– Приводом для зустрічі стала ситуація, яка складається останнім часом у державі навколо системи місцевого самоврядування. Виникає парадоксальна розбіжність між декларацією про демократичні засади розбудови України керманичами держави та їхніми реальними діями. Першою “ластівкою” став Закон України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”. Ним призупинено ряд статей Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”. Одразу скажу, що запроваджені обмеження не приносять абсолютно ніякої суттєвої економії фінансових ресурсів, але ставлять органи місцевого самоврядування у пряму залежність від виконавчої гілки влади – Кабінету Міністрів. Наступним кроком до цілеспрямованого звуження прав місцевого самоврядування стали законопроекти “Про внесення змін до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та “Про внесення змін до Закону України “Про місцеві державні адміністрації”, внесені Президентом на розгляд Верховної Ради України. Ці законопроекти, за великим рахунком, зосереджують усі питання управління регіоном в одних руках – голів державних адміністрацій. Тобто людей, які на свої посади призначаються, а не обираються народом. Таким чином, роль місцевого самоврядування просто нівелюється.
Нещодавно відбулася зустріч Голови Верховної Ради України з головами обласних рад та міськими головами. Голови рад, говорячи про формування місцевих бюджетів, акцентували увагу на необхідності зміни податкової системи і повернення до тендерного законодавства 2004 року. Адже нинішнє законодавство – це зашморг для місцевих громад. Для всіх, хто працює у місцевому самоврядуванні, очевидно, що необхідна реальна, а не декларована державна політика щодо підвищення ролі місцевого самоврядування.
Формування бюджетів відбувається без врахування думки територіальних громад. Такі підходи взагалі зруйнували мотивацію місцевої влади у додатковому отриманні доходів, тому що бюджетне законодавство України спрямоване на підтримку не самодостатніх (тих, що нарощують власну фінансову базу), а дотаційних регіонів. Діє правило – чим більше доходів до місцевого бюджету надходить за рахунок місцевих джерел, тим більше вилучень буде плануватись у наступному бюджетному році. Говорячи про ситуацію у місцевому самоврядуванні, учасники наради наголошували на тому, що зараз відбувається його руйнація. Голова Верховної Ради України Арсеній Яценюк певною мірою погодився з позицією учасників наради. Він зазначив, що на сьогоднішній день у парламенті зареєстровано 27 законопроектів щодо внесення змін до законодавства про місцеве самоврядування. Тобто, як вважає Голова Верховної Ради, процес іде. Ключове питання – куди він іде? Тож не можна допустити пасивного споглядання за тим, куди виведе крива політичних інтересів вищих управлінців держави. Ми не повинні дозволити перевести розмову про подальшу долю самоврядних громад у площину демагогії та популізму. Аналіз президентських законопроектів свідчить про намагання Президента зробити “ручним” Кабінет Міністрів, а ради – підконтрольними адміністраціям, – зазначив доповідач.
– Це дуже серйозні заявки, які не просто задовольняють чиїсь амбіції. Таким чином запроваджується незбалансована антидемократична система влади. У законопроектах простежується лінія на зменшення повноважень місцевого самоврядування, і в той же час фактично надається індульгенція головам держадміністрацій. Бо як інакше слід розуміти положення, коли для висловлення недовіри голові державної адміністрації потрібні не лише висновки депутатських комісій, а й судові рішення стосовно невиконання губернаторами делегованих повноважень. Реально, ніяким чином не звертаючись до конкретних осіб, які очолюють адміністрації, це означає, що ці посадові особи мають абсолютну неконтрольовану владу. Пропонуються також зміни, за якими голова адміністрації може зупинити будь-яке рішення відповідної ради з одночасним зверненням до суду щодо оскарження такого рішення. Тобто колегіальне рішення може бути зупинене однією особою. Ще серйозніший удар наносять зміни ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування”, якими місцеві ради зобов’язують усі нормативно-правові акти сесії протягом п’яти днів після їхнього прийняття погоджувати в органах юстиції. По суті, це – пряме адміністративне втручання державних органів у діяльність рад, що суперечить Конституції України та ряду статей Закону України “Про місцеве самоврядування”. Запропоновані зміни порушують положення Європейської Хартії місцевого самоврядування щодо забезпечення свободи дій і самостійності, направлені на подальше посилення залежності рад від держадміністрацій. Ще раз підкреслю правову сторону цього питання: дані законопроекти розроблені з грубим порушенням норм на всіх рівнях нормативно-правового регулювання: міжнародному, конституційному та законодавчому. Що потрібно зробити в першу чергу? При розгляді уточнення показників бюджету на 2008 рік необхідно внести зміни і повернутися до попередньої редакції діючих законів “Про службу в органах місцевого самоврядування” і “Про місцеве самоврядування”. Треба порушити питання подальшої долі реформування місцевого самоврядування. Це та проблема, яка має об’єднати всі регіони України. Відправною точкою тут повинен стати висновок Конституційного Суду щодо законопроекту про зміни до Конституції у сфері місцевого самоврядування. Ми виступаємо не за косметичні зміни, а за реформування всієї системи влади, де б місцеве самоврядування зайняло достойне самодостатнє місце, яке б забезпечило потреби територіальних громад.
