Депутати уповноважені
заявити…
Такого затвердження порядку денного пленарного сесійного засідання автору бачити ще не доводилося. Голосували і як за основу в цілому, і за кожне питання окремо, голосували і загалом, і пофракційно, і повторно, і з перервами… Хронометраж процедури – 2 години. Результат: з 25 запропонованих питань включено до порядку денного 8, плюс депутатські запити. Початок засідання 13-ої сесії 5-го скликання Зіньківської районної ради був, прямо скажемо, неординарним.
Цього разу тон задала заява трьох фракцій – “Нашої України”, Партії регіонів і БЮТ, яку їхні очільники подали перед початком пленарного засідання. Нагадуючи, що на попередній сесії 21 грудня 2007 року “45 депутатів визнали роботу голови районної державної адміністрації незадовільною, 41 депутат йому висловив недовіру”, “нашоукраїнці”, регіонали і БЮТівці зауважили, що “подальша робота голови РДА Паламаренка В.І. як керівника виконавчої влади Зіньківського району неможлива. Він не може забезпечити збалансований розвиток району, виконання бюджету на 2008 рік”. Далі у заяві наводився список тих дій голови райдержадміністрації, які підписанти ставлять чиновнику у вину, і пропозиція: розглядати на сесії лише три питання – про виконання рішень по депутатських запитах, бюджет на 2008 рік і звернення депутатів обласної ради Кулініча О.І. й Козерода А.В. “і на цьому роботу сесії завершити. Повноцінну роботу сесії по інших питаннях розпочати після відповідного реагування Полтавської обласної державної адміністрації та звільнення Паламаренка В.І. з посади голови Зіньківської районної державної адміністрації”.
У процесі голосувань неважко було помітити, що депутатський загал розділено на два чітко означених табори і частину “співчутливих і поміркованих”. Гору взяли заявники, хоча зняли й не всі питання з порядку денного на їхню вимогу. За бортом “розхитаного корабля, який ішов у шторм” (влучний вислів Андрія Козерода про атмосферу в залі), опинилися програма економічного і соціального розвитку району, бронювання робочих місць, проблеми галузі освіти тощо.
Втім, дивуватися не випадало, бо три фракції – а це 28 депутатів з 59 присутніх на засіданні – впевнені, що ефективної роботи виконавчої влади нинішній керівник не забезпечить.
Синиця чи нісенітниця?
Наступні дві години депутати присвятили бюджету 2008 року. Знову сперечалися, закликали, переконували… Затвердили. І стало очевидним, що бюджет – це не тільки головний фінансовий документ району, а ще й привід поміркувати над тим, а чого ж він такий куций?
Справді, всі перепалки під час обговорення бюджету точилися з приводу нестачі коштів. Порушувалися проблемні питання “злиденних” бюджетів сільрад, застосування коефіцієнта вилучення до бюджету Опішні, утримання Будинків дитячої і юнацької творчості тощо. Корінь проблеми визначила голова бюджетної комісії райради Надія Лимар: ніхто не виявляє нових шляхів надходження коштів, треба нарощувати виробництво, вишукувати в районі внутрішні резерви поповнення доходів. До цієї тези зверталися й інші депутати, зокрема акцентуючи увагу на тому, що 95,5 відсотка доходів районного бюджету на 2008 рік – це податок з доходів фізичних осіб, який у свою чергу складається майже на 97 відсотків з податку з доходів найманих працівників. На цьому тлі доходи від підприємницької діяльності мізерні – менше одного відсотка. Промисловість у районі практично відсутня. А до всього й досі існує таке явище, як зарплата “в конвертах”.
Водночас депутати констатують, що в районі кілька років не змінювали розміри ставки єдиного податку, і не розуміють – чому? Чому окремі юридичні особи в районі працювали без дозвільних документів? Чому дозволяють працювати підприємствам, які реєструються не за місцем розташування виробництва – не в Зіньківському районі, і відтак район одержує “копійчані” податки? Чому сплата за землю подекуди зведена до мінімуму?.. То чому бюджет куций і, головне, хто в цьому винен?
