На вулиці – столики і намети з промтоварами. Запитую продавців, як іде торгівля, про умови для роботи.
– Торгівля слабка, бо в місті немає виробництва, людям ніде заробляти гроші на покупки. Якби невеликий заводик нам сюди. В селах тримають господарство, вторговують якусь копійку, так там є свої магазини, де селяни й скуповуються. А покупці міські не дуже платоспроможні, – каже підприємець Віра. – Щодня сплачую за місце 13 гривень, але ж можна стільки і не вторгувати.
Є ще своєрідний торговий центр Зінькова на людному місці біля аптеки. Тут торгують пиріжками, стоять бабусі з картоплею, розсадою, дрібним крамом. На дошці оголошень, стовпах і парканах теж чимало пропозицій придбати молодняк птиці, сіно, кормові буряки, опалювальні котли, меблі, коляски. Було б за що купувати.
Приватні підприємці, котрі працюють у місцевому універмазі, говорять, що ціни на товари “зіньківські”, тобто вони добре знають, скільки і за що зможуть заплатити земляки. Але товари не дорожчають доти, доки невисока ставка оренди. А дія договору оренди закінчується в травні. Власник приміщення – Зіньківська райспоживспілка – попередила підприємців, що ті мають звільнити місце, оскільки в будівлі розпочинається ремонт.
– Кілька років орендуємо приміщення у райспоживспілки. Угодою передбачено, що ми повинні були виконати тут певний обсяг робіт. Ми і фасад оздобили, і дах перекрили, котел опалення поставили, двері пластикові. Натомість мали невелику орендну плату, яка всіх влаштовувала. Ні ми нічого не порушували, ні нас тут не ображали. Єдина проблема – тепер маємо піти просто на вулицю, – розповідає Наталія Пащенко, підприємець, яка продає в універмазі іграшки. – Немає гарантії, що нас сюди пустять після ремонту. Для будівництва свого магазину коштів не маємо. Ми ж прості підприємці, небагаті. Усі працюємо сім’ями, тут 9 родин задіяно. Треба якось жити, сім’ї свої годувати, податки платити. Я, приміром, учитель із вищою освітою. Було п’ять паралельних класів, а залишилося два. 12 людей скоротили, серед них – і мене. Де зараз візьмуть учителя на роботу? Ніде… Тож живемо лише зі своєї маленької справи. Якби нам допомогли вирішити питання з місцем для торгівлі, були б вдячні.
Голова правління Зіньківської райспоживспілки Марія Коваленко запевняє, що в райцентрі є вільні площі, де можна торгувати, у тому числі й на ринку. Там навіть у неділю зайняті лише 70% відведених місць.
– Ринок у Зінькові – теж власність райспоживспілки, але є окремою юридичною особою. Недавно ми збиралися на нараду з керівництвом району і вирішували питання про підвищення ринкового збору на площі, де йде торгівля, бо той майданчик не є торговим. То стоянка для транспорту, яка перебуває в оренді. Через те, що змінилися земельні орендні ставки, зросла ціна на цю землю, підвищився і ринковий збір. Підприємцям запропонували повернутися в критий ринок, у павільйон, там менше містове, бо не впливає вартість землі. Але ж підприємці хочуть бути ближче до покупця, виходять на площу, де більше людей, – коментує Марія Коваленко.
– Споживча кооперація у районі збережена, зараз взято курс на модернізацію і приведення до євростандартів усіх наших об’єктів, – продовжує вона. – У 2003 році підприємцям було надано в оренду на 5 років майно. Перед відзначенням 400-річчя Зінькова потрібно було виконати деякі роботи, вони зробили, а ми за це зменшили плату. Комерційна оренда в місті на початку року становила 35 гривень на місяць за кв. метр, нині вже – 50, а вони сплачували по 6 гривень. Зрозуміло, це їх дуже задовольняло. Термін п’ятирічної оренди закінчується 15 травня. Постало питання закрити універмаг і ще одну нашу “точку” на ремонт. Прийняте відповідне рішення правління, затверджено на раді райспоживспілки. Попередили людей, що у зв’язку з закінченням терміну оренди закриваємо визначені об’єкти, а інші виставляємо на конкурс. Це ж ринкові відносини! Продавці з універмагу попросили, щоб ми переуклали договір і дали поторгувати в період шкільних випускних вечорів. Правління вирішило переукласти договір, а з 1 липня закрити універмаг на ремонт. Якщо підприємців влаштує нова орендна плата, вони зможуть зайняти ці площі. Конкурс по новому об’єкту, де завершиться ремонт, обов’язково буде оголошений. По тих будівлях, де ремонт ще не проводився, прийняте рішення відмінити конкурс, якщо нинішні орендарі погоджуються на орендну плату. А переобладнане по-сучасному приміщення, куди вкладені кошти, ми повинні виставити на конкурс, участь у якому зможуть узяти всі бажаючі.
Звісно, перехід від базару до ринку, від стихійних до цивілізованих відносин – процес складний. Він супроводжується соціальними проблемами. Мінімізувати їх можуть у співпраці органи влади і суб’єкти підприємництва. Від того виграють всі. Й перш за все – споживач.
– Торгівля слабка, бо в місті немає виробництва, людям ніде заробляти гроші на покупки. Якби невеликий заводик нам сюди. В селах тримають господарство, вторговують якусь копійку, так там є свої магазини, де селяни й скуповуються. А покупці міські не дуже платоспроможні, – каже підприємець Віра. – Щодня сплачую за місце 13 гривень, але ж можна стільки і не вторгувати.
Є ще своєрідний торговий центр Зінькова на людному місці біля аптеки. Тут торгують пиріжками, стоять бабусі з картоплею, розсадою, дрібним крамом. На дошці оголошень, стовпах і парканах теж чимало пропозицій придбати молодняк птиці, сіно, кормові буряки, опалювальні котли, меблі, коляски. Було б за що купувати.
Приватні підприємці, котрі працюють у місцевому універмазі, говорять, що ціни на товари “зіньківські”, тобто вони добре знають, скільки і за що зможуть заплатити земляки. Але товари не дорожчають доти, доки невисока ставка оренди. А дія договору оренди закінчується в травні. Власник приміщення – Зіньківська райспоживспілка – попередила підприємців, що ті мають звільнити місце, оскільки в будівлі розпочинається ремонт.
– Кілька років орендуємо приміщення у райспоживспілки. Угодою передбачено, що ми повинні були виконати тут певний обсяг робіт. Ми і фасад оздобили, і дах перекрили, котел опалення поставили, двері пластикові. Натомість мали невелику орендну плату, яка всіх влаштовувала. Ні ми нічого не порушували, ні нас тут не ображали. Єдина проблема – тепер маємо піти просто на вулицю, – розповідає Наталія Пащенко, підприємець, яка продає в універмазі іграшки. – Немає гарантії, що нас сюди пустять після ремонту. Для будівництва свого магазину коштів не маємо. Ми ж прості підприємці, небагаті. Усі працюємо сім’ями, тут 9 родин задіяно. Треба якось жити, сім’ї свої годувати, податки платити. Я, приміром, учитель із вищою освітою. Було п’ять паралельних класів, а залишилося два. 12 людей скоротили, серед них – і мене. Де зараз візьмуть учителя на роботу? Ніде… Тож живемо лише зі своєї маленької справи. Якби нам допомогли вирішити питання з місцем для торгівлі, були б вдячні.
Голова правління Зіньківської райспоживспілки Марія Коваленко запевняє, що в райцентрі є вільні площі, де можна торгувати, у тому числі й на ринку. Там навіть у неділю зайняті лише 70% відведених місць.
– Ринок у Зінькові – теж власність райспоживспілки, але є окремою юридичною особою. Недавно ми збиралися на нараду з керівництвом району і вирішували питання про підвищення ринкового збору на площі, де йде торгівля, бо той майданчик не є торговим. То стоянка для транспорту, яка перебуває в оренді. Через те, що змінилися земельні орендні ставки, зросла ціна на цю землю, підвищився і ринковий збір. Підприємцям запропонували повернутися в критий ринок, у павільйон, там менше містове, бо не впливає вартість землі. Але ж підприємці хочуть бути ближче до покупця, виходять на площу, де більше людей, – коментує Марія Коваленко.
– Споживча кооперація у районі збережена, зараз взято курс на модернізацію і приведення до євростандартів усіх наших об’єктів, – продовжує вона. – У 2003 році підприємцям було надано в оренду на 5 років майно. Перед відзначенням 400-річчя Зінькова потрібно було виконати деякі роботи, вони зробили, а ми за це зменшили плату. Комерційна оренда в місті на початку року становила 35 гривень на місяць за кв. метр, нині вже – 50, а вони сплачували по 6 гривень. Зрозуміло, це їх дуже задовольняло. Термін п’ятирічної оренди закінчується 15 травня. Постало питання закрити універмаг і ще одну нашу “точку” на ремонт. Прийняте відповідне рішення правління, затверджено на раді райспоживспілки. Попередили людей, що у зв’язку з закінченням терміну оренди закриваємо визначені об’єкти, а інші виставляємо на конкурс. Це ж ринкові відносини! Продавці з універмагу попросили, щоб ми переуклали договір і дали поторгувати в період шкільних випускних вечорів. Правління вирішило переукласти договір, а з 1 липня закрити універмаг на ремонт. Якщо підприємців влаштує нова орендна плата, вони зможуть зайняти ці площі. Конкурс по новому об’єкту, де завершиться ремонт, обов’язково буде оголошений. По тих будівлях, де ремонт ще не проводився, прийняте рішення відмінити конкурс, якщо нинішні орендарі погоджуються на орендну плату. А переобладнане по-сучасному приміщення, куди вкладені кошти, ми повинні виставити на конкурс, участь у якому зможуть узяти всі бажаючі.
Звісно, перехід від базару до ринку, від стихійних до цивілізованих відносин – процес складний. Він супроводжується соціальними проблемами. Мінімізувати їх можуть у співпраці органи влади і суб’єкти підприємництва. Від того виграють всі. Й перш за все – споживач.
Рубрика: 
