У багатьох частинах світу ця недуга вийшла з-під контролю. Тому в квітні 1993 року Всесвітня організація охорони здоров'я проголосила туберкульоз глобальною небезпекою. Такого роду заява є першою в історії ВООЗ. За її прогнозами, протягом наступного десятиріччя у світі передбачається 90 мільйонів нових випадків туберкульозу, причому більшість із них – у віковій групі від 20 до 49 років, тобто у найбільш продуктивний період життя. Із хворих майже 30 мільйонів чоловік може померти.
Туберкульоз в Україні стає нині загрозливою медико-соціальною і народногосподарською проблемою й становить національну небезпеку. Адже епідеміологічні показники з року в рік погіршуються. Туберкульоз завдає народному господарству значних економічних збитків за рахунок високого рівня смертності, тимчасової та стійкої втрати працездатності, враження поголів'я сільськогосподарських тварин. За критеріями ВООЗ, у 1995 році в Україні зареєстрована епідемія туберкульозу.
ЕпІдемІологІЧна ситуація з туберкульозу на Полтавщині теж залишається напруженою. Епідпороговий рівень захворюваності область перетнула у 2001 році.
Торік захворюваність на туберкульоз в області зросла на 2,7 відсотка і становить 57,7 випадку на 100 тисяч населення. Середньоукраїнський показник – 79,8, Херсонська область – 151,4, Миколаївська – 104,2, Луганська – 103,5, Кіровоградська – 101,9.
Захворюваність, нижча, ніж у нашій області, спостерігається лише у Києві (46,9), Чернігівській (50,3) та Сумській (55,1) областях. Разом із тим є райони, де захворюваність на туберкульоз перевищує середньообласний показник на 35–45 відсотків. Зокрема – Решетилівський, Кобеляцький, Машівський, Глобинський, Лубенський, Великобагачанський та Шишацький.
На збільшення рівня захворюваності більше впливають не медичні, а соціальні проблеми – низький рівень життя населення, велика кількість осіб, які повернулися в область із місць позбавлення волі, збільшення кількості людей без постійного місця проживання, мігрантів. Серед уперше виявлених хворих осіб близько 60 відсотків – із асоціальною поведінкою.
Краще впливати на поліпшення епідеміологічної ситуації в області не дає змоги і застаріла матеріально-технічна база обласного клінічного протитуберкульозного диспансеру. Наша область єдина в Україні не має закладу, збудованого згідно з типовими нормами. Починаючи з 1993 року, ведеться будівництво обласного протитуберкульозного диспансеру на 400 ліжок із поліклінікою на 240 відвідувань за зміну. З 2005 року будівництво об'єкта в зв'язку з відсутністю коштів призупинено.
На сесії обласної ради було затверджено програму боротьби з туберкульозом, якою передбачено виділення коштів у сумі 112,5 мільйона гривень, з них 17 мільйонів – із обласного бюджету, для завершення довготривалого будівництва. Проте торік було виділено лише трохи більше чотирьох мільйонів.
Згідно з планами будівництва, цього року має бути завершеним будівництво господарчого корпусу. Це дало б змогу зібрати з різних майданчиків міста служби диспансеру та відкрити сучасне дезкамерне відділення, пральню, склад для зберігання медикаментів, флюороцентр із гаражними боксами тощо.
Звичайно, медиків дуже радують зміни, які чекала охорона здоров'я Полтави. У пресі висвітлено реорганізацію терапевтичної, хірургічної, неврологічної служб, будівництво нової дитячої поліклініки, використання нових інформаційних технологій та обладнання. На жаль, мало уваги приділяється проблемам діагностики та лікування хворих на туберкульоз.
Хоча в Полтаві у 2005 році перевищено епідпороговий рівень захворюваності, у місті досі немає свого протитуберкульозного диспансеру. На обліку в облтубдиспансері перебуває понад дві тисячі хворих. Щорічно виявляється 150–180 нових первинних хворих. Із 310 ліжок у диспансері 112 постійно займають хворі з обласного центру. Жителів Полтави також лікують в обласних туберкульозних лікарнях в Опішні, Веприку, санаторіях у Гадячі, Великих Сорочинцях.
Якби сучасні вчені та медики вирішили надати інші назви відомим хворобам, то туберкульоз, скоріше за все, порівняли б з незламним кіборгом. Адже ця хвороба досі продовжує вперто атакувати світ, щогодини забираючи життя сотень людей.
