ОбробІток грунту сприяє створенню оптимальних умов для грунтових мікрофлори і фауни, представники яких у процесі життєдіяльності покращують структуру і якість грунту.
Зазвичай землю обробляють восени або навесні. Але з огляду на надзвичайно теплі та майже безсніжні зими можна обробіток проводити і взимку. Це дозволяє зменшити обсяг весняних робіт та зберегти вологу в грунті. Для польових робіт я раджу використовувати ті знаряддя, які вам більше до вподоби – лопати, сапки, вила чи плоскорізи. Але усі вони повинні бути добре нагостреними і мати довгі, до 2 м, держаки, щоб не затоптувалася щойно оброблена земельна ділянка.
Приступаючи до обробітку грунту, треба мати приблизний план майбутніх посадок. Це надто важливо, адже різні культури добре почуваються на грунтах із неоднаковою структурою. Наприклад, під картоплю, буряки, кукурудзу грунт слід обробляти таким чином, щоб повітря в орному шарі було не менше, ніж 13–15 відсотків, а під озимину, жито, горох, суданку – так, щоб було не більше 10–12 відсотків.
Нині тривають дискусії з приводу того, чи варто вдаватися до зимового садіння і сіяння. Моя особиста думка – варто. Культури, висаджені чи посіяні взимку у відкритий грунт, дають щедрі врожаї, такі рослини менше хворіють, легше переносять весняні приморозки.  В грудні, якщо немає морозів і снігу, як, приміром, цього року, я висіваю у відкритий грунт насіння гарбузів. За умов різкого зниження температури насіння впадає в анабіоз і знаходиться в такому стані в очікуванні тепла. Натомість це загартовує його, і навесні воно дає дружні сходи завдяки накопиченій у грунті за зиму волозі.
Вчені, які досліджували умови зимівлі винограду в нашій місцевості, помітили, що корені цієї теплолюбної культури протягом зими подовжуються на 20 см, тобто рослина навіть у холодну пору року продовжує рости і розвиватися, особливо за умов відносно м'якої зими. Я на власному досвіді переконався, що весняний урожай топінамбура (земляної груші) на 20 відсотків більший, ніж осінній. Тобто рослини вже давно пристосувалися до нових кліматичних умов, а ми – ні, витрачаючи дорогоцінний зимовий час на очікування. Натомість узимку  в грунт можна вносити мінеральні добрива: до весни вони якраз встигнуть розчинитися, і рослини, які з настанням весняних теплих днів почнуть рости, активно всотуватимуть їх із грунту.
Навіть картоплю можна садити взимку, але при цьому засаджену ділянку слід вкривати зверху 15–25-сантиметровим мульчуючим шаром. Така картопля не відчуватиме нестачі вологи і значно раніше сформує врожай.
Таким чином клімат, що поступово змінюється, є своєрідним викликом усім, хто працює на землі: садівники і городники, які вчасно зуміють зорієнтуватися і внести відповідні корективи у звичний графік сезонно-польових робіт, не залишаться без щедрого врожаю.