Ситий голодного не зрозуміє
"Хочу запитати мешканців Диканьки, які підписалися під листом проти розміщення виробництва біопалива у селищі: хіба на заводі "Промінь" будують атомну станцію чи якийсь могильник радіоактивних відходів? Будують завод для переробки відходів сільського господарства та деревини. Про які токсичні викиди йдеться? Адже з газу, яким ми опалюємо будинки, токсичних викидів значно більше. А пам'ятаєте, коли років 30 тому більшість із нас топили вугіллям і соняшничинням? Диму було набагато більше, але тоді це не було токсично?
Але найголовніше, що через ту бюрократичну тяганину дев'ятнадцять чоловік, які б могли працювати на заводі, ще не скоро отримають цю роботу або не отримають узагалі. Скільки молодих людей не знаходять роботу в Диканьці?! Є люди, ладні працювати де завгодно, аби якось прожити, бо не всі ж мають змогу їздити в Полтаву та Італію.
Мене дивує позиція місцевої влади. Адже керівники району і селища повинні чіплятися за будь-яку можливість створити нові робочі місця. Не підприємці повинні оббивати їхні пороги, а вони самі мають до них іти. І, сидячи у своїх кабінетах, одержуючи чималі зарплати, подумати про тих людей, які могли б хоч трішки вилізти із злиднів, якщо завод нарешті запрацює. Бо тоді б вони мали РОБОТУ".
Але найголовніше, що через ту бюрократичну тяганину дев'ятнадцять чоловік, які б могли працювати на заводі, ще не скоро отримають цю роботу або не отримають узагалі. Скільки молодих людей не знаходять роботу в Диканьці?! Є люди, ладні працювати де завгодно, аби якось прожити, бо не всі ж мають змогу їздити в Полтаву та Італію.
Мене дивує позиція місцевої влади. Адже керівники району і селища повинні чіплятися за будь-яку можливість створити нові робочі місця. Не підприємці повинні оббивати їхні пороги, а вони самі мають до них іти. І, сидячи у своїх кабінетах, одержуючи чималі зарплати, подумати про тих людей, які могли б хоч трішки вилізти із злиднів, якщо завод нарешті запрацює. Бо тоді б вони мали РОБОТУ".
Н.М. МАРЧЕНКО.
смт Диканька.
смт Диканька.
Брикети для Європи за рахунок здоров’я людей?
Голова Зіньківської райдержадміністрації Володимир Паламаренко у другій половині 2007 року урочисто перерізав стрічку і побажав хорошої роботи заводу з виробництва біопалива. Хоча на той час не було ні дозволу на будівництво цього заводу, ні фільтрів для нейтралізації шкідливих викидів у атмосферу.
За дев’ятсот метрів від заводу знаходиться найбільша школа, за 1200 метрів – професійне училище, в радіусі 1000 м розміщені більшість багатоповерхових житлових будинків Зінькова. Звичайно, зіньківчани забили на сполох, відчувши якийсь їдкий і неприємний запах, від якого боліли голови і гірше дихалося. Було зібрано понад тисячу підписів зі зверненням до обласних органів влади з проханням закрити завод. Я звернувся з листом до голови Полтавської обласної державної адміністрації Валерія Асадчева, в якому зокрема писав: “…у Зінькові виникла конфліктна ситуація відносно пуску першої та будівництва другої черги заводу з виробництва біопалива. Такі заводи повинні будуватись і працювати подалі від населених пунктів. До речі, хочу сказати, що в таку ситуацію
м. Зіньків потрапляє не вперше. Більше двадцяти років тому будівництво газокомпресорної станції було сплановане за 200 метрів від Зінькова, а це негативно вплинуло б на здоров’я зіньківчан. Завдяки тодішній районній владі будівництво газокомпресорної станції було перенесене за 18 кілометрів від міста Зінькова (тепер лісосмуги навколо газокомпресорної станції повигорали та повисихали). Необхідно знайти компромісний варіант виходу і з цього становища, який задовольнив би всі заінтересовані сторони, негативно не впливав на стан здоров’я людей. У Зіньківському районі є безліч покинутих об’єктів колишніх КСП. Вони розміщені подалі від населених пунктів, мають під’їзди з твердим покриттям. Саме на цих об’єктах необхідно будувати заводи”.
