Я  абсолютно згоден і готовий поставити свій підпис під іскрометною фразою народного депутата України Олексія Лелюка: "Винні у розкраданні власності "Полтавагазу" мають бути покарані", висловлену ним у газеті "2000" за 28 березня ц.р. Можливо, ми вкладаємо в неї різне бачення стану речей, але фраза справді безкомпромісна і справедлива.
 Не зрозуміло чому, але пан Лелюк сором'язливо замовчує, що він контролює ВАТ "Полтавагаз", а позиціонує себе як колишній голова правління ВАТ "Полтавагаз", якому не байдужа доля підприємства. До речі, він навіть не звільнив кабінет голови правління ВАТ, тільки змінив на ньому табличку. Тепер там напис "народний депутат". Хоча, як підкреслює сам Лелюк, виступаючи на офіційних зібраннях, 51% акцій підприємства належить державі, а в неофіційних розмовах звучить категоричне: "Полтавагаз" – це я!". Відповідно до цього затвердженого ним постулату і діє народний депутат.
Як стверджує Олексій Лелюк, справді ВАТ "Полтавагаз" з 2001 року за документами є одним із засновників Карлівського комбікормового заводу, але у 2004 році частину основних засобів цього підприємства було не передано, а продано за реальні кошти в сумі 348,9 тис. грн ТОВ "Агропрогрес". Мабуть, пан Лелюк призабув, а правління ВАТ "Полтавагаз" не нагадало своєму шефу, до якого звернулося за допомогою, що у 2004 році одним із засновників ТОВ "Агропрогрес" (яке, до речі, має свою частку у Карлівському комбікормовому заводі – 28,7%, а це більше, як 300 тис. грн у грошовому виразі) була фірма "Темп-1", якій належало 40% Статутного фонду і де засновником була рідна тітка О. Лелюка й сестра колишнього голови правління ВАТ "Полтавагаз" і народного депутата України Івана Антоновича Четверікова Ніна Антонівна Шовкова. Виходить, лукавить пан Лелюк, коли говорить, що комбікормовий завод був украдений у ВАТ "Полтавагаз" і, в тому числі, у держави, як власника контрольного пакета акцій ВАТ "Полтавагаз". Правочин був здійснений на законних підставах з волі І.А.Четверікова.
 Далі події розгорталися таким чином: 23 листопада 2004 року створюється фірма "Алвер- ВСТ", де засновниками за частками 50 на 50 виступають дядько нардепа О.А.Четверіков та його мама Віра Антонівна Четверікова. 25 лютого 2006 року реєструється ТОВ "Агропромислова компанія "Зоря", одним із засновників якої є фірма "Алвер-ВСТ", яка 2 березня 2007 року стає засновником ТОВ "Агропрогрес" замість ТОВ "Темп-1" на ті ж 40 %. Такий довгий шлях було пройдено для того, щоб задовольнити амбіції пана Лелюка, який безапеляційно стверджував, що свою частку в ТОВ "Агропрогрес" покійний народний депутат України І.А.Четверіков заповідав йому, а не своїй сестрі Н.А.Шовковій. Але коли Юрій Кобченко отримав листа від Ніни Антонівни, де вона писала, що нікому своєї частки не дарувала і не продавала, він зрозумів, що пішов проти волі покійного. Після цього фірма ТОВ "АПК "Зоря" була виключена зі складу засновників ТОВ "Агропрогрес". Пан Лелюк не отримав того, що хотів забрати у сестри покійного народного депутата. Тоді розсерджений нардеп розігрує спектакль під назвою "У "Полтавагазу" украли комбікормовий завод". Тут необхідно дати пояснення, щоб не плутати грішне з праведним. Майно ВАТ "Полтавагаз" складається із майна держави і майна ВАТ. Як дає роз'яснення НАК "Нафтогаз України", продаж та відчуження майна ВАТ "Полтавагаз" здійснюється й обмежується Статутом товариства. Комбікормовий завод не належить до державного майна, а значить, всі правочини стосовно нього регулюються Статутом підприємства, а рішення приймаються тими особами, які контролюють підприємство.
