У роботі зібрання взяли участь представники органів влади і громадських організацій, наукових, освітніх установ, дорадчих служб, сільськогосподарських кооперативів, керівники сільгосппідприємств, фермери та приватні підприємці Полтавщини, а також делегації Закарпатської, Луганської, Івано-Франківської, Волинської та інших областей України.
– Тема, винесена на обговорення нині, актуальна й цікавить усіх, хто проживає в сільській місцевості, всіх аграріїв. Необхідно показати роль громад у розвитку суспільства та виробити стратегію держави стосовно села й залучення в село інвестицій. Саме тому ми проводимо цю конференцію спільно з Міністерством агрополітики України, – зазначив, відкриваючи роботу зібрання, член президії УААН, академік, президент ВГО НСПУ Михайло Гладій.
Доволі часто буває так, що село не бачить виходу з того становища, в якому воно опинилося. Бо далеко не всім сільгосптоваровиробникам, а надто фермерам і дрібним підприємцям, під силу взяти банківський кредит, за який вимагається трикратна застава. А вихід є – це створення кредитних спілок і кооперативів. Село також потребує юридичного забезпечення, особливо під час капіталізації землі, й тут на допомогу селянам мають прийти третейські суди. Зробити все це доступним для аграріїв – завдання сільськогосподарської палати.
Михайло Гладій розповів, що під час зустрічі з головою облдержадміністрації Валерієм Асадчевим було обговорено актуальні питання перспективи діяльності сільськогосподарської палати.
***
– У цілому аграрна галузь області має непогані результати роботи, але її потенціал використовується не повністю. Є проблеми в земельних, майнових і трудових відносинах, – зазначив заступник голови облдержадміністрації Володимир Андрієнко. – Тож є прохання – підставити надійне плече для вирішення цих питань.
Водночас він висловив надію, що сільськогосподарська палата предметно підійде до розв’язання проблем, аби в кінцевому результаті було краще жити людям.
Перший заступник начальника управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Сергій Фролов акцентував увагу присутніх на тому, що недосконалий розвиток агроринку, відсутність умов збуту продукції та нестабільні законодавчі правила гри породжують чимало проблем, допомогти вирішити які має аграрна палата. До речі, створення гуртових ринків і сільськогосподарських виробничих кооперативів, що є у програмі розвитку сільських територій ВГО НСПУ, – це вимога сьогодення, переконаний Сергій Фролов.
– Створення кооперативів і кредитних спілок започатковувалося майже століття тому саме на Полтавщині, – зазначив генеральний директор НСПУ Микола Гриценко. – Нині ж сільгоспкооперативи варто створювати на базі кількох сіл, а далі, на рівні району, – гуртові ринки.
Він навів приклад Вінниччини, де, реалізовуючи молоко через кооперативи, люди стали отримувати за нього в 1,5–2 рази більше коштів. Зупинився й на наданні кредитних коштів світовою спільнотою, наголосивши, що фінансові ресурси залучатимуться саме через кооперативи.
***
Полтавщина – привабливий, екологічно чистий регіон, однак інвестиціями агровиробництво не забезпечене, вважає віце-президент НСПУ Дмитро Березовський. Слабо розвинений фондовий ринок та неналежний інвестиційний клімат не приваблюють іноземних інвесторів. Врегулювати ці питання – таку ініціативу взяла на себе Національна сільськогосподарська палата. Для цього вже розроблено проекти НСПУ “Аграрний інвестиційний фонд” та “Агроринок”, для реалізації яких планується за 5 років через кредитну спілку НСПУ залучити в АПК України близько 500 млн грн. За словами Дмитра Березовського, створення агроринку на Полтавщині сприятиме продажу близько 400–500 тис. тонн сільгосппродукції за рік, що значно збільшить ВВП області.
Дмитро Березовський поінформував присутніх про плани стосовно реалізації проектів НСПУ. Зокрема на першому етапі відбудеться створення мережі кредитних спілок (80 в Україні), на другому – розміщення стратегічних інвестицій, на третьому – створення кооперативного банку (за 5 років) для обслуговування сільського населення та аграрного сектора. Він також наголосив на високій активності Полтавської обласної сільськогосподарської палати, яку очолює Петро Ківшик.
