33 хвилини в Полтаві, біля приміщення колишнього Торгсіну (нині це вулиця Жовтнева, 27), куди в часи голоду в обмін на їжу люди здавали коштовні речі, звучали імена та прізвища наших заморених голодом земляків, назви знищених сіл.
Жахливішим від війни, масових розстрілів та газових камер Освенцима, разом узятих, був Голодомор 1932–33 років, який забрав життя багатьох мільйонів українців. Тільки дітей померло 3 мільйони – про це говорили учасники скорботного мітингу.
Спогадами про голодне лихоліття поділився уродженець села Абазівки Полтавського району Микола Дорошенко, який пережив два голодомори. “У ті роки до укрупненої Абазівської сільської ради входило 36 населених пунктів. Після 1933 року повністю вимерло населення у 18 селах”, – зазначив промовець.
Учасники акції “33 хвилини” переглянули фільм “Останні свідки”, створений творчою групою ОДТРК “Лтава”, та ознайомилися з малюнками юних художників Полтавського НВО љ 14. Вихованці цього освітнього закладу вже два роки в рамках акцій “Пам’ятай свій рід” і “Дзвони нашої пам’яті” збирають інформацію про жертв Голодомору, записують спогади свідків, малюють малюнки на тему Голодомору.
Організатори заходу – Національна скаутська організація “Пласт”, обласні громадські організації “Молодий народний рух”, “Молода Просвіта”, “Громадянське суспільство” – зазначали, що акції передувала 100-денна варта пам’яті. У подальшому такі акції пам’яті проходитимуть щотижня.