Відкриваючи пленум, голова обласної організації НСЖУ, головний редактор газети “Зоря Полтавщини” Григорій Гринь поінформував про поточні спілчанські проблеми. Порушуючи головне питання порядку денного, Григорій Гринь повідомив, що законопроект про роздержавлення комунальних засобів масової інформації розробляється вже не один рік. Навіть був переданий до Верховної Ради України. Втім, довести його до логічного завершення законотворці все ніяк не спроможуться. А тим часом взаємини між місцевою владою, яка у переважній більшості випадків є співзасновником комунальних ЗМІ, й редакціями газет загострюються, стають непоодинокими конфлікти, у яких друковані ЗМІ опиняються між молотом і ковадлом; часто ради і держадміністрації не виконують співзасновницьких зобов’язань. Звісно, це не сприяє розвитку ні свободи слова, ні демократії. Власне, ця ж тема була головною і на семінарі, який провела нещодавно Національна спілка журналістів України. Григорій Гринь надав слово учасникам семінару – редактору газети “Пирятинські вісті” Ганні Синяк та заступнику головного редактора газети “Зоря Полтавщини” Олександру Макаренку, які поінформували про роботу згаданого зібрання. Зокрема, наголошувалося, що НСЖУ вже вкотре розробляє механізм тимчасової підтримки комунальних ЗМІ. Про те, як він діє на практиці, редакційні колективи мають змогу переконуватися мало не щодня. Що можна протиставити всезростаючому диктату співзасновників? Закон про роздержавлення комунальних ЗМІ. Однак, як йшлося на київському семінарі, його доля і донині залишається невизначеною. Таким чином право населення територіальних громад на об’єктивну інформацію, права журналістів на роботу реалізуються далеко не повністю, утискуються. Журналістська спільнота занепокоєна таким станом справ.
У кожного свої рецепти, способи подолання кризових явищ. І все ж спільним для всіх є бажання працювати без постійної загрози відчуження редакційного майна. Оренда трудовим колективом майнового комплексу з подальшим викупом може запобігти цьому. Втім, це – не один напрям.
Під час зустрічі учасників семінару з головою парламентського комітету з питань свободи слова та інформації Ганною Герман порушувалися ці та інші проблеми. Народний депутат висловила доволі кардинальні пропозиції щодо передачі майна редакційним колективам. Але питання, як ці пропозиції врешті законодавчо затвердити, так і залишилося відкритим. У ході конструктивного обговорення було прийнято рішення пропонувати законотворцям запровадити мораторій на відчуження редакційного майна. Але й ця ініціатива, у зв’язку з “бурхливою” діяльністю парламенту, поки що залишається проектом.
У ході семінару відбулася також зустріч з керівництвом ДППЗ “Укрпошта”. Поштовики розповіли про свої фінансові труднощі й не вельми переймалися труднощами та зауваженнями газетярів. На пленумі обласної організації НСЖУ констатувалося, що “Укрпошта” досить вільно трактує свої обов’язки щодо преси, доставляючи із значним запізненням газети, піднімаючи плату за свої послуги, значною мірою необгрунтовано, не повертаючи в зазначені терміни кошти від передплати, хоч, за деякими даними, кругленькі суми спрямовує на банківські депозити.
Було також повідомлено про створення Асоціації комунальних ЗМІ як суб’єкта реформування і роздержавлення.
Ганна Синяк розповіла про взаємини очолюваної
нею газети із місцевою владою. Висвітлення діяльності районної ради чи райдержадміністрації проходить на умовах договору. Спонукала до цього відсутність фінансування співзасновниками. Це, звичайно, додає певних складнощів, однак хоч якимось чином формує ділові стосунки.
Обговорюючи питання порядку денного пленуму обласної організації НСЖУ, редактор газети “Гадяцький вісник” Василь Лукаш зауважив, що, на його думку, ЗМІ слід не стільки роздержавлювати, скільки “розчиновлювати” – поставити бар’єр чиновницькому диктату. Щодо редакційних приміщень, то у свій час у переважній більшості вони були побудовані за кошти, які отримували газети від передплати. То навіщо ж тоді роздержавлення? Відповідаючи на це запитання, голова обласної організації НСЖУ Григорій Гринь зазначив, що законодавчо на початку 90-х років ці приміщення були передані відповідним радам. Нині ж проблема може бути вирішена лише законом.
Редактор чорнухинської районної газети “Нова праця” Галина Шибанова поділилася з учасниками пленуму дуже болючою проблемою, що виникла нещодавно. Частину приміщення редакції у Чорнухах влада вирішила віддати столичній інвестиційній компанії. Безумовно, інвестиції необхідно залучати. Але чому ж за рахунок редакції? Це стало логічним продовженням своєрідного розуміння свободи слова, коли чиновний зверхник дозволяє собі викликати “на килим” журналістський колектив.
– Про роздержавлення комунальних ЗМІ говориться вже не один рік, до того ж на найвищому державному рівні. А що зроблено? Крім балачок, справа далі не йде. І так буде доти, доки журналістська спільнота буде розрізненою, доки буде лише констатувати власні проблеми, а не спільними зусиллями спонукати владу до дій, – наголошував у виступі на пленумі редактор шишацької районної газети “Сільське життя” Ярослав Проць. Він також порушив проблему незадовільної роботи поштового зв’язку, адже шишацька газета, яка друкується у Миргороді, доставляється до передплатника на другий, а то й на третій день після виходу в світ. Така ж ситуація і з полтавськими, київськими виданнями.
