На мою думку, непогано в цьому випадку допомагають теоброфенова та оксолінова мазі.
Оскільки я є палким прихильником народної медицини – вже більше десяти років готую щомісяця сторінку "Здорові були!" в районній газеті, – то й пропоную рецепт зі скарбниці народного досвіду, перевірений і ефективний. Це – звіробійна мазь:
звіробійна олія – 500 г, прополіс – 30 г, домашнє вершкове масло – 250 г, живиця (смола, знята з сосни) – 100 г, порошок із листя чистотілу – 30 г, бджолиний віск – 100 г, крейда (потовчена до порошку) – 30 г.
Одним із компонентів цієї мазі є звіробійна олія. Готують її так:
150 г сухих квітів звіробою (верхівки з рослини) розтирають до порошкоподібного стану, заливають свіжою (нерафінованою) соняшниковою олією. Настоюють 12 діб. (Можна на слабкому вогні цю олію трохи "потомити"). І все.
Далі беремося за виготовлення мазі. В емальовану дволітрову каструльку кладемо 250 г вершкового масла, розтираємо його, додаємо 100 г бджолиного воску і, розмішуючи, доводимо до кипіння. Вкидаємо живицю, всипаємо порошок чистотілу, крейду, вливаємо звіробійну олію. Кип'ятимо всю суміш ще хвилин п'ять, а потім зменшуємо вогонь до ледь помітного і тримаємо так 2,5 години. Після цього додаємо прополіс і знімаємо з вогню. Охолоджуємо. Проціджуємо через два шари марлі, розливаємо у баночки, які добре закупорюємо.
Саме ця мазь допоможе вам впоратися з герпесом.