Під час Свого земного життя Христос Спаситель неодноразово говорив про Себе як носія Життя і Воскресіння. Але тоді ці слова Божественного Вчителя були незрозумілі не тільки народу, а й Його учням і апостолам. І після арешту любимого Учителя і наступних жахливих подій – Його приниження і смерті на хресті, якій піддавали тільки найлютіших злочинців, – у апостолів загинули всі надії… Та ось на світанку третього дня після смерті Ісуса вони почули від жінок, які скрізь слідували за Христом, що гроб порожній, варта зникла, а Ангел, який явився їм, сказав, що Христос живий. І деякі з учнів Його навіть зустріли Його в дорозі й говорили з Ним… Апостоли були надзвичайно пригнічені усім, що відбулося, щоб спішити вірити цьому. Але увечері того ж дня Воскреслий Христос вітає їх знайомим голосом: “Мир вам!” Він дозволяє роздивлятися і торкатися Своїх ран. Він навіть їсть перед ними. І Він говорить із ними! Це насправді Учитель – радісний, сяючий, сповнений духовної сили. Так, Він постав з мертвих, як і говорив: “Я знову побачу вас, і зрадіє серце ваше, і радості вашої ніхто не відбере від вас”. Але зміст тих слів відкрився лише тепер, після Воскресіння Христа. Тільки тепер учні Його зрозуміли, що Він насправді Владика життя і Переможець смерті.
Христос Воскрес! Пасхальне вітання нагадує нам про той стан апостолів, в якому вони у захваті звіщали “Христос Воскрес!” і відповідали один одному “Воістину Воскрес!”. І ми радісно вітаємо так один одного до Вознесіння Христового, тобто наступних 40 днів, протягом яких Христос постійно з’являвся Своїм учням, щоб  розкрити їм таємниці Царства Божого, відкрити ім’я Бога як Любов, відкрити розуміння Церкви як спільноти людей, котрі поєднані любов’ю, і відкрити, що тимчасове життя хоч і мине, та дане буде вічне життя, яке є життя Боже, що вже вселилося в них і є всеперемагаючим…