– Мені зателефонували на роботу з мобільного Олексія десь після п’ятнадцятої. У трубці пролунав чужий голос, сказали, що сина побили, необхідно приїхати до школи. Ми з чоловіком одразу ж поїхали. З’ясувалося, що старший хлопець із команди-суперника вдарив Олексія і в нього з носа пішла кров. Медична сестра запропонувала викликати в школу “швидку”, ми отримали від медсестри направлення до травмпункту. З’ясувалося, що у травмпункті дитячої лікарні на Леваді його не приймуть, бо хлопцеві 15 років, тому поїхали в травмпункт першої міської лікарні. Після огляду і рентгенівського знімка нічого екстраординарного виявлено не було. Сказали, що є струс мозку, порадили проконсультуватися у лора і – все. Лор узагалі сказав, що ніяких вад за його профілем немає. Ми поїхали додому. А увечері того ж дня, о 20.45, Олексію стало погано, ми викликали “швидку”. Знову – та ж лікарня, той же лікар-невропатолог. Невдовзі син впав у кому. Нейрохірурга викликали тільки о третій годині ночі. Що ми тоді, перед першою операцією, пережили! Знаєте, якби всі ці нюанси спостерігати в нормальній, спокійній обстановці, можливо б, і не так боляче було! Але коли дитині погано, коли дорога кожна хвилина, це – надзвичайно боляче! В обласній лікарні, куди його перевезли 27 грудня, сину зробили другу операцію. Але повернутися з операційної моєму сину не судилося.
Пізніше в офіційних довідках з’явиться фраза, яку оприлюднять засоби масової інформації: ”… батьки Олексія Тимошенка звернулися до лікарні лише другого дня, 26 грудня”. Звідки взялася ця інформація, яка фактично є докором на адресу й так постраждалих від невимовної біди батьків, Наталія Тимошенко не знає. Хоча довідку про звернення 25 грудня на всяк випадок береже: “Звинуватити батьків найлегше! Тим більше, що зараз нам можна чекати чого завгодно!” – зі сльозами говорить жінка.
Наталія Вікторівна і досі не може отямитися від того, що трапилося, усвідомити – її п’ятнадцятирічного сина, її порадника й помічника (Олексій завжди в усьому допомагав мамі) немає і вже ніколи не буде.
– У той день він сказав мені, що не зможе забрати меншого брата з дитячого садка…. Хіба могли ми знати, що так і буде… Зараз починаю згадувати все до дрібниць. Наприклад, незадовго до цього, 19 грудня, в дитячому садочку у брата Олексій виконував роль святого Миколая. Хвилювався, але так вона йому вдалася, що мені потім говорили – мовляв, справжній артист росте…Так хочеться, аби він мені хоча б приснився!
Наталія Вікторівна Тимошенко говорить, що спілкувалася з класним керівником Олексія, іншими вчителями, які добре відгукувалися про її сина. Усі вони прийшли на похорон, дівчатка з класу і в лікарню приходили. Наталія Вікторівна була на поминках Льоші у школі. А ще Наталія Вікторівна категорично не хоче спілкуватися з матір’ю хлопця, який ударив Олексія. Хоча ця жінка й телефонувала їй, чомусь тільки тоді, коли Олексій був у лікарні, а зараз – ні.
“Про що нам говорити? Зараз усі кажуть, що мого сина й так уже не піднімеш, а навіщо іншій дитині життя калічити? Так він же сам собі життя покалічив, коли руку на іншого підняв! Чи хочу я для нього покарання? Так. Хочу!”
У Полтавській школі-гімназії љ 32, де навчався Олексій, не можуть отямитися від шоку. Директор школи Тамара Мар’єнко говорить, що цей випадок – перший за її більш ніж тридцятирічний педагогічний стаж. Класний керівник Олексія Наталія Лукашук характеризує Олексія Тимошенка з якнайкращого боку. Активний, лідер, гарно навчався, охайний, один з небагатьох, хто ходив до школи в костюмі й краватці.
– У Льоші були неабиякі артистичні здібності, гарний дикторський голос, він вів усі класні заходи, і навіть у Палаці дозвілля “Листопад” представляв школу.
Про те, що сталося 25 грудня, вчителі говорять зі сльозами на очах. Справа в тому, що це були змагання з баскетболу пам’яті вчителя фізкультури цієї школи Анатолія Григоровича Панченка. І саме того дня вони проходили втринадцяте… Під час цих змагань між Олексієм та старшим від нього на рік Дмитром, який грав у іншій команді, і виник конфлікт, що призвів до трагедії. Чому виник конфлікт і що йому передувало, єдиний педагог, який при цьому був присутній, – вчителька фізкультури – відмовився розповісти для преси. Однак директор школи поскаржилася при цьому, що надто багато навколо цієї події чуток і перекручувань. Маємо надію, що врешті під час службової перевірки, яку проводять у школі, буде розставлено всі крапки над “і”.
Як поінформували в обласному управлінні охорони здоров’я, з приводу описаних вище подій теж проводиться службова перевірка. Якими будуть її результати – покаже час.
За словами начальника УМВС України в Полтавській області Михайла Цимбалюка, на даний час за фактом порушено кримінальну справу за статтею 121, частиною 2 – нанесення тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть. Справу порушено за фактом, підкреслив начальник УМВС, а не проти когось, саме тому затриманих нині немає.
Слідство у справі ще ведеться, і висновки робити зарано. Саме тому маємо намір повернутися до цієї теми в наступних публікаціях.