Туберкульоз – інфекційне захворювання, що передається повітряно-крапельним шляхом під час спілкування з людиною, яка має відкриту форму цієї недуги.
Ознаки туберкульозу: стійкий кашель із виділенням мокроти, тривале підвищення температури тіла, надмірна втомлюваність, втрата апетиту, швидке схуднення, потовиділення, кровохаркання.
Варто нагадати про п'ять факторів, які повинен знати кожен.
Туберкульоз – інфекційне захворювання, на яке хворіють незалежно від статі, віку, національної приналежності та соціального становища.
Збудник захворювання – мікобактерія туберкульозу (паличка Коха) – надзвичайно стійкий і, потрапляючи в навколишнє середовище, залишається небезпечним до 12 місяців.
Зараження найчастіше відбувається під час спілкування з людиною, яка має відкриту форму захворювання, при вдиханні мікобактерій туберкульозу з дрібними краплями мокроти та слини, при вживанні продуктів від хворої на туберкульоз худоби.
Зараження може відбуватися також, коли мікобактерії потрапляють в організм із пилом, через предмети вжитку, посуд та постіль, папери, недопалки хворого на туберкульоз у відкритій формі тощо.
Захворювання розвивається, коли у людини знижений імунітет внаслідок тривалого стресу, депресії, виразкової хвороби, цукрового діабету, захворювань щитовидної залози, а також недостатнього харчування, поганих житлових умов, виснажливої праці тощо.
Особливо небезпечний хіміорезистентний туберкульоз, паличка якого нечутлива до протитуберкульозних препаратів.
Основними методами діагностики є флюорографічне обстеження дорослих та мікроскопія мокротиння, а в дітей – реакція Манту.
Чим раніше діагностований туберкульоз, тим легше та швидше його лікувати і з меншими витратами. Тому слід своєчасно проходити флюорографічне обстеження, тим більше, що нині працює сучасне цифрове рентгенологічне обладнання, яке має значно нижчий рівень рентгенівського опромінення.
Туберкульоз є соціальною хворобою. Тому опікуватися цією проблемою разом із медиками повинні також представники влади та інші відомства.
Всесвітній день боротьби з туберкульозом цього року пройде під девізом ВООЗ "Я можу зупинити туберкульоз". Нещодавно в області стартував місячник боротьби з туберкульозом. Міністерство охорони здоров'я України пропонує провести цю акцію під гаслом: "Українці проти туберкульозу – зупинимо туберкульоз разом!". Тож давайте діяти спільно. Тільки так можна зупинити цього підступного ворога здоров'я людей.
Туберкульоз в Україні стає нині загрозливою медико-соціальною і народногосподарською проблемою й становить національну небезпеку. Адже епідеміологічні показники з року в рік погіршуються. Туберкульоз завдає народному господарству значних економічних збитків за рахунок високого рівня смертності, тимчасової та стійкої втрати працездатності, враження поголів'я сільськогосподарських тварин. За критеріями ВООЗ, у 1995 році в Україні зареєстрована епідемія туберкульозу.
ЕпІдемІологІЧна ситуація з туберкульозу на Полтавщині теж залишається напруженою. Епідпороговий рівень захворюваності область перетнула у 2001 році.
Торік захворюваність на туберкульоз в області зросла на 2,7 відсотка і становить 57,7 випадку на 100 тисяч населення. Середньоукраїнський показник – 79,8, Херсонська область – 151,4, Миколаївська – 104,2, Луганська – 103,5, Кіровоградська – 101,9.
Захворюваність, нижча, ніж у нашій області, спостерігається лише у Києві (46,9), Чернігівській (50,3) та Сумській (55,1) областях. Разом із тим є райони, де захворюваність на туберкульоз перевищує середньообласний показник на 35–45 відсотків. Зокрема – Решетилівський, Кобеляцький, Машівський, Глобинський, Лубенський, Великобагачанський та Шишацький.
На збільшення рівня захворюваності більше впливають не медичні, а соціальні проблеми – низький рівень життя населення, велика кількість осіб, які повернулися в область із місць позбавлення волі, збільшення кількості людей без постійного місця проживання, мігрантів. Серед уперше виявлених хворих осіб близько 60 відсотків – із асоціальною поведінкою.
Краще впливати на поліпшення епідеміологічної ситуації в області не дає змоги і застаріла матеріально-технічна база обласного клінічного протитуберкульозного диспансеру. Наша область єдина в Україні не має закладу, збудованого згідно з типовими нормами. Починаючи з 1993 року, ведеться будівництво обласного протитуберкульозного диспансеру на 400 ліжок із поліклінікою на 240 відвідувань за зміну. З 2005 року будівництво об'єкта в зв'язку з відсутністю коштів призупинено.