Досвідом господарювання поділився Герой України, засновник приватного сільгосппідприємства “Агроекологія” Шишацького району Семен Антонець. Він висловив припущення, що, якщо буде продаватися земля, розвитку села не буде: “Ми викупили майно, платимо високий відсоток (600 кг зерна за один га землі) за оренду земельних паїв, практично утримуємо соціальну сферу населених пунктів, але резервного капіталу, аби купувати землю, немає. Я не проти великого капіталу, але коли їдеш селом, де землі орендують великі корпорації, там повалена огорожа, не ремонтовані дитсадки і школи, напівзруйновані клуби… Люди повинні мати роботу. Що ж до органічного землеробства, то ми ним займаємося весь час”.
***
Заступник міністра аграрної політики Роман Шмідт наголосив, що пріоритети роботи Мінагрополітики – це залучення інвестицій у сільське господарство та соціальний розвиток села, в тому числі й розвиток особистих підсобних селянських господарств.
– Полтавська аграрна академія пропагує біологічне землеробство, створюючи відповідні сорти зернових культур, але ж з боку держави немає підтримки виробництву екологічно чистої продукції, – висловив занепокоєння проректор з наукової роботи цього вузу Микола Опара.
Підсумував роботу конференції голова Полтавської обласної сільськогосподарської палати ВГО НСПУ Петро Ківшик. Зокрема він висловив думку, що в угодах на оренду землі не досить чітко виписані напрямки сільгоспвиробництва, тому відбувається значне виснаження грунтів технічними культурами. Петро Ківшик звернув увагу й на дуже низьку забезпеченість сільського населення робочими місцями, що, звісно, не сприяє розбудові сільських територій. Він також порушив питання про виділення коштів Національним банком для задоволення потреб аграріїв через кредитні спілки. Таким чином вдасться уникнути посередників і знизити відсотки за користування кредитами. Державні дотації також варто надавати через кредитні спілки. Адже за існуючих умов державної підтримки АПК фінансові ресурси, як правило, виділяються в четвертому кварталі року й не завжди доходять до сільгоспвиробників.
Петро Ківшик закликав до консолідації всіх присутніх на конференції і всіх причетних до сільгоспвиробництва, аби разом, в рядах членів сільськогосподарської палати, розбудовувати сільські території і державу в цілому.
– Тема, винесена на обговорення нині, актуальна й цікавить усіх, хто проживає в сільській місцевості, всіх аграріїв. Необхідно показати роль громад у розвитку суспільства та виробити стратегію держави стосовно села й залучення в село інвестицій. Саме тому ми проводимо цю конференцію спільно з Міністерством агрополітики України, – зазначив, відкриваючи роботу зібрання, член президії УААН, академік, президент ВГО НСПУ Михайло Гладій.
Доволі часто буває так, що село не бачить виходу з того становища, в якому воно опинилося. Бо далеко не всім сільгосптоваровиробникам, а надто фермерам і дрібним підприємцям, під силу взяти банківський кредит, за який вимагається трикратна застава. А вихід є – це створення кредитних спілок і кооперативів. Село також потребує юридичного забезпечення, особливо під час капіталізації землі, й тут на допомогу селянам мають прийти третейські суди. Зробити все це доступним для аграріїв – завдання сільськогосподарської палати.
Михайло Гладій розповів, що під час зустрічі з головою облдержадміністрації Валерієм Асадчевим було обговорено актуальні питання перспективи діяльності сільськогосподарської палати.
***
– У цілому аграрна галузь області має непогані результати роботи, але її потенціал використовується не повністю. Є проблеми в земельних, майнових і трудових відносинах, – зазначив заступник голови облдержадміністрації Володимир Андрієнко. – Тож є прохання – підставити надійне плече для вирішення цих питань.
Водночас він висловив надію, що сільськогосподарська палата предметно підійде до розв’язання проблем, аби в кінцевому результаті було краще жити людям.
Перший заступник начальника управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Сергій Фролов акцентував увагу присутніх на тому, що недосконалий розвиток агроринку, відсутність умов збуту продукції та нестабільні законодавчі правила гри породжують чимало проблем, допомогти вирішити які має аграрна палата. До речі, створення гуртових ринків і сільськогосподарських виробничих кооперативів, що є у програмі розвитку сільських територій ВГО НСПУ, – це вимога сьогодення, переконаний Сергій Фролов.
