Керівник приватного підприємства "Лубникомунтранс" Іван Касьяненко вчинив нетипово. Сміття, причому не своє, а зібране у мешканців близько двадцяти кооперативних багатоповерхівок та власників торговельних точок у місті Лубнах, він упродовж майже двох тижнів зсипав на власній садибі, на городі у с. Чуднівці Лубенського району.
Виникає цілком закономірне запитання: навіщо? Ми спробували знайти відповідь на нього.
Отож три роки тому в Лубнах з'явилося приватне підприємство фірма "Лубникомунтранс". Спочатку воно мало у своєму арсеналі трактор, одну вантажну машину та орендоване приміщення, виконувало разові заявки на вивезення побутового та промислового сміття. А згодом, згідно з розпорядженням попереднього міського голови, підприємство почало здійснювати санітарну очистку всього міста. У користування йому безоплатно передали близько 20 одиниць комунальної спецтехніки. І робота, як-то кажуть, закипіла.
Бензинові борги і
"сміттєконкуренція"
– Але збір сміття – справа невдячна, а без належної фінансової підтримки – ще й збиткова, – говорить керівник "Лубникомунтранс" Іван Касьяненко. – Починаючи з травня 2006 року, ми неодноразово надсилали листи до посадових осіб Лубенської міської ради про те, що в зв'язку з недостатнім фінансуванням санітарної очистки місць загального користування (вулиць, площ, парків, скверів) існує загроза потрапляння підприємства в боргову яму. Працівники відділу комунального господарства, міський голова та його заступник в усній формі гарантували проплатити ці роботи. А борги все зростали, зокрема за бензин та дизпальне. АЗС неодноразово припиняла відпускати нам пально-мастильні матеріали, і тільки після надання особистих гарантій, звісно ж, в усній формі, заступника міського голови Миколи Олійника та міського голови Василя Коряка підприємство продовжувало прибирати вулиці міста, нарощуючи борги.
– 26.01.2007 p., після чергового звернення до міської влади з приводу можливої вимушеної зупинки підприємства з 01.02.2007 p., у зв'язку з великим боргом (76 тис. грн) за пально-мастильні матеріали постачальник пального отримав гарантійний лист від міського голови з проханням не проводити претензійно-позовну роботу до ППФ "Лубникомунтранс", оскільки питання фінансування вирішиться після 5 лютого 2007 р. Дочекавшись терміну, вказаного в гарантійному листі, постачальник нафтопродуктів ТОВ "Лаваль" 09.02.2007 р. припинив заправку спецтехніки і подав документи про стягнення боргу до Полтавського обласного Господарського суду. Того ж дня я терміново письмово звернувся до міського голови, його заступника та начальника відділу комунального господарства за допомогою і повідомив про зупинку підприємства. Відповідь отримав чітку – розпорядження міського голови љ 64-р від 12.02.2007 р. "Про розірвання договору позички та звільнення займаного приміщення до 16.02.2007 р. за "невиконання умов договору позички љ 52 від 15.06.2005 р. по наданню якісних і своєчасних послуг по санітарній очистці міста".
Рішенням љ 72 від 28.02.2007 р. місцева влада зобов'язує всі бюджетні підприємства, установи, організації укласти договори на збір, вивезення та утилізацію сміття з Лубенським комунальним житлово-експлуатаційним управлінням (ЛК ЖЕУ). А наше підприємство втратило близько 60 клієнтів, яким якісно та своєчасно надавалися відповідні послуги. Тому я прийняв рішення створити Фізичну особу підприємця (ФОП), що надаватиме такі ж послуги з вивезення сміття, звісно, вже у мізерних обсягах. Але, щоб заблокувати надання і цих послуг населенню та усунути мене як конкурента, договір про приймання та складування сміття ЛК ЖЕУ, якому підпорядковане міське звалище, не підписує. В'їзд машин ФОП на сміттєзвалище керівництво ЛК ЖЕУ категорично забороняє з 12 грудня минулого року.