З виступів учасників зібрання
Олександр Козуб, секретар Полтавської міської ради:
– Обмеження прав територіальних громад згідно з Конституцією та законами України може бути застосовано лише в умовах воєнного та надзвичайного стану. Ці два законопроекти, які в пакеті інших 12 внесені на розгляд Верховної Ради, взагалі нівелюють місцеве самоврядування. Тому ми будемо дуже широко обговорювати з громадськістю ці закони, хай усі люди знають, що це таке. Думаю, сесії районних у місті рад і міська рада розглянуть питання і висловлять свою позицію.
Микола Глухов, міський голова Кременчука:
 – Нинішній етап розвитку вимагає вирішення однієї з актуальних проблем реформування місцевої влади, тобто створення реального механізму розподілу та децентралізації влади. Але й досі не створено необхідного правового забезпечення діяльності місцевого самоврядування. Цьому заважають, на мою думку, відсутність розуміння необхідності реформ; відсутність політичної волі у більшості політиків; небажання розділити повноваження між центром і регіонами та фінансово забезпечити їх реалізацію. Президентом задекларовано, що Україна повинна бути країною сильних громад та повсюдного самоврядування. А що маємо насправді? Влада концентрується в центрі, вносяться пропозиції про посилення ролі держадміністрацій, погіршується фінансове забезпечення роботи органів місцевого самоврядування. Приймається тендерний закон, який ставить в глухий кут самоврядні органи. Не приймається Житловий кодекс тощо. Ми повинні бути єдині при захисті прав місцевих громад. Як керівник міста, що входить до Асоціації міст і громад України, член правління Асоціації, вважаю, що ця організація є єдиною структурою, яка об’єднує місцеві громади, порушує перед органами державної влади питання про вирішення проблем на місцях, має можливість провести експертизу внесеного на розгляд парламенту закону, що стосується місцевого самоврядування. Маю такі пропозиції до Звернення, яке ми будемо приймати: провести реформування системи місцевого самоврядування в контексті вимог Європейської Хартії; прийняти закон про Асоціацію, про міста і громади; надати АМУ право законодавчої ініціативи, а також обов&rsq
uo;язкової участі в обговоренні й розробці тих законів, що стосуються місцевого самоврядування, та право звертатися до Конституційного Суду з питань захисту інтересів місцевого самоврядування тощо.
Олександр Степаненко, голова Кременчуцької районної ради:
 – Для того, щоб вирішувати проблеми громад, нам потрібно ближче відчувати плече один одного. Про який розвиток місцевого самоврядування сьогодні може йти мова, коли змінами до законодавства ради зв’язують “по руках і ногах” і вони працювати не можуть? Практично ради підпорядковані Кабінету Міністрів. Якщо немає змоги вирішувати питання управління громадою, фінансового забезпечення, то про яку роботу можна говорити? Тільки разом, пліч-о-пліч, ми зуміємо вирішити ці питання.