– Створення кооперативів і кредитних спілок започатковувалося майже століття тому саме на Полтавщині, – зазначив генеральний директор НСПУ Микола Гриценко. – Нині ж сільгоспкооперативи варто створювати на базі кількох сіл, а далі, на рівні району, – гуртові ринки.
Він навів приклад Вінниччини, де, реалізовуючи молоко через кооперативи, люди стали отримувати за нього в 1,5–2 рази більше коштів. Зупинився й на наданні кредитних коштів світовою спільнотою, наголосивши, що фінансові ресурси залучатимуться саме через кооперативи.
***
Полтавщина – привабливий, екологічно чистий регіон, однак інвестиціями агровиробництво не забезпечене, вважає віце-президент НСПУ Дмитро Березовський. Слабо розвинений фондовий ринок та неналежний інвестиційний клімат не приваблюють іноземних інвесторів. Врегулювати ці питання – таку ініціативу взяла на себе Національна сільськогосподарська палата. Для цього вже розроблено проекти НСПУ “Аграрний інвестиційний фонд” та “Агроринок”, для реалізації яких планується за 5 років через кредитну спілку НСПУ залучити в АПК України близько 500 млн грн. За словами Дмитра Березовського, створення агроринку на Полтавщині сприятиме продажу близько 400–500 тис. тонн сільгосппродукції за рік, що значно збільшить ВВП області.
Дмитро Березовський поінформував присутніх про плани стосовно реалізації проектів НСПУ. Зокрема на першому етапі відбудеться створення мережі кредитних спілок (80 в Україні), на другому – розміщення стратегічних інвестицій, на третьому – створення кооперативного банку (за 5 років) для обслуговування сільського населення та аграрного сектора. Він також наголосив на високій активності Полтавської обласної сільськогосподарської палати, яку очолює Петро Ківшик.
Досвідом господарювання поділився Герой України, засновник приватного сільгосппідприємства “Агроекологія” Шишацького району Семен Антонець. Він висловив припущення, що, якщо буде продаватися земля, розвитку села не буде: “Ми викупили майно, платимо високий відсоток (600 кг зерна за один га землі) за оренду земельних паїв, практично утримуємо соціальну сферу населених пунктів, але резервного капіталу, аби купувати землю, немає. Я не проти великого капіталу, але коли їдеш селом, де землі орендують великі корпорації, там повалена огорожа, не ремонтовані дитсадки і школи, напівзруйновані клуби… Люди повинні мати роботу. Що ж до органічного землеробства, то ми ним займаємося весь час”.
***
Заступник міністра аграрної політики Роман Шмідт наголосив, що пріоритети роботи Мінагрополітики – це залучення інвестицій у сільське господарство та соціальний розвиток села, в тому числі й розвиток особистих підсобних селянських господарств.
– Полтавська аграрна академія пропагує біологічне землеробство, створюючи відповідні сорти зернових культур, але ж з боку держави немає підтримки виробництву екологічно чистої продукції, – висловив занепокоєння проректор з наукової роботи цього вузу Микола Опара.
Підсумував роботу конференції голова Полтавської обласної сільськогосподарської палати ВГО НСПУ Петро Ківшик. Зокрема він висловив думку, що в угодах на оренду землі не досить чітко виписані напрямки сільгоспвиробництва, тому відбувається значне виснаження грунтів технічними культурами. Петро Ківшик звернув увагу й на дуже низьку забезпеченість сільського населення робочими місцями, що, звісно, не сприяє розбудові сільських територій. Він також порушив питання про виділення коштів Національним банком для задоволення потреб аграріїв через кредитні спілки. Таким чином вдасться уникнути посередників і знизити відсотки за користування кредитами. Державні дотації також варто надавати через кредитні спілки. Адже за існуючих умов державної підтримки АПК фінансові ресурси, як правило, виділяються в четвертому кварталі року й не завжди доходять до сільгоспвиробників.
Петро Ківшик закликав до консолідації всіх присутніх на конференції і всіх причетних до сільгоспвиробництва, аби разом, в рядах членів сільськогосподарської палати, розбудовувати сільські території і державу в цілому.
Рубрика: 