Усі питання, що звучали, виявилися аж ніяк не риторичними. Власне, з ними і пов’язують свою заяву три політичні сили у районній раді. Депутати від “Нашої України”, БЮТ і Партії регіонів переконані, що опікуватися економічним і соціальним благополуччям району повинен у першу чергу керівник виконавчої влади – голова райдержадміністрації, адже саме йому делеговані радою повноваження з управління життєдіяльністю території. Його прямий обов’язок – налагодити ефективну роботу підрозділів виконавчої влади. Натомість наводять протилежні факти. Скажімо, у грудні 2007 року голова райдержадміністрації Володимир Паламаренко підписав розпорядження, згідно з яким ВП “Надєжда” (попросту кажучи, заправка) отримала в оренду 8 соток землі на в’їзді до Опішні, орендна плата становить 1 к. за 1 м2, доповів голова постійної депутатської комісії з питань забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод та законних інтересів громадян Олександр Терещенков за результатами роботи двох депутатських комісій – з питань законності і з питань АПК та раціонального використання земельних ресурсів, яку депутати провели за запитом селищного голови Опішні Олега Кужима і депутатів обласної ради Олега Кулініча й Андрія Козерода.
У Володимира Паламаренка є аргумент на захист своєї позиції: не проведено грошову нормативну оцінку землі, зокрема і промислового та комерційного призначення, поза межами населених пунктів, і тому при визначенні ставки він керувався аналогічним розпорядженням від 22.08.2005 року: тим документом було визначено орендну ставку для земель несільськогосподарського призначення не більше 1500 грн за гектар, тепер її піднято до 2000 грн за гектар.
– Є незаконність у моїх діях? Ні, немає, – стверджує Володимир Паламаренко. – Низька ставка? Низька. Можливо, я помилився. Та чи вболівають ті, хто порушує питання, за наповнення бюджету? Чи можуть гроші з 8 соток наповнити селищний бюджет? Мабуть, ні. Тому виникає питання: можливо, це спроба усунути конкурента? Якщо так, я категорично проти. Я виступаю за те, щоб не було на території району монополіста з продажу світлих нафтопродуктів, і прошу депутатів створити максимально сприятливий мікроклімат для надходження інвестицій у район і будівництва промислових об’єктів. Якщо ж ми не надаватимемо в оренду землі, оцінка яких не проведена, вони заростуть бур’янами.
Такий виступ голови райдержадміністрації не залишив зал байдужим. Олег Кулініч здивувався: про яку монополію йдеться, якщо в районі працює кілька суб’єктів підприємницької діяльності, які торгують нафтопродуктами? Колишній голова Зіньківської райдержадміністрації Василь Семенюта нагадав представникам громад, що у 2003 році розпорядженням за його підписом було передбачено грошову нормативну оцінку земель комерційного призначення, для підприємств нафтогазового комплексу її було встановлено на рівні 10 тис. грн за гектар, орендна ставка справлялася в розмірі 10 відсотків від вартості землі.
Начальник відділу земельних ресурсів Олександр Пінчук фахово порадив: відповідно до законодавства зобов’язати орендарів виготовити грошову нормативну оцінку таких земель; щоб зняти проблему в цілому – профінансувати виготовлення нормативної оцінки розпорядником земель. А тим часом на землях комерційного призначення, що межують з населеними пунктами, застосовувати середню орендну ставку, що діє для цих земель у населених пунктах. Зокрема, по Опішнянській селищній раді квадратний метр землі промислового призначення оцінено у 24 грн, комерційного призначення – у 51 грн. При цьому на виконання Закону України “Про Державний бюджет на 2008 рік” варто застосувати ставку на рівні 12 відсотків. Таким чином, оренда квадратного метра землі для підприємства “Надєжда” становила б 6 грн. У рік підприємство сплачувало б 6400 грн.
Олександр Терещенков наголосив, що такий підхід &n
dash; перший крок до того, щоб район вирвався з “бюджетної ями”.
– За законом місцевий бюджет отримує 60 відсотків податкових надходжень, що справляються на відповідній території. За два попередніх роки “Надєжда” не заплатила жодної копійки, – зазначав Опішнянський селищний голова. – А тепер сплатить за рік 160 грн. Якщо ж застосувати середню орендну ставку, як пропонує Олександр Пінчук, то у рік бюджет Опішнянської селищної ради отримав би до 3 тисяч гривень.