Микола Карнаух, депутат обласної ради:
– Коли писалася Конституція, то спочатку не передбачалося наявність обласних і районних рад. Але ми досягли того, чого хотіли, і зараз їх маємо. Міста, селища, села наділені високими і реальними повноваженнями. Але цього не достатньо. Для діяльності місцевого самоврядування потрібна фінансова основа. Треба всією громадою, всім депутатським корпусом ставити питання, щоб змінити кілька речей. По-перше, систему дотування і, по-друге, бюджетну систему. Тому що субвенції спускаються згори у регіони на виживання. А повинно б бути так, щоб надходження, податки і збори залишалися на місцях у тих кількостях, які максимально б задовольняли потреби людей. А вже потім ішли нарахування до обласного і державного бюджетів. І це буде нормально. Також необхідно повернутися до виборів депутатів по мажоритарних округах, а ще – переглянути зміни до Конституції, які розбалансували владу. Зараз нам потрібна міцна, демократична держава, де б ефективно діяло місцеве самоврядування.
Дмитро Хрістов, керівник депутатської фракції “Блок Юлії Тимошенко” в обласній раді:
– Ті зміни, що передбачаються, не дадуть можливості місцевому самоврядуванню працювати ефективно. Я вбачаю у них елементи посилення авторитаризму в державі. Можна багато говорити про демократію, але самі дії згори дають підстави думати, що комусь дуже хочеться посилити одну з гілок влади. Що це таке, коли голова облдержадміністрації має право накладати вето на рішення сесії? Президент має таке право, але ж його обирав народ. Тож нехай і губернатора обирає вся область і тоді надає йому такі права. А якщо він призначений і представляє абсолютно не ту силу, яку підтримує в регіоні більшість, то яке може бути право вето? Це лише посилить суперечності між різними гілками влади і, крім хаосу на місцях, якого і так вистачає, нічого доброго з цього не вийде. Тому, запевняю, що особисто зроблю все можливе, щоб ця стурбованість була передана до лідера нашої партії і Прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко.
Віктор Іноземцев, керівник депутатської фракції Соціалістичної партії України в обласній раді:
– Органи місцевого самоврядування є основою формування громадянського суспільства, де повинні дотримуватися закону і прав людини. Це – суспільство, де мають бути інституції, які впливають на владу, – профспілки, депутатський корпус районного чи обласного рівнів. Також вважаю: ми повинні акцентувати увагу на тому, що об’єктивно назріло проведення адміністративної реформи. Маємо сформувати чіткі основні принципи та ідеї і внести конкретні пропозиції, що хочемо зробити на рівні області, району, міста, села. Передусім перерозподіл владних повноважень між органами виконавчої влади і місцевого самоврядування. Функції державних адміністрацій повинні бути дещо інакшими. Це тільки у нашій державі ми можемо сьогодні на рівні місцевих територіальних органів самоврядування приймати рішення про передачу повноважень. З точки зору логіки, правових норм, європейського досвіду, це  – абсурд. Потім ми повинні повернутися до партійно-мажоритарної системи. Тоді на виборчій дільниці голосуватимемо за конкретну особистість та за партію, яку вона представляє. Думаю, депутати у будь-яких областях і районах зараз самостійно можуть визначити стратегію соціально-економічного розвитку свого регіону. Адже у кожній області є своя специфіка та пріоритети. І вони обов’язково мають враховуватися.
Вважаю, варто поставити питання і на рівні, наприклад, Полтавської області спробувати втілити пілотний проект про створення виконавчого органу Полтавської обласної ради. І тоді подивимося, як ми працюватимемо, формуватимемо, наповнюватимемо, виконуватимемо бюджет, ухвалюватимемо управлінські рішення тощо. Такі ж проекти втілити і в районах. І останнє, вважаю, що вибори керівника області, району повинні бути тільки прямі й тільки всіма виборцями.
Василь Сільчук, депутат обласної ради:
– Проблема в тому, що нині діюча система влади продемонструвала свою неефективність і гальмує розвиток держави, і в першу чергу – органів місцевого самоврядування. Ми давно вже говорили про те, що час покінчити із двовладдям як на місцевому рівні, так і на державному, тобто ліквідувати адміністрації і передати всю владу обласним, районним, сільським і селищним радам. Хочу сказати від імені депутатів-комуністів, що ми послідовно захищатимемо те, що було почато, – політичну реформу. Це – найефективніший шлях. І на вибори ми завжди йшли з гаслом: ”За народовладдя! Геть диктатуру!”. Зараз бачимо, наскільки ця проблема важлива для суспільства. Комуністи за те, щоб підтримати дане звернення, провести обговорення на всіх рівнях наших рад і діяти спільно.
