"До мене звернулися депутати і мешканці Шевченківської сільської ради зі скаргою на те, що землі запасу і невитребувані паї віддаються в оренду лише одному господареві – керівнику місцевого СТОВ "Обрій", причому за безцінь.
Я звернулася в районну прокуратуру з проханням перевірити наведений вище факт. Через деякий час отримала відповідь, в якій жодне з питань, порушених у моєму запиті, не було розкрите. Тому я була змушена звернутися безпосередньо до прокурора району К. Лук'яненка. Він попросив мене написати ще одне звернення і пообіцяв розібратися в ситуації, однак запитав при цьому, де я працюю. А на наступний після нашої розмови день у мій магазин (я маю невеличку крамницю) приїхало одразу кілька перевіряючих із трьох різних інстанцій, у тім числі й із прокуратури…"
Любов Михайлівна вважає, що ця комплексна перевірка не була плановою, бо про таку повинні попереджати заздалегідь…
Щоб розібратися в ситуації, про яку йшлося у листі, я зустрілася з його авторкою. На зустріч із журналістом обласної газети прийшло кілька депутатів районної ради, а також фермери, пайовики. Під час розмови із ними з'ясувалося наступне:
– На території Шевченківської сільської ради є СТОВ "Обрій", яке очолює Микола Савченко. Це господарство обробляє там майже 400 га земель запасу. Договори на оренду землі були укладені у 90-х роках. Потім у 2007 році цьому господареві надали в оренду ще 60 га невитребуваних паїв, які на той момент були на території сільської ради. Про це у договори оренди були внесені відповідні зміни, – розповіла депутат районної ради Любов Гончаренко. – На 60 га, які Микола Савченко отримав у минулому році в оренду, була встановлена ціна в розмірі 44 грн за 1 га орної землі й
4 грн 16 к. за гектар сіножатей і пасовищ, тобто стара ціна. Втім, відповідно до чинного законодавства оплата за оренду землі нині не повинна бути меншою за земельний податок, тобто не нижче 8–10 грн. Не зрозуміло, чому Решетилівська райдержадміністрація надала землю в оренду саме цьому господареві, натомість проігнорувавши заяви кількох інших фермерів, подані на розгляд голові райдержадміністрації заздалегідь, – говорить Любов Гончаренко. – Ті фермери, до речі, згодні були б сплачувати за 1 га ріллі по 200 і навіть по 300 грн.
Олександр Джерипа, депутат Шевченківської сільради, зокрема, зазначив:
– Згідно з чинним законодавством орендувати невитребувані паї можна лише один рік. Рішення про це спочатку приймає сільська рада. Однак на жодній із сесій Шевченківської сільської ради рішення про надання 60 га невитребуваних паїв у оренду СТОВ "Обрій" не приймалося. Проте Микола Савченко цю землю в оренду отримав, та ще й терміном на 5 років і по смішній ціні. В той же час середня оплата за 1 га ріллі по району на сьогоднішній день становить 165 грн. До того ж у договорах оренди, укладених СТОВ "Обрій" із пайовиками, чомусь був викреслений рядок, в якому йшлося про те, що плата за оренду земельних паїв збільшується у відповідності до зростання інфляції. І ці договори були зареєстровані в райдержадміністрації – там на таку "дрібницю" навіть не звернули уваги.
Прокоментувати ситуацію ми попросили заступника голови Решетилівської райдержадміністрації Андрія Срібного. Ось що він розповів:
– Землі, які стали предметом суперечки по Шевченківській сільській раді, знаходяться за межами села, і їх розпорядником є райдержадміністрація. При вирішенні питання надання землі в оренду ми віддаємо перевагу великим господарствам, які вчасно сплачують податки, займаються тваринництвом тощо.
Нині маємо справжній земельний ажіотаж: кожен дрібний фермер будь-що намагається збільшити свій орний клин. Та навіть банки сьогодні не поспішають кредитувати господарства, в яких немає 100 га. Усім треба зрозуміти, що перспектива – за великотоварним виробництвом.
Як розповіла депутат Решетилівської райради Любов Гончаренко, схожа ситуація і в Шилівській сільраді. Найбільший орендар там – Григорій Семука. Його селянське фермерське господарство "С.Г.М." зареєстроване у Великобагачанському районі. На території Шилівської сільради він обробляє близько 540 га земель запасу. Безпосередньо на території сільради на сьогоднішній день зареєстровано лише п'ять дрібних фермерських господарств. Засновниця одного з них – Наталія Горобець – у минулому році звернулася до сільського голови із заявою про виділення їй землі для розширення фермерської діяльності. Просила вона небагато – частину невитребуваних паїв, яких на той момент по сільраді було близько 150 га. На них же претендував і фермер Григорій Семука. На сесії сільської ради, яка відбулася 14 грудня 2007 року, було погоджено розділити землі невитребуваних паїв між цими двома господарями. Не була проти такого рішення і районна рада (рішення
љ 130 від 19 грудня 2007 року), однак у райдержадміністрації вирішили інакше – віддати всі землі в оренду Григорію Семуці.
Причину відмови фермерові Наталії Горобець надати землю в оренду заступник голови Решетилівської райдержадміністрації Андрій Срібний пояснив так:
– Раніше селянському фермерському господарству "Горобець С.Г." ми дали в оренду 44 га в Калениківській сільській раді, до того ж вони обробляють і п'ять, так званих сімейних, паїв. Вдруге Наталія Горобець подала заяву на оренду землі не в райдержадміністрацію, а в сільську раду (була порушена процедура надання дозволу. – Авт.), через те і не отримала іншої землі. Але ми їй подовжили договір оренди тих 6,8 га, які вона обробляла до цього на території своєї сільської ради. Невитребувані земельні частки (паї), на які вона претендувала, фактично знаходяться в різних місцях. Тож обробляти їх було б доволі проблематично. А Григорій Семука очолює потужне фермерське господарство: він не тільки землю обробляє, але й займається тваринництвом – вирощує свиней, ВРХ, птицю. До того ж перевагу селянському фермерському господарству "С.Г.М." ми надали й через те, що його засновник сплачує податки, створює робочі місця.
– Ми зацікавлені в тому, щоб у нас працювало більше фермерів, адже це жива копійка в наш місцевий бюджет, та й має бути здорова конкуренція, щоб люди могли вибирати, кому віддати в оренду свій земельний пай, – вважає голова Шилівської сільської ради Раїса Кальницька.
Зрозуміло, що розпорядник земельного фонду, в даному випадку райдержадміністрація, опікується тим, щоб земля потрапила в хазяйновиті руки і використовувалася найбільш ефективно. Вагомим є й аргумент про те, що розпорошені невитребувані паї обробляти проблематично, тож і віддають їх переважно тому господареві, який обробляє сусідні землі. Але якщо райдержадміністрація справді не проти появи в районі нових, в тім числі й дрібних, фермерських господарств, як запевнив мене заступник голови Решетилівської райдержадміністрації Андрій Срібний під час нашої телефонної розмови, то повинна вживати конкретних заходів для розвитку фермерського руху, наприклад, надаючи можливість претендентам позмагатися на аукціоні за право орендувати землю. Від цього виграли б і власники паїв, і орендарі, й, зрештою, районний бюджет.
Я звернулася в районну прокуратуру з проханням перевірити наведений вище факт. Через деякий час отримала відповідь, в якій жодне з питань, порушених у моєму запиті, не було розкрите. Тому я була змушена звернутися безпосередньо до прокурора району К. Лук'яненка. Він попросив мене написати ще одне звернення і пообіцяв розібратися в ситуації, однак запитав при цьому, де я працюю. А на наступний після нашої розмови день у мій магазин (я маю невеличку крамницю) приїхало одразу кілька перевіряючих із трьох різних інстанцій, у тім числі й із прокуратури…"
Любов Михайлівна вважає, що ця комплексна перевірка не була плановою, бо про таку повинні попереджати заздалегідь…
Щоб розібратися в ситуації, про яку йшлося у листі, я зустрілася з його авторкою. На зустріч із журналістом обласної газети прийшло кілька депутатів районної ради, а також фермери, пайовики. Під час розмови із ними з'ясувалося наступне:
– На території Шевченківської сільської ради є СТОВ "Обрій", яке очолює Микола Савченко. Це господарство обробляє там майже 400 га земель запасу. Договори на оренду землі були укладені у 90-х роках. Потім у 2007 році цьому господареві надали в оренду ще 60 га невитребуваних паїв, які на той момент були на території сільської ради. Про це у договори оренди були внесені відповідні зміни, – розповіла депутат районної ради Любов Гончаренко. – На 60 га, які Микола Савченко отримав у минулому році в оренду, була встановлена ціна в розмірі 44 грн за 1 га орної землі й
4 грн 16 к. за гектар сіножатей і пасовищ, тобто стара ціна. Втім, відповідно до чинного законодавства оплата за оренду землі нині не повинна бути меншою за земельний податок, тобто не нижче 8–10 грн. Не зрозуміло, чому Решетилівська райдержадміністрація надала землю в оренду саме цьому господареві, натомість проігнорувавши заяви кількох інших фермерів, подані на розгляд голові райдержадміністрації заздалегідь, – говорить Любов Гончаренко. – Ті фермери, до речі, згодні були б сплачувати за 1 га ріллі по 200 і навіть по 300 грн.
