної держадміністрації Іваном Близнюком, наголошує:
– Таке можна робити хіба що від злості, з розпачу, із розуміння своєї безпорадності!