Далі стосовно спектаклю, розіграного навколо комбікормового заводу, несподівано спливає ще одна пікантна деталь. Директор ТОВ "Україна" Карлівського району, яке є правонаступником колишнього колективного господарства "Більшовицька праця", що разом з іншими господарствами створило Карлівський комбікормовий завод і мало в ньому свою частку, випадково з оголошення в газеті "Зоря Полтавщини" дізнається про проведення 15 січня 2008 року позачергових зборів учасників Карлівського комбікормового заводу. Потім з пояснень дирекції цього ж заводу та з протоколу від 11 жовтня 2001 року дізнається про те, що на цих зборах було затверджено нову редакцію Статуту та змінено склад учасників і, найголовніше, що представник ТОВ "Україна" був присутній на цих зборах. Здивувало його і те, що на цих зборах було присутнє і ВАТ "Полтавагаз" в особі представника Карлівського управління ЕГГ, яке не було на той час учасником комбікормового заводу, а значить, не мало права бути присутнім на зборах і голосувати за вирішення питань, які розглядалися зборами. А збори скликалися і проводилися юридичною фірмою з Харкова, яка згідно з договором із ВАТ "Полтавагаз" виконувала цю роботу. Отже, як вважає С.В.Лисенко, директор ТОВ "Україна", протокол зборів уповноважених представників учасників Карлівського комбікормового заводу є сфальшованим. Крім того, на зборах Карлівського комбікормового заводу не були присутні представники КСП ім. Чапаєва і Ватутіна, які нікому свої частки не відчужували, а значить, на зборах не було кворуму. Для відстоювання своїх прав директор ТОВ "Україна" 8 лютого 2008 року подав до господарського суду Полтавської області позовну заяву, в якій він просить визнати недійсним Статут Карлівського міжгосподарського комбікормового заводу та скасувати його реєстрацію в новій редакції, затвердженій зборами уповноважених представників від 11 жовтня 2001 року, та виключити ВАТ "Полтавагаз" зі складу учасників Карлівського міжгосподарського комбікормового заводу.
Що скаже Харківська юридична фірма, яка готувала за договором ВАТ "Полтавагаз" збори учасників Карлівського комбікормового заводу: чи був це законний чи незаконний шлях, як і ким оформлювалися документи і Статут, де над прочерком, як вони стверджують, була проставлена цифра 1.000.000, але ж і в Податковій інспекції, і в Пенсійному фонді, і у реєстратора в Статуті комбікормового заводу ця цифра 1.000.000 скрізь присутня і майже сім років ні в кого не те що сумнівів, а ніяких запитань не викликала.
Пан Лелюк звинувачує мене в упередженості на підставі того, що моя дочка Марина є співзасновником ТОВ "Агропрогрес" та ТОВ "Агропрогрес плюс", при цьому ніби натякаючи, що це я є справжнім засновником, і замовчуючи, що серед засновників є також Н.А.Шовкова, сестра І.А.Четверікова, покійного народного депутата, частку якої пан Лелюк вважав своєю і вимагав від Ю.В.Кобченка переписати цю частку на О.В.Лелюка.
Так ось, коли у 2004 році створювалося товариство "Агропрогрес", І.А.Четверіков прийняв рішення ввести Марину Слєпцову, випускницю магістратури економічного факультету Полтавської державної аграрної академії, до складу засновників, оскільки вона брала активну участь у розробці установчих документів, розробляла бізнес-план, зауважу ще раз – разом з Н.А.Шовковою.
Щодо твердження пана Лелюка, що, будучи головою райдержадміністрації, я став власником ряду підприємств Карлівського району, вводячи своїх родичів у співзасновники, то це знову ж таки неправда, адже нова влада перевірила всю мою діяльність на предмет зловживань службовим становищем, не знайшла нічого, за що мене можна було б притягти до відповідальності, у тому числі й до кримінальної.
Як помічник народного депутата і як депутат Карлівської районної ради я справді прийняв трохи більш ніж за рік 357 громадян. Проблеми, які ставили люди, вирішував в основному сам, адже головне питання – коли прийом буде вести народний депутат Лелюк? – так і не було вирішене. Потім мені показали, які відписки на звернення громадян дає народний депутат. А знаєте, як неприємно стає на душі, коли протягом року з інтервалом у місяць тел
ефонують люди і питають: чи скоро вирішить народний депутат питання надання матеріальної допомоги? Я добре знаю, що таке особистий прийом громадян. Будучи депутатом обласної ради, в окремі роки приймав особисто майже вісімсот громадян. Звик ставитись до прийомів виборців відповідально. Отож знову ж таки лукавить пан Лелюк,  заявляючи, що я займався прийомом громадян формально. Думаю, люди нас розсудять.
Місцевого журналіста Василя Пащенка, який говорить, що знає мене кілька років, я не знаю, і як не намагався – не дізнався його справжнього імені. Він справно виконав вказівку свого патрона – що з нього взяти. Як і з голови Миргородської районної організації Партії регіонів В'ячеслава Прядка, начальника Миргородського управління газового господарства, – безпосереднього підлеглого пана Лелюка. Скажи що-небудь не так і завтра позбудешся роботи, як це трапилося з начальником Решетилівського "Райгазу" А.І.Момотом, бо посмів заперечити пану Лелюку.