Відтак приватний підприємець возить сміття до себе додому. Невдовзі на подвір'ї з'являються працівники санепідемстанції, обурюються сусіди. 19 грудня Іван Касьяненко пише листа зі скаргою на дії ЛК ЖЕУ народному депутату України Олександру Попову, до прокуратури, антимонопольного комітету, санітарно-епідеміологічної станції та інших структур, які можуть посприяти у вирішенні цього питання.
Фінансові непорозуміння і "сміттєлистування"
25 грудня договір про приймання та складування сміття таки підписується. Про причину затримки я поцікавився у начальника ЛК ЖЕУ Вікторії Мартиневської.
– За весь минулий рік, починаючи з березня, Іван Касьяненко, який очолює "Лубникомунтранс", не розраховувався жодною копієчкою за вивезення сміття на Лубенське сміттєзвалище. Ми неодноразово писали йому листи, зверталися до міського голови, інших інстанцій. Він категорично відмовлявся платити, відмовляється і зараз. Відтак на "Лубникомунтранс" ми подамо до суду. На сьогодні кошти нам заборгувало і його новостворене приватне підприємство.
Між "Лубникомунтрансом" і ЛК ЖЕУ тривало довге багатомісячне листування (у редакції є копії багатьох листів. – Авт.). Суть його полягала в тому, що вартість 1 м3 твердих побутових відходів, які вивозяться від населення, становить 3 грн, а від підприємств, організацій, підприємців тощо – 6 грн 27 к. За словами Івана Касьяненка, ЛК ЖЕУ наполягало укласти договір, у якому було б обумовлено тільки ціну 6 грн 27 к., мотивуючи тим, що управління обслуговує всі будинки комунальної сфери. Приватний підприємець із цим не погоджувався. Отож ситуація і зайшла у тупик, розвинувшись до анекдотичної, коли сміття возилося на власну садибу.
Міський голова Лубен Василь Коряк має свою думку щодо сміттєпристрастей у місті.
– Історія питання така: з попередньою міською владою Касьяненко уклав дивний договір. Міська рада передала йому всю техніку і приміщення у безоплатну оренду. Більше того, він став монополістом по збору сміття, уклавши угоди з усіма підприємствами, організаціями, підприємцями Лубен. Коли я приступив до виконання обов'язків міського голови, мої заступники мене переконали – і місяців чотири ми платили йому за бензин. А тоді все-таки я зупинився. За що ми повинні йому платити, коли нашою технікою він користується безоплатно, а за надані послуги отримує гроші? Для чого нам такі бізнес-партнери, які для нас збиткові? Касьяненко рахує кожну копійку. А ми що, не повинні цього робити? Розірвали ж із ним договір ми за одноразове грубе порушення, коли його техніка, а точніше, орендована у нас, не вийшла на роботу впродовж двох днів. Ми повернулися до старої схеми, віддавши техніку ЛК ЖЕУ.
"Сміттєсправу"
не закрито
Нині приватний підприємець Іван Касьяненко продовжує обслуговувати близько 20 кооперативних багатоповерхівок, приватні будівлі й торговельні точки у Лубнах. Комунальну сферу полишати не збирається. Каже, що надаватиме послуги по збору сміття мешканцям Лубенського району. Зараз у нього є вже окремі замовлення з навколишніх сіл.
– Люди, яких я обслуговую, – запевняє Іван Касьяненко, – моєю роботою задоволені, бо інакше не укладали б зі мною угод. І мені не треба допомагати. Просто, будь ласка, не заважайте!
Заступник начальника головного управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації Василь Плужник цю ситуацію прокоментував так:
– У нас практично немає підприємців, які працюють у житлово-комунальному господарстві. Вкладені у цю сферу інвестиції по суті неокупні, й отримати належну віддачу дуже важко. Якщо знаходяться бажаючі виконувати такі роботи, треба обов'язково їм допомагати, йти назустріч. Вважаю, у житлово-комунальному господарстві приватний бізнес обов'язково потрібен.
Лубенські сміттєпристрасті ще не вщухли. Їхнє відлуння долетіло й до Києва. Народний депутат України Олександр Попов звернувся з депутатським запитом до міністра з питань житлово-комунального господарства України Олексія Кучеренка. Аби розібратися у цій ситуації, до Лубен приїжджав з перевіркою представник даного міністерства. Про її результати
ми повідомимо читачів, коли буде дано офіційну відповідь міністра на звернення народного депутата. Тож крапку в цій справі, здається, ставити ще рано.