– А то виходить, що в руках не синиця, як говорив Володимир Паламаренко на засіданні комісії, а якась нісенітниця, – підкреслив Олег Кулініч.
На підставі зібраних фактів частина депутатів, зокрема фракції БЮТ, “Нашої України” і Партії регіонів, намагалася провести рішенням сесії звернення до правоохоронних органів з проханням визначити правомірність дій голови райдержадміністрації, але пропозиція не набрала потрібної кількості голосів.
– Частина депутатів райради перебуває в прямій чи непрямій залежності від голови райдержадміністрації, люди працюють у виконавчій владі або в інстанціях, які їй підпорядковані. Тож вони так і голосують, – прокоментував ситуацію Олег Кулініч.
Відтак три фракції заявили, що далі не голосуватимуть, і з інших питань, внесених до порядку денного, рішення прийняті не були (окрім депутатських запитів).
Непорядок з “порядком”
При розгляді запитів депутатів того дня Олегом Кулінічем з сесійної трибуни було порушено проблему використання коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського й лісогосподарського виробництва. Положення про порядок використання цих коштів затверджено рішенням восьмої позачергової сесії п’ятого скликання районної ради від 19 квітня 2007 року. Відповідно до нього кошти, що надходять на спеціальний рахунок районного бюджету в порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, надаються тим сільськогосподарським і лісогосподарським підприємствам, які визначені на конкурсній основі постійною депутатською комісією з питань агропромислового розвитку, і лише після того, як перелік об’єктів, поданий комісією, затверджується на сесії районної ради. Поцікавившись, як же у 2007 році використані в районі зазначені кошти, депутат обласної ради отримав таку відповідь, датовану 21 січня 2008 року, за підписом начальника управління агропромислового розвитку райдержадміністрації М.С.Ткачика: “…На протязі 2007 року кошти на спецрахунок управління агропромислового розвитку райдержадміністрації не надходили”. Втім, документи управління Державного казначейства в Зіньківському районі засвідчили, що у 2007 році до районного бюджету, на відповідному рахунку якого залишалося 0,50 грн, надійшло 6233,85 грн з відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, “…кошти в сумі 6234,35 грн перераховані приватному підприємцю Карпенко С.Г. на проведення культуртехнічних робіт”. Надано було і розпорядження голови районної державної адміністрації В.І.Паламаренка љ492 від 21.12.2007р., відповідно до якого управління казначейства і перерахувало кошти. На запит Олега Кулініча голова районної ради Олександр Путря письмово повідомив, що “районною радою та її органами на протязі минулого року рішень щодо направлення коштів, що надходять в порядку відшкодування втрат сільськогосподарського й лісогосподарського виробництва, не приймалося”.
– Тут явне порушення рішень районної ради з боку голови районної державної адміністрації, – підсумував заступник голови районної ради Сергій Максименко.
Хоча на даний момент кошти вже відкликані й повернуті, депутат обласної ради Олег Кулініч просив сесію районної ради звернутися до контролюючих і правоохоронних органів для встановлення законності дій голови Зіньківської райдержадміністрації з зазначеного питання. Але такого рішення депутати не прийняли. На цьому, власне, сесія була закрита.
Конфлікт не розв’язано. Він загострюється
Позиція голови Зіньківської райдержадміністрації Володимира Паламаренка, як нам здалося, залишається незмінною. Перед депутатським корпусом керівник виконавчої влади району сказав, що пов’язує виникнення питань щодо себе “з тими намірами, які задумані ще минулого року і реалізовані на попередній сесії райради”. Як і в попередніх коментарях для “Зорі Полтавщини”, того дня Володимир Паламаренко висловив припущення про причину конфлікту – вона полягає в тому, що “голова адміністрації відноситься до усіх рівно, не ділить людей, в т.ч. і тих, хто займається бізнесом, на своїх і чужих і справді дбає про наповнення бюджету”.
