Важко знайти людину не лише на полтавській землі, а й в усій Україні, яка б не знала чи хоча б не чула імені Федора Трохимовича Моргуна, ветерана Великої Вітчизняної війни, Героя Соціалістичної Праці, доктора сільськогосподарських наук, академіка Української академії аграрних наук, автора багатьох книг і публікацій, активного політичного і громадського діяча.
Федір Трохимович пройшов складний життєвий шлях – роки Великої Вітчизняної війни, де був тричі пораненим. Працював агрономом у післявоєнному радгоспі, на відповідальних керівних посадах в Казахстані та Киргизстані.
З 1973 року Федір Трохимович Моргун – перший секретар Полтавського обкому КПУ. За час роботи йому вдалося вивести область на передові позиції в аграрному секторі України завдяки запровадженню грунтозахисної системи землеробства. Завдяки його ініціативності, наполегливості було здійснено газифікацію багатьох сіл, створено мережу регіональних доріг, відроджено чимало пам’яток історії і культури, зокрема музеї М.Гоголя, Ю.Кондратюка, А.Макаренка.
З 1988 по 1989 роки Федір Трохимович Моргун працював головою Державного комітету СРСР з охорони природи.
Перебуваючи на пенсії, захистив докторську дисертацію, а в 1995 році Федір Трохимович був запрошений на посаду радника губернатора Бєлгородської області (РФ), де за успіхи у впровадженні грунтозахисних технологій удостоєний почесного звання Людина року в Росії (за 1998 рік).
З 2001 року Федір Трохимович Моргун працював радником голови Полтавської облдержадміністрації.
Тільки у 2001–2003 роках з-під його пера друком вийшли книги “Переорані покоління”, “Прокляття війни”, “Селянин – Світова Душа”, “Порятуймо майбутнє людства”, “Доля Прометея з України”, “Куди йдеш, Україно?”, “Плугом по… долях дітей”, “Керівники держав, не бійтеся бути святими”.
Його знамениту книгу “Хліб і люди” читають в усьому світі, адже вона видана багатьма мовами: англійською, німецькою, французькою, арабською, польською, угорською, чеською, болгарською, узбецькою, азербайджанською, вірменською, казахською та ін.
А до 75-х роковин Голодомору в Україні вийшла його праця “Сталінсько-гітлерівський геноцид українського народу: факти і наслідки”. Усього ж за своє життя Федір Трохимович написав понад 80 наукових і яскравих гостро-актуальних публіцистичних творів.
Федір Трохимович Моргун був удостоєний високого звання Героя Соціалістичної Праці, нагороджений орденами Леніна, Трудового Червоного Прапора, Вітчизняної війни І та ІІ ступенів, “За мужність” ІІІ ступеня, Ярослава Мудрого V ступеня, Миколи Чудотворця “За примноження добра на землі”, багатьма медалями.
Його іменем названа вулиця в Полтаві.
Важко усвідомлювати, що Федора Трохимовича Моргуна більше немає з нами.
Глибоко сумуємо з приводу відходу у Вічність цієї людини, висловлюємо співчуття рідним та близьким покійного.
В.Асадчев, О.Удовіченко, А.Матковський, І.Близнюк, В.Андрієнко, А.Баранов, П.Ворона, В.Марченко, Н.Мякушко, С.Соловей, С.Ясинський, А.Авдієвський, С.Антонець,  І.Атаманчук, І.Балюк, М.Безима, М.Бернадський, В.Блінов, І.Бокий, Л.Вернигора, В.Вільченський, М.Гавриленков, В.Гак, П.Гармаш, М.Глухов, І.Гопей, М.Городницький, В.Гришко, Д.Діденко, М.Денеко, О.Денеко, В.Жадан, В.Ждан, М.Ждан, М.Журавель,М.Залудяк, М.Зелінський, Є.Золотарьов, І.Зязюн, М.Іванченко, О.Кива, А.Ковінько, П.Ковтун, С.Кожемяко, О.Козуб, Т.Корост, О.Коросташов, А.Кукоба, Б.Лень, О.Литвиненко, П.Матвієнко, Н.Міщанчук, О.Міщенко, М.Мойся, С.Москаленко, Г.Моцар, О.Мякота, О.Нестуля, О.Онищенко, М.Опара, В.Пабат, В.Пащенко, В.Петринюк, В.Писаренко, О.Прокопенко, Л.Поречкіна, О.Сень, В.Степенко, А.Стреляний, Є.Томін, В.Ус, П.Фомічов, М.Хворостян,
В.Чепурко, Б.Чичкало, І.Швець, М.Юрченко.
***
Громадянська панахида відбудеться 10 липня ц.р. з 9.00 до 12.00 у червоному залі Полтавської обласної державної адміністрації (вул. Жовтнева, 45).