На сесії обласної ради було затверджено програму боротьби з туберкульозом, якою передбачено виділення коштів у сумі 112,5 мільйона гривень, з них 17 мільйонів – із обласного бюджету, для завершення довготривалого будівництва. Проте торік було виділено лише трохи більше чотирьох мільйонів.
Згідно з планами будівництва, цього року має бути завершеним будівництво господарчого корпусу. Це дало б змогу зібрати з різних майданчиків міста служби диспансеру та відкрити сучасне дезкамерне відділення, пральню, склад для зберігання медикаментів, флюороцентр із гаражними боксами тощо.
Звичайно, медиків дуже радують зміни, які чекала охорона здоров'я Полтави. У пресі висвітлено реорганізацію терапевтичної, хірургічної, неврологічної служб, будівництво нової дитячої поліклініки, використання нових інформаційних технологій та обладнання. На жаль, мало уваги приділяється проблемам діагностики та лікування хворих на туберкульоз.
Хоча в Полтаві у 2005 році перевищено епідпороговий рівень захворюваності, у місті досі немає свого протитуберкульозного диспансеру. На обліку в облтубдиспансері перебуває понад дві тисячі хворих. Щорічно виявляється 150–180 нових первинних хворих. Із 310 ліжок у диспансері 112 постійно займають хворі з обласного центру. Жителів Полтави також лікують в обласних туберкульозних лікарнях в Опішні, Веприку, санаторіях у Гадячі, Великих Сорочинцях.
Якби сучасні вчені та медики вирішили надати інші назви відомим хворобам, то туберкульоз, скоріше за все, порівняли б з незламним кіборгом. Адже ця хвороба досі продовжує вперто атакувати світ, щогодини забираючи життя сотень людей.
Туберкульоз – інфекційне захворювання, що передається повітряно-крапельним шляхом під час спілкування з людиною, яка має відкриту форму цієї недуги.
Ознаки туберкульозу: стійкий кашель із виділенням мокроти, тривале підвищення температури тіла, надмірна втомлюваність, втрата апетиту, швидке схуднення, потовиділення, кровохаркання.
Варто нагадати про п'ять факторів, які повинен знати кожен.
Туберкульоз – інфекційне захворювання, на яке хворіють незалежно від статі, віку, національної приналежності та соціального становища.
Збудник захворювання – мікобактерія туберкульозу (паличка Коха) – надзвичайно стійкий і, потрапляючи в навколишнє середовище, залишається небезпечним до 12 місяців.
Зараження найчастіше відбувається під час спілкування з людиною, яка має відкриту форму захворювання, при вдиханні мікобактерій туберкульозу з дрібними краплями мокроти та слини, при вживанні продуктів від хворої на туберкульоз худоби.
Зараження може відбуватися також, коли мікобактерії потрапляють в організм із пилом, через предмети вжитку, посуд та постіль, папери, недопалки хворого на туберкульоз у відкритій формі тощо.
Захворювання розвивається, коли у людини знижений імунітет внаслідок тривалого стресу, депресії, виразкової хвороби, цукрового діабету, захворювань щитовидної залози, а також недостатнього харчування, поганих житлових умов, виснажливої праці тощо.
Особливо небезпечний хіміорезистентний туберкульоз, паличка якого нечутлива до протитуберкульозних препаратів.
Основними методами діагностики є флюорографічне обстеження дорослих та мікроскопія мокротиння, а в дітей – реакція Манту.
Чим раніше діагностований туберкульоз, тим легше та швидше його лікувати і з меншими витратами. Тому слід своєчасно проходити флюорографічне обстеження, тим більше, що нині працює сучасне цифрове рентгенологічне обладнання, яке має значно нижчий рівень рентгенівського опромінення.
Туберкульоз є соціальною хворобою. Тому опікуватися цією проблемою разом із медиками повинні також представники влади та інші відомства.
Всесвітній день боротьби з туберкульозом цього року пройде під девізом ВООЗ "Я можу зупинити туберкульоз". Нещодавно в області стартував місячник боротьби з туберкульозом. Міністерство охорони здоров'я України пропонує провести цю акцію під гаслом: "Українці проти туберкульозу – зупинимо туберкульоз разом!". Тож давайте діяти спільно. Тільки так можна зупинити цього підступного ворога здоров'я людей.
Рубрика: 