Володимир Жуков, голова Кобеляцької районної ради:
– Можна багато говорити і писати, але якщо ми нічого не робитимемо, то нічого і не змінимо. Щомісяця повинні збиратися голови районних, сільських рад для того, щоб обговорювати найболючіші проблеми людей. Настав час щось змінювати.
Валерій Сідько, депутат обласної ради, голова Котелевської райдержадміністрації:
– Пишу наукову роботу “Взаємодія органів місцевого самоврядування і державних адміністрацій”, і як би мене не критикували мої колеги, ми працюємо в режимі виконкому. Немає неузгоджених питань, динамічно розвивається район при всьому куцому фінансуванні. Рішення виконавчої влади без рад до людини не дійдуть. Приміром, районне управління праці й соцзахисту без допомоги сільського голови не обійдеться. 20 працівників на район не в змозі охопити увагою і своїми послугами 22 тисячі населення. Як голова районної державної адміністрації, вважаю, що ті зміни, які на сьогоднішній день подаються, будуть недієві. Я це засвідчую на практиці.
Борис Федоренко, заступник голови Новосанжарської районної ради:
– Ці питання вже давно накопичились, вони сьогодні актуальні. В Новосанжарському районі вже два роки не прислухаються до органів місцевого самоврядування. І якщо пропонується обмежити права місцевого самоврядування, про які тоді можна говорити кошти і як їх добиватися, якщо ми в раді не можемо знайти, куди йдуть кошти, як використовується субвенція. Оцінку діяльності голови райдержадміністрації дали вже депутати. У мене пропозиція: якщо до голосу однієї районної ради не дослухаються, то необхідно органам представницької влади тих районів, де висловлена недовіра керівникам виконавчої влади, спільно звертатися до вищих інстанцій через обласну раду, оскільки це проблема не лише Нових Санжар.
Оксана Черкас, депутат обласної ради:
– Думаю, ніхто не буде заперечувати проти того, що, ратифікувавши Європейську Хартію місцевого самоврядування, Україна не тільки заявила про свою прихильність європейським цінностям і стандартам, а й взяла на себе певні зобов’язання. Минуло 10 років, але вони досі не виконані. Я пропоную доповнити Звернення конкретними пунктами щодо внесення змін у відповідне законодавство. Необхідно зважити на саме визначення поняття, що місцеве самоврядування означає право і спроможність органів самоврядування у межах закону здійснювати регулювання і управління суспільних прав в інтересах місцевого населення, тому має бути дієздатним. Сво
є право у місцевому самоврядуванні здійснюється обраними представницькими органами, тобто радами, які можуть мати підзвітні виконавчі органи. Повноваження, якими наділяються самоврядні органи, повинні бути повними і виключними. Повноваження між ними і органами виконавчої влади мають бути чітко розмежовані. Я пропоную до нашого Звернення зробити або порівняльну таблицю, або чітко вказати, з якими пунктами в проекті ми згодні, а з якими – ні, щоб наші пропозиції були не декларативними, а конкретними.
*  *  *
Учасники розширеного засідання Координаційної ради з питань місцевого самоврядування при голові Полтавської обласної ради прийняли Звернення до Президента України, народних депутатів України і Кабінету Міністрів України. В ньому пропонується виключити з розгляду Верховною Радою проекти Законів України “Про внесення змін до Закону України “Про місцеві державні адміністрації” та “Про внесення змін до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, внесені Президентом України до Верховної Ради України; провести широке громадське обговорення змін до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та законопроектів, які передбачають здійснення адміністративно-територіальної реформи, порядок формування бюджетів та податкової бази, комплексну реформу системи управління на місцях; забезпечити законодавчу базу для органів місцевого самоврядування, яка відповідала б вимогам Європейської Хартії місцевого самоврядування.