Олександр Джерипа, депутат Шевченківської сільради, зокрема, зазначив:
– Згідно з чинним законодавством орендувати невитребувані паї можна лише один рік. Рішення про це спочатку приймає сільська рада. Однак на жодній із сесій Шевченківської сільської ради рішення про надання 60 га невитребуваних паїв у оренду СТОВ "Обрій" не приймалося. Проте Микола Савченко цю землю в оренду отримав, та ще й терміном на 5 років і по смішній ціні. В той же час середня оплата за 1 га ріллі по району на сьогоднішній день становить 165 грн. До того ж у договорах оренди, укладених СТОВ "Обрій" із пайовиками, чомусь був викреслений рядок, в якому йшлося про те, що плата за оренду земельних паїв збільшується у відповідності до зростання інфляції. І ці договори були зареєстровані в райдержадміністрації – там на таку "дрібницю" навіть не звернули уваги.
Прокоментувати ситуацію ми попросили заступника голови Решетилівської райдержадміністрації Андрія Срібного. Ось що він розповів:
– Землі, які стали предметом суперечки по Шевченківській сільській раді, знаходяться за межами села, і їх розпорядником є райдержадміністрація. При вирішенні питання надання землі в оренду ми віддаємо перевагу великим господарствам, які вчасно сплачують податки, займаються тваринництвом тощо.
Нині маємо справжній земельний ажіотаж: кожен дрібний фермер будь-що намагається збільшити свій орний клин. Та навіть банки сьогодні не поспішають кредитувати господарства, в яких немає 100 га. Усім треба зрозуміти, що перспектива – за великотоварним виробництвом.
Як розповіла депутат Решетилівської райради Любов Гончаренко, схожа ситуація і в Шилівській сільраді. Найбільший орендар там – Григорій Семука. Його селянське фермерське господарство "С.Г.М." зареєстроване у Великобагачанському районі. На території Шилівської сільради він обробляє близько 540 га земель запасу. Безпосередньо на території сільради на сьогоднішній день зареєстровано лише п'ять дрібних фермерських господарств. Засновниця одного з них – Наталія Горобець – у минулому році звернулася до сільського голови із заявою про виділення їй землі для розширення фермерської діяльності. Просила вона небагато – частину невитребуваних паїв, яких на той момент по сільраді було близько 150 га. На них же претендував і фермер Григорій Семука. На сесії сільської ради, яка відбулася 14 грудня 2007 року, було погоджено розділити землі невитребуваних паїв між цими двома господарями. Не була проти такого рішення і районна рада (рішення
љ 130 від 19 грудня 2007 року), однак у райдержадміністрації вирішили інакше – віддати всі землі в оренду Григорію Семуці.
Причину відмови фермерові Наталії Горобець надати землю в оренду заступник голови Решетилівської райдержадміністрації Андрій Срібний пояснив так:
– Раніше селянському фермерському господарству "Горобець С.Г." ми дали в оренду 44 га в Калениківській сільській раді, до того ж вони обробляють і п'ять, так званих сімейних, паїв. Вдруге Наталія Горобець подала заяву на оренду землі не в райдержадміністрацію, а в сільську раду (була порушена процедура надання дозволу. – Авт.), через те і не отримала іншої землі. Але ми їй подовжили договір оренди тих 6,8 га, які вона обробляла до цього на території своєї сільської ради. Невитребувані земельні частки (паї), на які вона претендувала, фактично знаходяться в різних місцях. Тож обробляти їх було б доволі проблематично. А Григорій Семука очолює потужне фермерське господарство: він не тільки землю обробляє, але й займається тваринництвом – вирощує свиней, ВРХ, птицю. До того ж перевагу селянському фермерському господарству "С.Г.М." ми надали й через те, що його засновник сплачує податки, створює робочі місця.
– Ми зацікавлені в тому, щоб у нас працювало більше фермерів, адже це жива копійка в наш місцевий бюджет, та й має бути здорова конкуренція, щоб люди могли вибирати, кому віддати в оренду свій земельний пай, – вважає голова Шилівської сільської ради Раїса Кальницька.
Зрозуміло, що розпорядник земельного фонду, в даному випадку райдержадміністрація, опікується тим, щоб земля потрапила в хазяйновиті руки і використовувалася найбільш ефективно. Вагомим є й аргумент про те, що розпорошені невитребувані паї обробляти проблематично, тож і віддають їх переважно тому господареві, який обробляє сусідні землі. Але якщо райдержадміністрація справді не проти появи в районі нових, в тім числі й дрібних, фермерських господарств, як запевнив мене заступник голови Решетилівської райдержадміністрації Андрій Срібний під час нашої телефонної розмови, то повинна вживати конкретних заходів для розвитку фермерського руху, наприклад, надаючи можливість претендентам позмагатися на аукціоні за право орендувати землю. Від цього виграли б і власники паїв, і орендарі, й, зрештою, районний бюджет.
Рубрика: 
