Йшлося про здобутки сільськогосподарського виробництва області. І хоч минулий рік видався не простим для розвитку тваринництва, та все ж полтавські сільгосппідприємства виробили найбільшу кількість молока серед інших областей України, зазначив начальник головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Олександр Сень. Не допущено зниження поголів’я великої рогатої худоби в Лубенському, Семенівському, Хорольському, Шишацькому районах. Валовими надоями молока відзначилися Гадяцький, Шишацький, Котелевський, Оржицький райони, де ці показники збільшилися на 1,5 – 2,7 тисячі тонн у порівнянні з попереднім роком. Першість із розвитку свинарства утримують Глобинський, Оржицький, Хорольський, Великобагачанський, Гадяцький райони. Торік в області збільшено поголів’я птиці, у цій галузі лідирують підприємства Пирятинського, Хорольського, Кременчуцького, Миргородського районів.
Це завдяки працьовитим рукам тваринників, їхньому сумлінному ставленню до роботи область має гарні показники. Зокрема, Віра Коханич із ТОВ “Ранок” Лохвицького району 15 років трудиться дояркою. Доглядає групу із 54 корів. Завдяки щоденній копіткій праці жінка має кращі результати роботи у господарстві. Валентина Скаченко із СТОВ “Агрофірма “Куйбишеве” Оржицького району теж майже 12 років працює дояркою. За минулий рік надоїла по 7 тисяч кілограмів молока від кожної корови. Алла Майорова працює на ДП “Дібрівський кінний завод љ62” Миргородського району. Вона бригадир маточної бригади, у її групі – сотня кобил, що мають жеребитися. Завдяки дбайливому догляду тут із лошат виростають справжні красені, і не випадково цих коней із задоволенням купують у Київ, Харків, Одесу. Раніше жінка працювала тут же, на кінному заводі, але в іншому підрозділі. Та з великою любов’ю спостерігала за кіньми, їхньою грацією, красою. І коли випала нагода доглядати за поголів’ям, погодилася без роздумувань. Уже 15 років трудиться на маточнику, задоволена своєю роботою.
Кожний із тваринників, які приїхали на обласний зліт, має великі трудові заслуги. Тож багатьох із присутніх нагородили почесними грамотами облдержадміністрації, обласної ради, центрального комітету профспілки працівників АПК. Про кожного було сказано чимало теплих слів, відзначено здобутки. А в переддень Міжнародного жіночого свята
8 Березня чоловіки з особливим натхненням бажали трудівницям міцного здоров’я, жіночого щастя, краси і молодості. Бо кожна з жінок – не лише сумлінна трудівниця, на чиїх тендітних плечах переважно і тримається тваринницька галузь області, а ще й мати, кохана дружина, Берегиня сімейного вогнища.
Це завдяки працьовитим рукам тваринників, їхньому сумлінному ставленню до роботи область має гарні показники. Зокрема, Віра Коханич із ТОВ “Ранок” Лохвицького району 15 років трудиться дояркою. Доглядає групу із 54 корів. Завдяки щоденній копіткій праці жінка має кращі результати роботи у господарстві. Валентина Скаченко із СТОВ “Агрофірма “Куйбишеве” Оржицького району теж майже 12 років працює дояркою. За минулий рік надоїла по 7 тисяч кілограмів молока від кожної корови. Алла Майорова працює на ДП “Дібрівський кінний завод љ62” Миргородського району. Вона бригадир маточної бригади, у її групі – сотня кобил, що мають жеребитися. Завдяки дбайливому догляду тут із лошат виростають справжні красені, і не випадково цих коней із задоволенням купують у Київ, Харків, Одесу. Раніше жінка працювала тут же, на кінному заводі, але в іншому підрозділі. Та з великою любов’ю спостерігала за кіньми, їхньою грацією, красою. І коли випала нагода доглядати за поголів’ям, погодилася без роздумувань. Уже 15 років трудиться на маточнику, задоволена своєю роботою.
Кожний із тваринників, які приїхали на обласний зліт, має великі трудові заслуги. Тож багатьох із присутніх нагородили почесними грамотами облдержадміністрації, обласної ради, центрального комітету профспілки працівників АПК. Про кожного було сказано чимало теплих слів, відзначено здобутки. А в переддень Міжнародного жіночого свята
8 Березня чоловіки з особливим натхненням бажали трудівницям міцного здоров’я, жіночого щастя, краси і молодості. Бо кожна з жінок – не лише сумлінна трудівниця, на чиїх тендітних плечах переважно і тримається тваринницька галузь області, а ще й мати, кохана дружина, Берегиня сімейного вогнища.