Виникає цілком закономірне запитання: навіщо? Ми спробували знайти відповідь на нього.
Отож три роки тому в Лубнах з'явилося приватне підприємство фірма "Лубникомунтранс". Спочатку воно мало у своєму арсеналі трактор, одну вантажну машину та орендоване приміщення, виконувало разові заявки на вивезення побутового та промислового сміття. А згодом, згідно з розпорядженням попереднього міського голови, підприємство почало здійснювати санітарну очистку всього міста. У користування йому безоплатно передали близько 20 одиниць комунальної спецтехніки. І робота, як-то кажуть, закипіла.
Бензинові борги і
"сміттєконкуренція"
– Але збір сміття – справа невдячна, а без належної фінансової підтримки – ще й збиткова, – говорить керівник "Лубникомунтранс" Іван Касьяненко. – Починаючи з травня 2006 року, ми неодноразово надсилали листи до посадових осіб Лубенської міської ради про те, що в зв'язку з недостатнім фінансуванням санітарної очистки місць загального користування (вулиць, площ, парків, скверів) існує загроза потрапляння підприємства в боргову яму. Працівники відділу комунального господарства, міський голова та його заступник в усній формі гарантували проплатити ці роботи. А борги все зростали, зокрема за бензин та дизпальне. АЗС неодноразово припиняла відпускати нам пально-мастильні матеріали, і тільки після надання особистих гарантій, звісно ж, в усній формі, заступника міського голови Миколи Олійника та міського голови Василя Коряка підприємство продовжувало прибирати вулиці міста, нарощуючи борги.
– 26.01.2007 p., після чергового звернення до міської влади з приводу можливої вимушеної зупинки підприємства з 01.02.2007 p., у зв'язку з великим боргом (76 тис. грн) за пально-мастильні матеріали постачальник пального отримав гарантійний лист від міського голови з проханням не проводити претензійно-позовну роботу до ППФ "Лубникомунтранс", оскільки питання фінансування вирішиться після 5 лютого 2007 р. Дочекавшись терміну, вказаного в гарантійному листі, постачальник нафтопродуктів ТОВ "Лаваль" 09.02.2007 р. припинив заправку спецтехніки і подав документи про стягнення боргу до Полтавського обласного Господарського суду. Того ж дня я терміново письмово звернувся до міського голови, його заступника та начальника відділу комунального господарства за допомогою і повідомив про зупинку підприємства. Відповідь отримав чітку – розпорядження міського голови љ 64-р від 12.02.2007 р. "Про розірвання договору позички та звільнення займаного приміщення до 16.02.2007 р. за "невиконання умов договору позички љ 52 від 15.06.2005 р. по наданню якісних і своєчасних послуг по санітарній очистці міста".
Рішенням љ 72 від 28.02.2007 р. місцева влада зобов'язує всі бюджетні підприємства, установи, організації укласти договори на збір, вивезення та утилізацію сміття з Лубенським комунальним житлово-експлуатаційним управлінням (ЛК ЖЕУ). А наше підприємство втратило близько 60 клієнтів, яким якісно та своєчасно надавалися відповідні послуги. Тому я прийняв рішення створити Фізичну особу підприємця (ФОП), що надаватиме такі ж послуги з вивезення сміття, звісно, вже у мізерних обсягах. Але, щоб заблокувати надання і цих послуг населенню та усунути мене як конкурента, договір про приймання та складування сміття ЛК ЖЕУ, якому підпорядковане міське звалище, не підписує. В'їзд машин ФОП на сміттєзвалище керівництво ЛК ЖЕУ категорично забороняє з 12 грудня минулого року.
Відтак приватний підприємець возить сміття до себе додому. Невдовзі на подвір'ї з'являються працівники санепідемстанції, обурюються сусіди. 19 грудня Іван Касьяненко пише листа зі скаргою на дії ЛК ЖЕУ народному депутату України Олександру Попову, до прокуратури, антимонопольного комітету, санітарно-епідеміологічної станції та інших структур, які можуть посприяти у вирішенні цього питання.
