– Розбудова системи адміністративних судів, або, іншими словами, адміністративної юстиції, – процес довготривалий, а задуми щодо її створення простежуються ще від початк формування сучасної української державності. Можливість створення спеціалізованих судів у системі судів загальної юрисдикції була закріплена в Конституції України 1996 року. Згодом, в Законі України "Про судоустрій України", прийнятому в 2002 році, було закріплено систему адміністративних судів, 1 жовтня 2002 року вийшов Указ Президента про створення Вищого адміністративного суду України, а 16 листопада 2004 року – про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження їхньої мережі та кількісного складу суддів, відповідно до якого в Україні має бути утворено 27 окружних та 7 апеляційних адміністративних судів.
1 вересня 2005 року набув чинності Кодекс адміністративного судочинства України. Одночасно з цим Вищий адміністративний суд України почав розгляд перших адміністративних справ і майже через півтора року після цього поступово почали свою роботу апеляційні та окружні адміністративні суди.
– Федоре Федоровичу, які позитивні зрушення, на ваш погляд, відбулися після того, як почала діяти система адміністративних судів?
– В Україні дотепер не існувало ефективного правового захисту громадян у відносинах з адміністративними органами. Правовий захист, що забезпечують адміністративні суди, спрямований не на покарання протиправної поведінки, а на поновлення законних прав та інтересів. Завдання адміністративної юстиції полягають у захисті прав громадянина, що має сприяти зростанню довіри до судової влади в країні. В адміністративному судочинстві держава є відповідачем, а не позивачем, як, наприклад, у кримінальному провадженні.
– Якщо основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, чи існують якісь критерії визначення законності та правомірності їхньої поведінки?
– Так. І ці критерії закріплені законодавчо. При розгляді справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті або вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обгрунтовано (тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення чи вчинення дії).
– А яке місце займає саме Полтавський окружний адміністративний суд в системі адміністративних судів, яка категорія справ буде йому підсудна?
– Полтавський окружний адміністративний суд є місцевим адміністративним судом, який вирішує адміністративні справи як суд першої інстанції, а його юрисдикція поширюється на Полтавську область. Він знаходиться на території Харківського апеляційного адміністративного округу, тобто його рішення можуть бути оскаржені в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду. Суду підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади чи інший державний орган, їх посадова чи службова особа, крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки.
– Як відомо, чимало окружних а
дміністративних судів розпочали свою роботу минулого року. Очолюваний вами суд також створений у 2007 році, а правосуддя починає здійснювати аж у липні 2008 року. Чим зумовлена така тривала затримка початку роботи?
– Основними умовами початку діяльності кожного окружного адміністративного суду є призначення до його складу не менше трьох суддів і наявність облаштованого приміщення.
На момент державної реєстрації суду в листопаді 2007 року до його складу було призначено тільки двоє суддів, в тому числі й голову суду. Протягом тривалого часу ні Верховна Рада України, ні Президент України з різних причин не приймали рішень про обрання чи призначення суддів. І лише наприкінці квітня 2008 року до складу суду призначено ще двох суддів.
Що стосується другої обов'язкової умови, то її виконання полягає не тільки у виділенні приміщення, а й у його належному облаштуванні, що означає проведення ремонту, устаткування робочих приміщень та залів судового засідання, оснащення засобами охорони, технічними засобами тощо. І хоч на сьогодні суд має приміщення, але ні його розміри, ні умови розташування не можуть забезпечити потреби суду. Однак, хоч і починали ми свою роботу в замалому приміщенні й у складі 4 суддів (з 22 згідно зі штатним розкладом), але в повній готовності. Проблеми не повинні ніяким чином позначатися на якості нашої роботи.
– А чи можливо на сьогодні спрогнозувати кількість справ, яка надійде на розгляд суду після початку роботи?
– Точну кількість, звичайно, передбачити важко. Для порівняння можна навести приклад Вінницького окружного адміністративного суду, який розпочав свою роботу 25 квітня 2007 року і станом на січень 2008 року, тобто менше, ніж за рік, вже розглянув понад 17 тисяч справ. Житомирський окружний адміністративний суд за перших півроку роботи розглянув близько 9 тисяч справ.
– Громадян, які вже подали позовні заяви до місцевих загальних судів, напевне, хвилює питання порядку передачі справ до окружного адміністративного суду. Чи будуть передаватись справи, розгляд яких уже розпочато?
– Це питання законодавчо врегульоване таким чином. Відповідно до абзацу другого пункту
5 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України після початку діяльності окружних адміністративних судів адміністративні позови, подані до відповідних місцевих загальних судів у справах, що підсудні окружному адміністративному суду, передаються цими судами до окружного адміністративного суду, якщо провадження у справі ще не відкрито, шляхом прийняття відповідних ухвал у кожній справі з додержанням приписів КАС. Тобто питання про передачу справи повинно вирішуватись у судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі, як це встановлено ст. 22 Кодексу. При цьому ухвала про передачу справи може бути оскарженою, і така передача не може бути здійснена до закінчення строку на оскарження.
– А які категорії справ залишаться в провадженні місцевих загальних судів?
– Це адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа, а також усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
– Полтавський окружний адміністративний суд тільки розпочав діяльність. Які першочергові завдання ви ставите?
– Мої завдання як керівника – це чітка та злагоджена організація роботи суду і створення умов, максимально комфортних для громадян та оптимальних для ефективного здійснення правосуддя. Мої завдання, як судді, визначені законом, і мій обов'язок – неухильно їх виконувати.
Перспективи адміністративної юстиції
Опубліковано: 16 Липня 2008