Сам автор статті В.Пащенко, а також людина, яка назвалася головою Октябрської в місті Полтаві організації Партії регіонів О. Іваниною, безсоромно обдурили редакцію газети "2000" та її читацьку аудиторію. Насправді легітимним головою Октябрської в місті Полтаві організації Партії регіонів є Ігор Дубровінський. Цитую доповідну записку заступника керівника департаменту по роботі з регіонами, керівника відділу по роботі з регіонами центрального апарату ПР Анопрієнка Є. Я. голові Політвиконкому Партії регіонів Рибаку В.В.: "Доводжу до вашого відома, що з 13 по 14 липня 2007 року керівником центрального апарату Партії регіонів Кушніром О.Д. було направлено працівників апарату Павленка А.М. та Толстоухова С.В. в Полтавську область для участі у конференції Октябрської районної в
м. Полтаві організації Партії регіонів. Під час перебування в Полтавській області пройшло дві конференції Октябрської районної в м. Полтаві організації Партії регіонів, котрі відбулись 13.07.2007 р. та 14.07.2007 р.".
Конференція, яка відбулася 13 липня 2007 року, була скликана за рішенням ради Октябрської районної в м. Полтаві організації Партії регіонів від 9 липня 2007 року, а конференція, яка відбулася 14 липня 2007 року, була скликана за ініціативою ради Полтавської міської організації Партії регіонів. Далі  Є.Я.Анопрієнко пише, що конференція, яка відбулась 13 липня 2007 року, хоч і пройшла з деякими порушеннями процедурних питань, але відповідає вимогам Статуту Партії регіонів. Рішення конференції вважаються легітимними, делегати, обрані на ІV Полтавську міську конференцію Партії регіонів, – легітимно обрані делегати. Стосовно конференції, ініційованої радою Полтавської міської організації Партії регіонів, то ця конференція не може вважатись легітимною, тому що проведена з порушенням Статуту Партії регіонів. Рішення, прийняті на цій конференції, необхідно вважати такими, що не мають юридичної сили. Залишається лише додати, що головою Полтавської міської організації Партії регіонів є М.П.Косіченко, який працює головою правління ВАТ "Полтавагаз". Ним і було ініційовано на вимогу пана Лелюка проведення нелегітимної конференції Октябрської районної в м. Полтаві організації Партії регіонів, на якій обрали нелегітимного голову О.Іванину. 17 липня 2007 року на міську конференцію Партії регіонів прийшли 39 легітимно обраних делегатів від Октябрської районної в
м. Полтаві партійної організації, які представляли 38 первинних партійних організацій і 1340 членів партії, але охорона ВАТ "Полтавагаз" до зали їх не пустила, а на їх місце прийшли обрані нелегітимною конференцією делегати на чолі з Іваниною. Народні депутати України А.Т.Кукоба та В.А.Лук'янов вибачились перед делегатами, яких не пустили на міську конференцію, пообіцявши доповісти в центральний апарат ПР і попросивши не псувати імідж партії.
На так званій конференції, яка не могла бути легітимною, адже на ній були відсутні легітимно обрані делегати від Октябрської районної в
м. Полтаві організації Партії регіонів, Ігоря Дубровінського виключають із Партії регіонів. Сьогодні в м. Полтаві існують дві Октябрські районні партійні організації: одна – нелегітимна, яку очолює О.Іванина, а інша – легітимна, яку очолює І.Дубровінський, але яку не визнає керівник обласної організації пан О.Лелюк. Легітимна організація на чолі з її головою І.Дубровінським має печатку, штамп, документи про реєстрацію і, що найголовніше, більше чотирьох десятків первинних партійних організацій, в яких налічується більше тисячі восьмисот членів Партії регіонів, які підтримують свого лідера І.Дубровінського. 12 лютого 2008 року було проведено звітно-виборну конференцію, на яку прийшов на запрошення О.Іванина. Він представився головою Октябрської районної партійної організації Партії регіонів і запропонував делегатам познайомитися, після чого, не знайшовши порозуміння з делегатами, покинув конференцію. І ця людина говорить, що нічого не чула про конфлікти в Октябрській районній організації Партії регіонів! Але чому дивуватися: який стиль у пана Лелюка – такий і в його підлеглих.
У понеділок, 17 березня, активісти Октябрської районної організації Партії регіонів на чолі із заступником секретаря цієї парторганізації Михайлом Дугіним пікетували обласний комітет Партії регіонів. Наступного дня пікетуючих активістів облили фарбою та порвали їхні плакати. Факт цього хуліганства пікетуючі засвідчили у заяві до Октябрського в м. Полтаві райвідділу міліції. 20 березня члени Партії регіонів із Октябрської районної організації пікетували приміщення центрального апарату Партії регіонів у
м. Києві з вимогою провести обласну партійну конференцію.