Але конкретної об’єктивної відповіді на мій лист я не одержав. Потім владою були організовані громадські слухання відносно будівництва заводу. На слуханнях було десь до ста чоловік, причому 60–70% учасників слухань – працівники райдержадміністрації та працівники підлеглих райдержадміністрації управлінь і відділів. Звичайно, вони схвалили будівництво заводу з виробництва біопалива в місті Зінькові. Нещодавно на нараді з керівниками підприємств, установ району в присутності голови Полтавської ОДА Валерія Асадчева голова Зіньківської райдержадміністрації Володимир Паламаренко заявив, що завод із виробництва біопалива в Зінькові працює, розбудовується і працюватиме на всю потужність. На це повідомлення Валерій Асадчев зреагував дуже схвально.
Дивно, мабуть, ці керівники не вважають за потрібне турбуватися про здоров’я людей нашої Полтавщини, Зіньківського району? Невже заради благополуччя життя в Західній Європі можна ризикувати здоров’ям жителів Зіньківського району? Схаменіться, поки ще не пізно.
За дев’ятсот метрів від заводу знаходиться найбільша школа, за 1200 метрів – професійне училище, в радіусі 1000 м розміщені більшість багатоповерхових житлових будинків Зінькова. Звичайно, зіньківчани забили на сполох, відчувши якийсь їдкий і неприємний запах, від якого боліли голови і гірше дихалося. Було зібрано понад тисячу підписів зі зверненням до обласних органів влади з проханням закрити завод. Я звернувся з листом до голови Полтавської обласної державної адміністрації Валерія Асадчева, в якому зокрема писав: “…у Зінькові виникла конфліктна ситуація відносно пуску першої та будівництва другої черги заводу з виробництва біопалива. Такі заводи повинні будуватись і працювати подалі від населених пунктів. До речі, хочу сказати, що в таку ситуацію
м. Зіньків потрапляє не вперше. Більше двадцяти років тому будівництво газокомпресорної станції було сплановане за 200 метрів від Зінькова, а це негативно вплинуло б на здоров’я зіньківчан. Завдяки тодішній районній владі будівництво газокомпресорної станції було перенесене за 18 кілометрів від міста Зінькова (тепер лісосмуги навколо газокомпресорної станції повигорали та повисихали). Необхідно знайти компромісний варіант виходу і з цього становища, який задовольнив би всі заінтересовані сторони, негативно не впливав на стан здоров’я людей. У Зіньківському районі є безліч покинутих об’єктів колишніх КСП. Вони розміщені подалі від населених пунктів, мають під’їзди з твердим покриттям. Саме на цих об’єктах необхідно будувати заводи”.
Але конкретної об’єктивної відповіді на мій лист я не одержав. Потім владою були організовані громадські слухання відносно будівництва заводу. На слуханнях було десь до ста чоловік, причому 60–70% учасників слухань – працівники райдержадміністрації та працівники підлеглих райдержадміністрації управлінь і відділів. Звичайно, вони схвалили будівництво заводу з виробництва біопалива в місті Зінькові. Нещодавно на нараді з керівниками підприємств, установ району в присутності голови Полтавської ОДА Валерія Асадчева голова Зіньківської райдержадміністрації Володимир Паламаренко заявив, що завод із виробництва біопалива в Зінькові працює, розбудовується і працюватиме на всю потужність. На це повідомлення Валерій Асадчев зреагував дуже схвально.
Дивно, мабуть, ці керівники не вважають за потрібне турбуватися про здоров’я людей нашої Полтавщини, Зіньківського району? Невже заради благополуччя життя в Західній Європі можна ризикувати здоров’ям жителів Зіньківського району? Схаменіться, поки ще не пізно.
Михайло Макарович ЛЕЙКО.
м.Зіньків.