– Нам не дають спокійно займатися своєю справою, а ми хочемо працювати. Купили ці „Газелі” в кредит, щоб заробляти і годувати свої сім’ї. Дали дозвіл на місяць, а далі невідомо – буду робити чи ні. Вже друге червня, а дозвіл не продовжено. Раніше на рік видавали. Тепер, схоже, хочуть усі пасажирські перевезення в місті монополізувати,  а ми залишаємося без роботи, хоча “накатували” ці маршрути не один рік, – розповідає підприємець, водій маршрутки Юрій Новиков. – Ми працюємо з п’ятої ранку і до опівночі, а автобусів уже після 20–21-ї години не видно. У даній ситуації не знаємо, що нам робити. Прийшли спитати про це у міської влади.
Водії говорять, що раніше дозвіл на маршрут коштував 40 гривень на місяць із кожної машини. Нещодавно вартість підвищилася до 140 гривень.
– На сотню ціну підняли, і лише нервування додалося, а умови для роботи кращими не стали. На кінцевих пунктах немає ні кафе, ні туалетів, руки помити ніде і пообідати. Це стосується не лише водіїв маршруток, а також тролейбусів, автобусів, і навіть іноді таксі. Хіба ми не люди? За що доплачуємо по 100 гривень із машини, це ж не малі гроші? Маршруток по місту більше 500, – каже підприємець Сергій Фомін. – Ось зібралися сьогодні з усього міста приватні перевізники. Комусь ми заважати стали, витісняють нас. Поставили перед фактом, тепер як хочеш, так і виживай, шукай собі нову роботу. І пасажири наші обурюються: навіщо їм їхати автобусом 40 хвилин, якщо маршрутка прийде у звичний час і довезе за 15.  Невідомо, кого не влаштовує наша робота…
– У цьому році в Полтаві створено конкурсний комітет, який проводить конкурси на перевезення пасажирів у місті. Раніше подібні заходи зводилися лише до огляду  транспортних засобів і “явочного списку”, – коментує начальник відділу з питань транспортних перевезень і зв’язку Полтавського міськвиконкому В’ячеслав  Мироненко. – Це призводило до великої кількості неконтрольованого транспорту. Нині вирішено проводити конкурс згідно із законодавством, тобто визначати переможця на кожному маршруті, який буде дотримуватись чіткого графіка руху, зуміє забезпечити звичайний режим руху (тобто зупинятися на всіх зупинках і перевозити певну кількість пасажирів пільгових категорій), а не лише режим маршрутного таксі. Проти такого порядку і виступають ті перевізники, які зібралися перед міськвиконкомом. Ці люди також брали участь у конкурсі, але переможцем стає перевізник, у якого достатньо власного транспорту, в тому числі резервного, і який зможе організувати рух на маршруті. Переможець на кожному маршруті, згідно з постановою Кабінету Міністрів про порядок проведення конкурсів, повинен бути один, щоб із нього можна було спитати за роботу.
– Як бути в такому разі дрібним перевізникам? Вони не зможуть перевозити пасажирів.
– Власникам транспортних засобів, у  яких по одній-дві машини і які не можуть самостійно забезпечити рух на маршруті, даємо змогу працювати з укладенням договорів про співпрацю з переможцями конкурсів. Переможець, як відповідальний за роботу на маршруті, визначає графік для кожної машини. Ряду перевізників ми пропонуємо інші маршрути, переважно до околиць. Не обов’язково всім курсувати тільки по центральних та “кільцевих” лініях. Та декому дуже зручно їздити попереду тролейбусів і автобусів й забирати “платних” пасажирів. Конкурси будуть оголошені й проведені на всі маршрути. Є у нас транспортні підприємства, які готові брати кредити на закупівлю нових сучасних транспортних засобів і працювати на міських маршрутах. Пасажири тільки виграють від того, що, крім  тісної маршрутки, прийде й автобус більшої місткості.