І зовсім протилежну думку висловили керівники фракцій в райраді Олексій Карпенко (“Наша Україна”), Олександр Терещенков (Партія регіонів), голова райради Олександр Путря (за списками БЮТ), а також закріплені за Зіньківським районом депутати обласної ради Олег Кулініч (БЮТ) і Андрій Козерод (Партія регіонів), зібравшись по закінченні сесії на прес-конференцію. Депутати говорили про те, що конфлікту не було б, якби голова райдержадміністрації співпрацював з райрадою не на словах, а насправді. Натомість протягом року з’явилося кілька рішень, прийнятих ним одноосібно, які суперечать інтересам районної територіальної громади. Голова райдержадміністрації не дбає про наповнення бюджетів місцевих рад коштами за рахунок укладення договорів оренди землі. У район “втягуються” підприємства, які не платять податків або платять мізерні. Одноосібне розпорядження коштами, а саме такий факт викрили депутати на цій сесії, теж свідчить, на їхнє переконання, про намагання керувати районом без депутатів. Обурює депутатів і те, що некоректно, необ’єктивно висловлюється Володимир Паламаренко у засобах масової інформації з приводу висловленої йому недовіри, хоча у присутності голови облдержадміністрації Валерія Асадчева заявляв, що у разі виникнення такої ситуації напише заяву про звільнення. Окрім того, не приховують представники трьох фракцій і політичної складової у вимозі звільнити Володимира Паламаренка з посади голови райдержадміністрації. Останні вибори довели, що ні в Україні, ні в Зіньківському районі народ не підтримав соціалістів, представником яких є нинішній голова Зіньківської райдержадміністрації, зазначив Олексій Карпенко. Депутати переконані, що очолювати владу повинен представник якоїсь із партій-переможниць. Що ж до такого способу привернути увагу області й держави до проблем району, як блокування роботи ради, то обранці народу не бачать іншого. “Після оголошення недовіри голові райдержадміністрації ми чекали, що в район приїдуть якісь комісії, розбиратимуться. Можливо, це комісії обласної ради, можливо, облдержадміністрації. Ми чекали хоч якоїсь реакції… Але не отримали навіть відповідей на свої повідомлення”, – говорить Олександр Путря.
Повноцінну роботу сесії три фракції райради, за словами їхніх представників, забезпечать лише тоді, коли їх почують “нагорі”.
заявити…
Такого затвердження порядку денного пленарного сесійного засідання автору бачити ще не доводилося. Голосували і як за основу в цілому, і за кожне питання окремо, голосували і загалом, і пофракційно, і повторно, і з перервами… Хронометраж процедури – 2 години. Результат: з 25 запропонованих питань включено до порядку денного 8, плюс депутатські запити. Початок засідання 13-ої сесії 5-го скликання Зіньківської районної ради був, прямо скажемо, неординарним.
Цього разу тон задала заява трьох фракцій – “Нашої України”, Партії регіонів і БЮТ, яку їхні очільники подали перед початком пленарного засідання. Нагадуючи, що на попередній сесії 21 грудня 2007 року “45 депутатів визнали роботу голови районної державної адміністрації незадовільною, 41 депутат йому висловив недовіру”, “нашоукраїнці”, регіонали і БЮТівці зауважили, що “подальша робота голови РДА Паламаренка В.І. як керівника виконавчої влади Зіньківського району неможлива. Він не може забезпечити збалансований розвиток району, виконання бюджету на 2008 рік”. Далі у заяві наводився список тих дій голови райдержадміністрації, які підписанти ставлять чиновнику у вину, і пропозиція: розглядати на сесії лише три питання – про виконання рішень по депутатських запитах, бюджет на 2008 рік і звернення депутатів обласної ради Кулініча О.І. й Козерода А.В. “і на цьому роботу сесії завершити. Повноцінну роботу сесії по інших питаннях розпочати після відповідного реагування Полтавської обласної державної адміністрації та звільнення Паламаренка В.І. з посади голови Зіньківської районної державної адміністрації”.
У процесі голосувань неважко було помітити, що депутатський загал розділено на два чітко означених табори і частину “співчутливих і поміркованих”. Гору взяли заявники, хоча зняли й не всі питання з порядку денного на їхню вимогу. За бортом “розхитаного корабля, який ішов у шторм” (влучний вислів Андрія Козерода про атмосферу в залі), опинилися програма економічного і соціального розвитку району, бронювання робочих місць, проблеми галузі освіти тощо.