Редактор Котелевської районної газети “Народна трибуна” Петро Ляш висловив думку, що роздержавлення комунальних ЗМІ – дуже складний і тривалий процес. До нього треба готуватися. У цьому він переконався, коли вивчав польський досвід, перебуваючи в Польщі у складі депутатської делегації. Не всі польські видання витримали роздержавлення. Треба бути відвертими – роздержавлення саме по собі не вирішує фінансових, організаційних, фахових проблем. Їх розв’язання залежить від редакційних колективів.
Лохвицька районна газета “Зоря” визначила для себе стратегічним напрямком розвитку залучення інвестицій. Про це повідомив її редактор Олександр Москаленко. Певна річ, виникають ризики, але редакційний колектив сподівається, що інвестор виконає свої зобов’язання. Крім сподівань, накопичується юридична база, яка чітко регламентуватиме права й обов’язки учасників медійного інвестиційного проекту.
Підсумовуючи роботу пленуму, голова обласної організації НСЖУ Григорій Гринь наголосив, що демократичне суспільство без свободи слова неможливе. На жаль, нині все відвертіше відбувається наступ на свободу слова. Це відчутно і в повсякденній практиці, і з виступів учасників пленуму. Відстояти своє право вільно працювати журналісти просто зобов’язані. І якщо, скажімо, чиновник дозволяє собі вимагати газетні полоси для попереднього прочитання і відповідного редагування, то це зовсім не означає, що він діє в правовому полі. Якщо редактор носить полоси до чиновника на затвердження, то це теж не означає, що таким чином він убезпечить себе, колектив від подальшої сваволі. Ми повинні бути гідними своєї професії і пам’ятати, що служимо лише слухачу, глядачу, читачу.
Учасники пленуму з обговорюваних питань прийняли відповідну резолюцію.

У Києві відбулася нарада керівників редакційних колективів, які виявили бажання бути учасниками пілотного проекту з реформування комунальних друкованих засобів масової інформації та роздержавлення їхніх редакцій. Проаналізувавши критичну ситуацію, яка склалася у результаті невизначеності з прийняттям відповідного законодавства (про що НСЖУ інформувала Президента України, Верховну Раду та Кабінет Міністрів на початку 2005 року, і відповідний законопроект з необхідними узгодженнями був поданий до Верховної Ради 2007 ро
ку) і термінами реформування, учасники наради визнали за необхідне доручити голові НСЖУ звернутися до вищих державних органів з пропозиціями:
1. Негайно ввести мораторій на будь-які рішення місцевих органів державної влади і самоврядування щодо редакційного майна і нинішніх редакційних приміщень під приводом їхньої комунальної приналежності і перегляд редакційних статутів і установчих договорів та створення нових комунальних видань до набрання чинності Закону про реформування державних і комунальних ЗМІ.
Ми вважаємо, що органи виконавчої влади і місцевого самоврядування не мають права зменшувати їхнє фінансування порівняно з 2007 роком і повинні додати суми, які покриють інфляцію, зростання мінімальної зарплати, цін на папір та поліграфічні послуги.
2. Дати доручення Держкомтелерадіо разом із Фондом держмайна відновити в переліку державної власності майно редакцій газет, яке не передавалося у комунальну власність, і затвердити статути таких державних редакційних підприємств.
3. Передбачити поетапне роздержавлення друкованих ЗМІ, під час якого на першому етапі буде реалізовано пілотний проект з різними варіантами, включаючи формат суспільного видання.
4. У проекті Закону про реформування ЗМІ і роздержавлення редакцій передбачити:
– обов’язкове розділення таких понять, як газета (бренд, інтелектуальна власність) і редакція (підприємство, господарська структура), або тих, які виконують їхні функції, виписавши механізми реформування і роздержавлення окремими розділами;
– формат суспільного видання замість офіційного з обов’язковим роздержавленням редакцій;
– зменшення стажу роботи в комунальному ЗМІ для обчислення пенсії до 15 років;
– не скасовувати, як це пропонується, поділ друкованих ЗМІ за сферою розповсюдження (районні, міські і т.д.), бо це не має жодного відношення до реформування чи роздержавлення.
5. У процесі підготовки до роздержавлення централізовано перевести – до 1 липня 2008 року – місцеві представництва державних органів (Державної податкової адміністрації, МВС, СБУ, прокуратури, суду, КРУ, Пенсійного фонду, МНС, Міністерства праці та соціальної політики, Держкомнезему, Держкомстату, міністерств освіти і науки, культури і туризму, юстиції, агропрому, молоді, сім’ї і спорту, соціальні фонди) на висвітлення їхньої діяльності за рахунок коштів державного бюджету на основі угод з редакціями, як це вже передбачено Законом України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» і що не виконується з жовтня 1997 року.
6. З метою забезпечення принципів добросовісної конкуренції у сфері друкованих ЗМІ замінити ст.9 Закону «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» новою законодавчою нормою про встановлення антимонопольного обмеження вартості послуг поштового зв’язку на рівні собівартості цих послуг у залежності від зони розповсюдження з державним регулюванням рентабельності.
7. Відмінити тендерний принцип використання бюджетних коштів для ЗМІ, яким ці кошти надаються засновниками як дотація, підтримка або як плата за висвітлення діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування.
8. До проведення роздержавлення відкласти перереєстрацію редакцій як підприємницьких структур для внесення до нового Державного реєстру.
9. Передбачити пільги для редакцій газет, які виходять державною мовою (позбавлення ПДВ на папір тощо), аби не допустити зникнення україномовних видань.
10. Передбачити державні гранти чи державні програми для підвищення кваліфікації працівників редакцій видань, які підлягатимуть реформуванню.
11. Підтримати рішення ХІ з’їзду НСЖУ та пропозицію Всеукраїнської асоціації комунальної преси про проведення Всеукраїнських зборів представників редакцій комунальних ЗМІ та парламентських слухань щодо законопроекту «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації».