Протягом останніх років гаряча вода у нас з'являлася по дві години на добу, а з 2 січня поточного року її подача взагалі була припинена. Інваліди, люди похилого віку, малі діти – всього понад 300 жильців – залишилися без гарячої води. Проблема ускладнюється тим, що у будинку немає централізованої подачі газу, лише електропостачання. Тож воду доводиться підігрівати на електричних плитах. Окрім того, що вона дуже довго гріється, через перенавантаження мережі почастішали випадки відключення електропостачання на електрощитках.
Ми зверталися в управління житлово-комунального господарства виконкому Полтавської міської ради. Отримали відповідь, що відключення обумовлене великою заборгованістю мешканців за надані ВАТ "Полтаватрансбуд" послуги. Ми цілком згодні з тим, що за комунальні послуги треба платити, але чому люди, які платять регулярно, повинні страждати через боржників? Має бути вихід із цієї ситуації. Щодня ми радіємо тим позитивним змінам, які відбуваються останнім часом у нашому місті. Але дуже боляче, що ніхто не хоче допомогти нам у розв'язанні нашої проблеми".
Ніна КУЦЕНКО, Жозефіна ПАРХІТЬКО, Олександр ЗАМУЛА
та ще сімдесят три підписи.
Мешканці дев'ятиповерхівки по Сакко,16, розповідають, що раніше їхній будинок був гуртожитком будівельної організації ВАТ "Полтаватрансбуд". Із часом жильці, чимало з яких – працівники цього товариства, отримали дозвіл перебудувати кімнати під квартири. У 2002 році, відповідно до законодавства, будинок передали від відомчого ЖЕДу домоуправління љ43 на баланс міського ГЖЕДу љ8. Туди ми й звернулись, аби дізнатися про причини відключення гарячої води в будинку. Заступник начальника ГЖЕДу љ8 Тетяна Шиян знає про негаразди його мешканців. Але говорить, що вплинути на ситуацію їхня організація не може, бо лише експлуатує будинок і отримує від жильців квартплату. А тепло, холодну і гарячу воду їм постачає ВАТ "Полтаватрансбуд". Точніше, постачало…
 "Гарячої води в будинку по Сакко, 16, немає і не буде", – повідомив у телефонній розмові головний інженер ВАТ "Полтаватрансбуд" Валерій Маляренко. Назвав і причини, їх кілька.
– Котельня, яка обслуговує цей будинок, дуже стара, збудована ще у 70-ті роки минулого століття. Котел для підігріву води вийшов із ладу. До того ж нам невигідно надавати жильцям ці послуги, адже ціна на газ для підприємства втричі вища, ніж ми закладаємо у тарифи, за якими опалюємо будинок і підігріваємо воду. Мешканці будинку заборгували за надані послуги, тому заздалегідь були попереджені про відключення гарячої води. ВАТ "Полтаватрансбуд" – приватна організація і не може й надалі брати на себе ці борги. Хто компенсує нам збитки?
Зрештою, мешканці й не заперечують того факту, що за будинком "водиться" борг. За їхніми словами, у міськвиконкомі, куди вони зверталися, їм відповіли, що йдеться начебто про 55 тисяч гривень. Але які квартири і за які саме послуги заборгували – не уточнили.
– За те, що отримували гарячу воду по дві години на добу, з 19.00 до 21.00, ми платили 10 гривень 80 копійок на місяць, – говорить мешканка будинку Людмила Владімірова. – Але насправді гаряча вода подавалася навіть менше, бо о дев'ятнадцятій її тільки починали гріти, а рівно о двадцять першій – відключали. Жителі верхніх поверхів узагалі рідко її бачили через слабкий тиск, бо всі починали користуватись одночасно. Зараз ми не можемо навіть нормально помитися, покупати дітей. Постійно доводиться бігати з каструлями з окропом. Хіба під силу це людям похилого віку? А уявіть, як випрати білизну тим, у кого немає машин-автоматів? Та й електромережа будинку не розрахована на такі навантаження, постійно спрацьовують запобіжники. Тоді не маємо змоги навіть їжу приготувати, бо плити у всіх електричні. Ми повністю згодні, що за отримані послуги треба платити. Але ж ми зв'язані "однією трубою", чому через боржників страждають усі? Мають же бути якісь важелі впливу на них – поквартирне відключення чи стягнення боргу через суд…
Мешканці будинку справді були попереджені про відключення гарячої води. Та, за їхніми словами, лише про тимчасове, у зв'язку з ремонтом котельні. Потім їм сказали, що відключення відбулося через великий борг за комунальні послуги, пізніше з'явилась інформація про технічні негаразди на котельні. Втім, жильці будинку не вірять, що це сталося через технічні проблеми. Ті, хто працює у "Полтаватрансбуді", стверджують, що на території будівельного двору підприємства, де розташована і котельня, гаряча вода є, от тільки у їхній будинок її не подають.
– Коли тут проживали керівники середньої ланки, майстри, ставлення було значно кращим, – говорить Володимир Касян, який уже 18 років працює у цій будівельній організації зварювальником. – А тепер тут здебільшого залишилися прості робочі. Тож для нас, напевно, як "для своїх людей", ВАТ "Полтаватрансбуд" встановив і тариф на холодну воду вищий, ніж у цілому по місту, – 34 гривні з людини на місяць…
Невдоволені люди і тим, як опалюються їхні помешкання. Говорять, що температура у квартирах зазвичай не піднімається вище шістнадцяти градусів, а за сильних морозів – узагалі не перевищує тринадцяти. Постійно доводиться вмикати обігрівачі. Часто, у більш-менш теплі дні, опалення відключають узагалі.
– Балконів у нас немає, тому білизну доводиться сушити вдома, у ванній кімнаті, – продовжує Людмила Владімірова. – Через низьку температуру в квартирі постійно підвищена вологість, утворюється грибок…
Головний інженер ВАТ "Полтаватрансбуд" Валерій Маляренко повідомив, що на ладан дихає і котел, який опалює будинок, у будь-який момент він може вийти з ладу. На запитання, який же вихід із ситуації, що склалася, керівник відповів: "Жильці самі повинні вирішувати свою проблему – підігрівати воду на плиті або встановлювати електричні бойлери".
Справді, чимало мешканців саме так і вчинили: за власні кошти придбали та встановили електричні бойлери для підігріву води. Та чи всім це по кишені? Наприклад, пенсіонерці, колишній працівниці ВАТ "Полтаватрансбуд" Вірі Василівні Кошеленко, яка отримує мінімальну пенсію. Чи зможе це зробити пенсіонерка і також колишня співробітниця товариства Марія Федорівна Бородай? Чи пенсіонер Валерій Іванович Сазонов, який 26 років пропрацював муляром у цій будівельній організації і власноруч будував цей будинок? Чи більшість інших жильців? Головний інженер ВАТ "Полтаватрансбуд" Валерій Маляренко радить людям… звертатися у виконком Ленінської районної у м. Полтаві ради за матеріальною допомогою. "Або нехай якимось чином це питання вирішує місто…" – такою була його відповідь кореспонденту "Зорі Полтавщини".
На жаль, "місто", як висловився Валерій Маляренко, також не поспішає вирішувати комунальні проблеми мешканців будинку по Сакко, 16. Секретар Полтавської міської ради Олександр Козуб, у якого вони побували на прийомі, за їхніми словами, згоден із позицією керівництва ВАТ "Полтаватрансбуд". Заступник міського голови з питань експлуатації та розвитку міського господарства Анатолій Бистрай взагалі відмовився від коментарів газеті, про що кореспондента повідомила його секретар. Спеціаліст
I категорії відділу по утриманню та приватизації житлового фонду управління житлово-комунального господарства виконкому Полтавської міської ради Володимир Клименко, з яким вдалося поспілкуватися, вважає, що вихід таки є. Будинок можна було б передати міському комунальному підприємству "Полтаватеплоенерго". Знову ж таки, якщо останнє погодиться. Але це питання, на думку фахівця, повинно вирішуватися на рівні керівників Полтави та ВАТ "Полтаватрансбуд".
Утім, мешканці будинку по Сакко, 16, уже не вірять в те, що все вирішиться на їхню користь. Люди впевнені, що у міській раді просто не хочуть сваритися через них із впливови
м керівником ВАТ "Полтаватрансбуд". І справді, хто вони такі? Всього-на-всього звичайні полтавці, які стали "невигідними" для власного підприємства. Отож нехай самі й викручуються…