Втім, дивуватися не випадало, бо три фракції – а це 28 депутатів з 59 присутніх на засіданні – впевнені, що ефективної роботи виконавчої влади нинішній керівник не забезпечить.
Синиця чи нісенітниця?
Наступні дві години депутати присвятили бюджету 2008 року. Знову сперечалися, закликали, переконували… Затвердили. І стало очевидним, що бюджет – це не тільки головний фінансовий документ району, а ще й привід поміркувати над тим, а чого ж він такий куций?
Справді, всі перепалки під час обговорення бюджету точилися з приводу нестачі коштів. Порушувалися проблемні питання “злиденних” бюджетів сільрад, застосування коефіцієнта вилучення до бюджету Опішні, утримання Будинків дитячої і юнацької творчості тощо. Корінь проблеми визначила голова бюджетної комісії райради Надія Лимар: ніхто не виявляє нових шляхів надходження коштів, треба нарощувати виробництво, вишукувати в районі внутрішні резерви поповнення доходів. До цієї тези зверталися й інші депутати, зокрема акцентуючи увагу на тому, що 95,5 відсотка доходів районного бюджету на 2008 рік – це податок з доходів фізичних осіб, який у свою чергу складається майже на 97 відсотків з податку з доходів найманих працівників. На цьому тлі доходи від підприємницької діяльності мізерні – менше одного відсотка. Промисловість у районі практично відсутня. А до всього й досі існує таке явище, як зарплата “в конвертах”.
Водночас депутати констатують, що в районі кілька років не змінювали розміри ставки єдиного податку, і не розуміють – чому? Чому окремі юридичні особи в районі працювали без дозвільних документів? Чому дозволяють працювати підприємствам, які реєструються не за місцем розташування виробництва – не в Зіньківському районі, і відтак район одержує “копійчані” податки? Чому сплата за землю подекуди зведена до мінімуму?.. То чому бюджет куций і, головне, хто в цьому винен?
Усі питання, що звучали, виявилися аж ніяк не риторичними. Власне, з ними і пов’язують свою заяву три політичні сили у районній раді. Депутати від “Нашої України”, БЮТ і Партії регіонів переконані, що опікуватися економічним і соціальним благополуччям району повинен у першу чергу керівник виконавчої влади – голова райдержадміністрації, адже саме йому делеговані радою повноваження з управління життєдіяльністю території. Його прямий обов’язок – налагодити ефективну роботу підрозділів виконавчої влади. Натомість наводять протилежні факти. Скажімо, у грудні 2007 року голова райдержадміністрації Володимир Паламаренко підписав розпорядження, згідно з яким ВП “Надєжда” (попросту кажучи, заправка) отримала в оренду 8 соток землі на в’їзді до Опішні, орендна плата становить 1 к. за 1 м2, доповів голова постійної депутатської комісії з питань забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод та законних інтересів громадян Олександр Терещенков за результатами роботи двох депутатських комісій – з питань законності і з питань АПК та раціонального використання земельних ресурсів, яку депутати провели за запитом селищного голови Опішні Олега Кужима і депутатів обласної ради Олега Кулініча й Андрія Козерода.
У Володимира Паламаренка є аргумент на захист своєї позиції: не проведено грошову нормативну оцінку землі, зокрема і промислового та комерційного призначення, поза межами населених пунктів, і тому при визначенні ставки він керувався аналогічним розпорядженням від 22.08.2005 року: тим документом було визначено орендну ставку для земель несільськогосподарського призначення не більше 1500 грн за гектар, тепер її піднято до 2000 грн за гектар.
– Є незаконність у моїх діях? Ні, немає, – стверджує Володимир Паламаренко. – Низька ставка? Низька. Можливо, я помилився. Та чи вболівають ті, хто порушує питання, за наповнення бюджету? Чи можуть гроші з 8 соток наповнити селищний бюджет? Мабуть, ні. Тому виникає питання: можливо, це спроба усунути конкурента? Якщо так, я категорично проти. Я виступаю за те, щоб не було на території району монополіста з продажу світлих нафтопродуктів, і прошу депутатів створити максимально сприятливий мікроклімат для надходження інвестицій у район і будівництва промислових об’єктів. Якщо ж ми не надаватимемо в оренду землі, оцінка яких не проведена, вони заростуть бур’янами.
Такий виступ голови райдержадміністрації не залишив зал байдужим. Олег Кулініч здивувався: про яку монополію йдеться, якщо в районі працює кілька суб’єктів підприємницької діяльності, які торгують нафтопродуктами? Колишній голова Зіньківської райдержадміністрації Василь Семенюта нагадав представникам громад, що у 2003 році розпорядженням за його підписом було передбачено грошову нормативну оцінку земель комерційного призначення, для підприємств нафтогазового комплексу її було встановлено на рівні 10 тис. грн за гектар, орендна ставка справлялася в розмірі 10 відсотків від вартості землі.
Начальник відділу земельних ресурсів Олександр Пінчук фахово порадив: відповідно до законодавства зобов’язати орендарів виготовити грошову нормативну оцінку таких земель; щоб зняти проблему в цілому – профінансувати виготовлення нормативної оцінки розпорядником земель. А тим часом на землях комерційного призначення, що межують з населеними пунктами, застосовувати середню орендну ставку, що діє для цих земель у населених пунктах. Зокрема, по Опішнянській селищній раді квадратний метр землі промислового призначення оцінено у 24 грн, комерційного призначення – у 51 грн. При цьому на виконання Закону України “Про Державний бюджет на 2008 рік” варто застосувати ставку на рівні 12 відсотків. Таким чином, оренда квадратного метра землі для підприємства “Надєжда” становила б 6 грн. У рік підприємство сплачувало б 6400 грн.
Олександр Терещенков наголосив, що такий підхід &n
dash; перший крок до того, щоб район вирвався з “бюджетної ями”.
– За законом місцевий бюджет отримує 60 відсотків податкових надходжень, що справляються на відповідній території. За два попередніх роки “Надєжда” не заплатила жодної копійки, – зазначав Опішнянський селищний голова. – А тепер сплатить за рік 160 грн. Якщо ж застосувати середню орендну ставку, як пропонує Олександр Пінчук, то у рік бюджет Опішнянської селищної ради отримав би до 3 тисяч гривень.
– А то виходить, що в руках не синиця, як говорив Володимир Паламаренко на засіданні комісії, а якась нісенітниця, – підкреслив Олег Кулініч.
На підставі зібраних фактів частина депутатів, зокрема фракції БЮТ, “Нашої України” і Партії регіонів, намагалася провести рішенням сесії звернення до правоохоронних органів з проханням визначити правомірність дій голови райдержадміністрації, але пропозиція не набрала потрібної кількості голосів.
– Частина депутатів райради перебуває в прямій чи непрямій залежності від голови райдержадміністрації, люди працюють у виконавчій владі або в інстанціях, які їй підпорядковані. Тож вони так і голосують, – прокоментував ситуацію Олег Кулініч.
Відтак три фракції заявили, що далі не голосуватимуть, і з інших питань, внесених до порядку денного, рішення прийняті не були (окрім депутатських запитів).
Непорядок з “порядком”
При розгляді запитів депутатів того дня Олегом Кулінічем з сесійної трибуни було порушено проблему використання коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського й лісогосподарського виробництва. Положення про порядок використання цих коштів затверджено рішенням восьмої позачергової сесії п’ятого скликання районної ради від 19 квітня 2007 року. Відповідно до нього кошти, що надходять на спеціальний рахунок районного бюджету в порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, надаються тим сільськогосподарським і лісогосподарським підприємствам, які визначені на конкурсній основі постійною депутатською комісією з питань агропромислового розвитку, і лише після того, як перелік об’єктів, поданий комісією, затверджується на сесії районної ради. Поцікавившись, як же у 2007 році використані в районі зазначені кошти, депутат обласної ради отримав таку відповідь, датовану 21 січня 2008 року, за підписом начальника управління агропромислового розвитку райдержадміністрації М.С.Ткачика: “…На протязі 2007 року кошти на спецрахунок управління агропромислового розвитку райдержадміністрації не надходили”. Втім, документи управління Державного казначейства в Зіньківському районі засвідчили, що у 2007 році до районного бюджету, на відповідному рахунку якого залишалося 0,50 грн, надійшло 6233,85 грн з відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, “…кошти в сумі 6234,35 грн перераховані приватному підприємцю Карпенко С.Г. на проведення культуртехнічних робіт”. Надано було і розпорядження голови районної державної адміністрації В.І.Паламаренка љ492 від 21.12.2007р., відповідно до якого управління казначейства і перерахувало кошти. На запит Олега Кулініча голова районної ради Олександр Путря письмово повідомив, що “районною радою та її органами на протязі минулого року рішень щодо направлення коштів, що надходять в порядку відшкодування втрат сільськогосподарського й лісогосподарського виробництва, не приймалося”.