Фінансові непорозуміння і "сміттєлистування"
25 грудня договір про приймання та складування сміття таки підписується. Про причину затримки я поцікавився у начальника ЛК ЖЕУ Вікторії Мартиневської.
– За весь минулий рік, починаючи з березня, Іван Касьяненко, який очолює "Лубникомунтранс", не розраховувався жодною копієчкою за вивезення сміття на Лубенське сміттєзвалище. Ми неодноразово писали йому листи, зверталися до міського голови, інших інстанцій. Він категорично відмовлявся платити, відмовляється і зараз. Відтак на "Лубникомунтранс" ми подамо до суду. На сьогодні кошти нам заборгувало і його новостворене приватне підприємство.
Між "Лубникомунтрансом" і ЛК ЖЕУ тривало довге багатомісячне листування (у редакції є копії багатьох листів. – Авт.). Суть його полягала в тому, що вартість 1 м3 твердих побутових відходів, які вивозяться від населення, становить 3 грн, а від підприємств, організацій, підприємців тощо – 6 грн 27 к. За словами Івана Касьяненка, ЛК ЖЕУ наполягало укласти договір, у якому було б обумовлено тільки ціну 6 грн 27 к., мотивуючи тим, що управління обслуговує всі будинки комунальної сфери. Приватний підприємець із цим не погоджувався. Отож ситуація і зайшла у тупик, розвинувшись до анекдотичної, коли сміття возилося на власну садибу.
Міський голова Лубен Василь Коряк має свою думку щодо сміттєпристрастей у місті.
– Історія питання така: з попередньою міською владою Касьяненко уклав дивний договір. Міська рада передала йому всю техніку і приміщення у безоплатну оренду. Більше того, він став монополістом по збору сміття, уклавши угоди з усіма підприємствами, організаціями, підприємцями Лубен. Коли я приступив до виконання обов'язків міського голови, мої заступники мене переконали – і місяців чотири ми платили йому за бензин. А тоді все-таки я зупинився. За що ми повинні йому платити, коли нашою технікою він користується безоплатно, а за надані послуги отримує гроші? Для чого нам такі бізнес-партнери, які для нас збиткові? Касьяненко рахує кожну копійку. А ми що, не повинні цього робити? Розірвали ж із ним договір ми за одноразове грубе порушення, коли його техніка, а точніше, орендована у нас, не вийшла на роботу впродовж двох днів. Ми повернулися до старої схеми, віддавши техніку ЛК ЖЕУ.
"Сміттєсправу"
не закрито
Нині приватний підприємець Іван Касьяненко продовжує обслуговувати близько 20 кооперативних багатоповерхівок, приватні будівлі й торговельні точки у Лубнах. Комунальну сферу полишати не збирається. Каже, що надаватиме послуги по збору сміття мешканцям Лубенського району. Зараз у нього є вже окремі замовлення з навколишніх сіл.
– Люди, яких я обслуговую, – запевняє Іван Касьяненко, – моєю роботою задоволені, бо інакше не укладали б зі мною угод. І мені не треба допомагати. Просто, будь ласка, не заважайте!
Заступник начальника головного управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації Василь Плужник цю ситуацію прокоментував так:
– У нас практично немає підприємців, які працюють у житлово-комунальному господарстві. Вкладені у цю сферу інвестиції по суті неокупні, й отримати належну віддачу дуже важко. Якщо знаходяться бажаючі виконувати такі роботи, треба обов'язково їм допомагати, йти назустріч. Вважаю, у житлово-комунальному господарстві приватний бізнес обов'язково потрібен.
Лубенські сміттєпристрасті ще не вщухли. Їхнє відлуння долетіло й до Києва. Народний депутат України Олександр Попов звернувся з депутатським запитом до міністра з питань житлово-комунального господарства України Олексія Кучеренка. Аби розібратися у цій ситуації, до Лубен приїжджав з перевіркою представник даного міністерства. Про її результати
ми повідомимо читачів, коли буде дано офіційну відповідь міністра на звернення народного депутата. Тож крапку в цій справі, здається, ставити ще рано.
Рубрика: 