Говорить неправду і голова Кременчуцької міської організації Партії регіонів Микола Черниш. У понеділок, 17 березня, я зустрічався у Кременчуці із тими самими партійцями, яких нібито виключили із партії за словами М.Черниша, ось тільки їх не два, а більше. Чому я говорю "нібито"? Тому, що жоден із виключених на конференції членів партії не отримав рішення конференції про своє виключення, хоча всі заказними листами надсилали заяви про надання їм цих документів. А кандидата на посаду міського голови Кременчука Дениса Терещенка, висунутого Партією регіонів на минулих виборах, та голову Крюківської районної в м. Кременчуці організації Партії регіонів Олексія Оніщенка виключили з партії на бюро міської організації. Ні один, ні інший цього рішення не визнають і вважають себе членами Партії регіонів. Після виключення О.Оніщенка з партії М.Черниш проводить нелегітимну конференцію Крюківської районної в м. Кременчуці організації, створивши перед цим декілька первинних організацій та призначивши від них делегатів конференції. Як говорять у партійних колах Кременчука, М.Черниш клонував Крюківську районну організацію. Секретаря первинної партійної організації љ 11 пенсіонерку Л.І.Карягіну виключено з партії за ініціативою М.Черниша за те, що вона хотіла організувати дискусійний клуб від Партії регіонів та негативно відгукувалася про стиль і методи керівництва М.Черниша в листі до керівництва партії за підписом семи секретарів первинних організацій. Депутата райради Д.Терещенка відкликали з депутатів за те, що він відмовився виконувати вказівку М.Черниша голосувати на сесії райради за передачу комунальної власності району до комунальної власності міста. Із партії М.Черниш виживає активних партійців. Л.І.Карягіна зауважила мені, що я не правильно написав у газеті "2000" про те, що пожежу в Кременчуцькій організації ПР вдалося погасити, вона продовжує горіти. Отож, як бачимо, проблеми в Полтавській обласній організації Партії регіонів наростають, мов снігова куля, і виною цьому – авторитарний бюрократичний стиль її керівника пана Лелюка.
А тепер ще раз повернемося до тези пана Лелюка "Винні у розкраданні власності "Полтавагазу" мають бути покарані". Ні для кого не секрет, що ВАТ "Полтавагаз" та ЗАТ "Полтавапропангаз" (100% акцій якого до червня 2007 року належало ВАТ "Полтавагаз") мали контрольний пакет акцій ВАТ "Полтавахіммаш" до 2
003 року. Хотілося б запитати нардепа пана Лелюка, який був головою правління ВАТ "Полтавагаз" з 2003 по 2004 рік, де ж подівся цей контрольний пакет, адже 14.04.2003 року згідно з "Випискою про обіг на рахунку в цінних паперах љ 005050 реєстратора ТОВ "ПІРС", ліцензія АА љ 558361 від 11.02.2003 р., ТОВ "Альянс" володіло 258 915 шт. акцій із випущених 420 420 шт., або 61,2% акцій ВАТ "Полтавахіммаш". Ці акції були придбані ТОВ "Альянс" через торгівця цінними паперами, згідно з договором љ К8 від 08.01.2003 року, договором љ К43 від 18.03.2003 року та договором
љ К46 від 24.03.2003 року на загальну суму 17,5 тис. гривень. Це, мабуть, правління ВАТ "Полтавагаз" проводило благодійну акцію "Стань мільйонером", продавши контрольний пакет акцій заводу, активи якого коштували не один мільйон доларів, за 17,5 тисячі гривень. Це нічим іншим, як розбазарюванням власності ВАТ "Полтавагаз", 51% акцій якого належить державі, не назвеш. А коли дізнатися, що засновниками ТОВ "Альянс" є Віра Антонівна Четверікова, мати пана Лелюка, та його дядько О. А.Четверіков, то чому вони за таку смішну суму – 17,5 тис. грн – придбали контрольний пакет ВАТ "Полтавахіммаш", який тягне на кілька мільйонів доларів, стає зрозуміло навіть третьокласнику.
Хочу запитати пана Лелюка: кому належать сьогодні будівлі по вул. Октябрській, 44, та по вул. Леніна, 59/2, у центрі м. Полтави, що належали раніше ВАТ "Полтавагаз"? Я думаю, що відповідні органи повинні дати правову оцінку винним у розкраданні власності ВАТ "Полтавагаз".