– Тут явне порушення рішень районної ради з боку голови районної державної адміністрації, – підсумував заступник голови районної ради Сергій Максименко.
Хоча на даний момент кошти вже відкликані й повернуті, депутат обласної ради Олег Кулініч просив сесію районної ради звернутися до контролюючих і правоохоронних органів для встановлення законності дій голови Зіньківської райдержадміністрації з зазначеного питання. Але такого рішення депутати не прийняли. На цьому, власне, сесія була закрита.
Конфлікт не розв’язано. Він загострюється
Позиція голови Зіньківської райдержадміністрації Володимира Паламаренка, як нам здалося, залишається незмінною. Перед депутатським корпусом керівник виконавчої влади району сказав, що пов’язує виникнення питань щодо себе “з тими намірами, які задумані ще минулого року і реалізовані на попередній сесії райради”. Як і в попередніх коментарях для “Зорі Полтавщини”, того дня Володимир Паламаренко висловив припущення про причину конфлікту – вона полягає в тому, що “голова адміністрації відноситься до усіх рівно, не ділить людей, в т.ч. і тих, хто займається бізнесом, на своїх і чужих і справді дбає про наповнення бюджету”.
І зовсім протилежну думку висловили керівники фракцій в райраді Олексій Карпенко (“Наша Україна”), Олександр Терещенков (Партія регіонів), голова райради Олександр Путря (за списками БЮТ), а також закріплені за Зіньківським районом депутати обласної ради Олег Кулініч (БЮТ) і Андрій Козерод (Партія регіонів), зібравшись по закінченні сесії на прес-конференцію. Депутати говорили про те, що конфлікту не було б, якби голова райдержадміністрації співпрацював з райрадою не на словах, а насправді. Натомість протягом року з’явилося кілька рішень, прийнятих ним одноосібно, які суперечать інтересам районної територіальної громади. Голова райдержадміністрації не дбає про наповнення бюджетів місцевих рад коштами за рахунок укладення договорів оренди землі. У район “втягуються” підприємства, які не платять податків або платять мізерні. Одноосібне розпорядження коштами, а саме такий факт викрили депутати на цій сесії, теж свідчить, на їхнє переконання, про намагання керувати районом без депутатів. Обурює депутатів і те, що некоректно, необ’єктивно висловлюється Володимир Паламаренко у засобах масової інформації з приводу висловленої йому недовіри, хоча у присутності голови облдержадміністрації Валерія Асадчева заявляв, що у разі виникнення такої ситуації напише заяву про звільнення. Окрім того, не приховують представники трьох фракцій і політичної складової у вимозі звільнити Володимира Паламаренка з посади голови райдержадміністрації. Останні вибори довели, що ні в Україні, ні в Зіньківському районі народ не підтримав соціалістів, представником яких є нинішній голова Зіньківської райдержадміністрації, зазначив Олексій Карпенко. Депутати переконані, що очолювати владу повинен представник якоїсь із партій-переможниць. Що ж до такого способу привернути увагу області й держави до проблем району, як блокування роботи ради, то обранці народу не бачать іншого. “Після оголошення недовіри голові райдержадміністрації ми чекали, що в район приїдуть якісь комісії, розбиратимуться. Можливо, це комісії обласної ради, можливо, облдержадміністрації. Ми чекали хоч якоїсь реакції… Але не отримали навіть відповідей на свої повідомлення”, – говорить Олександр Путря.
Повноцінну роботу сесії три фракції райради, за словами їхніх представників, забезпечать лише тоді, коли їх почують “нагорі”.
Рубрика: 
