– Тож ми дійшли висновку, що без кардинальних заходів не обійтися, – розповідає сільський голова Віктор Беркало. – Руїн треба позбуватися. Дехто зі спадкоємців цим займатися не міг, але більшість просто не хотіла. Тому ми зібрали всіх “нових” власників цих будинків, пояснили ситуацію. І, щоб скинути зі своїх плечей тягар, всі вони написали заяви до виконкому з проханням списати вже не придатні для житла будівлі. Ми провели оцінку залишків тих споруд і взялися за їхнє знесення. Водночас вирішили проблему з дерев’яним “пішоходом” через ставок у центрі села. Він став аварійним і його розібрали. Планували спорудити новий, та лише тимчасовий. Надійнішою могла би бути насипна дамба. Саме туди і використали залишки глинобитних стін. Всю необхідну техніку надало місцеве ПП “Комунар”.
У селі й справді привертає увагу те, що треба прибрати, – напівзруйновані стіни без вікон і дверей, поруч – купа із землі, глини та сміття. А на вже окультурених територіях картина зовсім інша. Наведенням порядку після важкої техніки тут займаються люди за направленням центру зайнятості. Оплата їхньої праці здійснюється на дольовій участі сільської ради і центру зайнятості. І дамба майже готова. Степанівці нею вже користуються, але ще треба провести регулювання рівнів води та укріпити краї насипу.
Привертають також увагу на вулицях села дерева, обліплені омелою. З цим тут теж не миряться.
– Непошкодженими залишаються лише сосни, берези та каштани, – пояснює Віктор Миколайович. – Пробували боротися з рослиною-паразитом, вирізаючи гілки. Але на таке дерево тоді страшно дивитися – має вигляд інваліда. Ми плануємо провести інвентаризацію всіх ушкоджених насаджень, запросити спеціалістів – екологів, лісівників – й випиляти такі дерева. Отримані від продажу деревини кошти використаємо на придбання саджанців і таким чином відновимо природний баланс уже на новій, здоровій, основі.
У Степанівській сільській раді взялися за важку справу. Є надія, що з підтримкою місцевого сільгосппідприємства та всієї громади її доведуть до кінця і село стане привабливішим та помітнішим з-поміж інших.
У селі й справді привертає увагу те, що треба прибрати, – напівзруйновані стіни без вікон і дверей, поруч – купа із землі, глини та сміття. А на вже окультурених територіях картина зовсім інша. Наведенням порядку після важкої техніки тут займаються люди за направленням центру зайнятості. Оплата їхньої праці здійснюється на дольовій участі сільської ради і центру зайнятості. І дамба майже готова. Степанівці нею вже користуються, але ще треба провести регулювання рівнів води та укріпити краї насипу.
Привертають також увагу на вулицях села дерева, обліплені омелою. З цим тут теж не миряться.
– Непошкодженими залишаються лише сосни, берези та каштани, – пояснює Віктор Миколайович. – Пробували боротися з рослиною-паразитом, вирізаючи гілки. Але на таке дерево тоді страшно дивитися – має вигляд інваліда. Ми плануємо провести інвентаризацію всіх ушкоджених насаджень, запросити спеціалістів – екологів, лісівників – й випиляти такі дерева. Отримані від продажу деревини кошти використаємо на придбання саджанців і таким чином відновимо природний баланс уже на новій, здоровій, основі.
У Степанівській сільській раді взялися за важку справу. Є надія, що з підтримкою місцевого сільгосппідприємства та всієї громади її доведуть до кінця і село стане привабливішим та помітнішим з-поміж інших.