На це запитання нашої читачки ми попросили відповісти вчених та провідних лікарів області.
Імунна система – вартовий нашого організму. Одна з її функцій – розпізнавання "свого" і "чужого" біологічного матеріалу. Розпізнавши чужорідні речовини, вона не просто нейтралізує їх, а й "занотовує" свою відповідь, щоб відтворити її згодом при повторній зустрічі з аналогічним "чужинцем". Якби не імунна система, ми були б легкою здобиччю для бактерій, вірусів та грибків. Найменший вітерець викликав би у нас серйозне інфекційне захворювання, яке б загрожувало смертю. Саме так і трапляється у людей з імунодефіцитом, імунна система яких функціонує недостатньо ефективно.
Зі "своїм" біологічним матеріалом імунна система знайомиться ще в процесі ембріонального розвитку, знання про "чужий" передаються у спадок, як й інші генетичні ознаки. В цьому випадку говорять про спадковий (природжений) імунітет. Але частіше трапляється так, що імунна система знайомиться зі стороннім біологічним матеріалом при безпосередньому контакті з ним. Тоді говорять про придбаний імунітет, який не передається і є менш стійким, ніж успадкований.
Придбаний імунітет, у свою чергу, може бути активним і пасивним. У першому випадку людині необхідно самій перехворіти на те чи інше захворювання або зробити щеплення. Пасивний імунітет виникає внаслідок введення в організм уже готових антитіл іншої людини або тварини. Він може бути придбаний або природним чином, як у плоду, що одержує через плаценту материнські антитіла, або штучно, шляхом ін'єкції імуноглобулінів.
Галина Дубинська, завідуюча кафедрою інфекційних хвороб з епідеміологією УМСА.
– Дія вакцин грунтується на введенні в організм як окремих частин збудників інфекційних захворювань (білки, полісахариди), так і цілих убитих або ослаблених живих хвороботворних агентів, або вакцин, одержаних методом генної інженерії. При цьому організм сам виробляє відповідні антитіла, які дають йому змогу швидко подолати інфекцію. Активний імунітет зберігається протягом років: проти грипу – 1–2 роки, проти кору – десятиліттями, а іноді й протягом усього життя, наприклад, проти вітряної віспи. Але слід чітко розмежовувати реакцію на щеплення та ускладнення. Реакція на щеплення – це природний хід процесу при вакцинації, особливо при введенні живих вакцин. Наприклад, якщо у людини, щепленої проти кору, через інкубаційний період з'являється висипання, підвищується температура, це нормально. Або якщо у людини, щепленої паротитною живою вакциною, через певний проміжок часу припухають слинні залози. Це – реакція, відповідь організму на вакцину. Інша справа, якщо збільшуються лімфатичні вузли при введенні вакцини БЦЖ. У такому випадку варто проконсультуватися з лікарем-фтизіатром. Проте ускладнення, які, на жаль, бувають у людей із дефектами імунної системи, трапляються не так часто. В середньому ця цифра становить одна дитина на тисячу новонароджених.
При введенні живих або ослаблених вакцин організм фактично переносить інфекцію в її природному перебігу. Ця імунна відповідь, її сила залежать від генетичного апарату людини. У деяких людей недостатність різних ланок імунітету визначена генетично, тому введення їм вакцини може призвести до хвороби. Саме у цієї категорії людей і можуть спостерігатися тяжкі ускладнення після щеплень БЦЖ, проти кору, краснухи.
Тетяна ПолІЧ, дитячий імунолог обласної дитячої клінічної лікарні:
– В Україні система вакцинації працює за затвердженим календарем профілактичних щеплень. Обов'язковими є щеплення від кашлюку, дифтерії, правцю (АКДП), туберкульозу (БЦЖ), поліомієліту, гепатиту B, кору, краснухи та паротиту. На 3–7-й день життя дитина отримує щеплення проти туберкульозу – БЦЖ. Причиною такого поспіху є відсутність у новонародженої дитини антитіл, адже імунітет проти туберкульозу не передається у спадок. Щеплення не захищає від туберкульозу повністю, його завдання – запобігти тяжким формам хвороби.
Втім, незважаючи на обов'язкову вакцинацію, в Україні зареєстрована епідемія туберкульозу. І захворюваність на цю недугу постійно зростає. Не рятує й така форма ранньої діагностики хвороби, як проба Манту, або туберкуліновий тест, який вважається найдешевшим і найрезультативнішим способом діагностики. Медики пояснюють такий стан низьким соціальним рівнем життя в нашій країні і поки що не бачать можливості для відмови від щеплення БЦЖ, як це зробили в розвинених країнах із низьким рівнем захворюваності – США, Данії, Італії.
У три місяці дітям роблять перше щеплення АКДП – вводиться комплексна вакцина проти дифтерії, правцю та кашлюку. Дифтерія – інфекційне захворювання, яке було однією з головних причин смертності дітей на початку ХХ століття. Дифтерія небезпечна ускладненнями, зокрема тяжкими міокардитами.
Не менш небезпечним є й таке інфекційне захворювання, як правець, адже його збудники в природному середовищі наявні постійно. Вони проникають в організм через порушення цілісності шкіри та слизових оболонок. Лише у 2000 році в світі зареєстровано 200 тисяч смертей від правцю у новонароджених, який передався через пуповину забрудненими інструментами.
Кашлюк дає дуже тяжкі ускладнення у вигляді пневмонії та зупинки дихання. До складу вакцини АКДП входить і кашлюковий компонент, який ефективно захищає дітей раннього віку від тяжких форм захворювання. Але саме він є найбільш імовірним "провокатором" ускладнення від щеплення АКДП. Тому ослабленим дітям вводиться вакцина АДП, яка не містить кашлюкового компоненту. У три місяці діти також отримують щеплення проти поліомієліту – інфекційної хвороби, яка часто призводить до паралічу. Вірогідність виникнення ускладнень після щеплення – один випадок на 600–700 тисяч населення.
При проведенні вакцинацій лікарі керуються наказом МОЗ України від 3 лютого 2006 року № 48 "Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів". Згідно з ним 2006 року до календаря щеплень МОЗ України зарахувало ще одне – проти гемофільної інфекції. Це низка інфекцій, збудником яких є гемофільна паличка типу B. Ці захворювання проявляються у вигляді менінгітів, отитів, різних запальних процесів. Відмовлятися від цього щеплення батькам не варто, адже доведено, що до 40 відсотків випадків захворювань на гнійний менінгіт у дітей до дворічного віку викликані саме гемофільною паличкою.
Вірус гепатиту В є основною причиною захворювання на гострий або хронічний гепатит, цироз печінки та первинний рак печінки. Цей вірус передається через кров. Ніхто з нас не застрахований від оперативного втручання, ДТП, переливання препаратів крові, стоматологічних маніпуляцій тощо, тобто маніпуляцій, при яких можлива його передача. З 90-х років вакцина проти гепатиту В була введена у 85 країнах світу, внаслідок чого досягнуто значного зменшення циркуляції вірусу в природі. Вона не викликає ускладнень і навіть вважається першою протираковою вакциною. Нині в Україні дітям роблять щеплення від гепатиту В у перший день життя.
Вакцинація не захищає дитину від інфекційних захворювань на сто відсотків. Але вона значно зменшує ризик захворювання у дітей першого року життя. Якщо малюк навіть і захворіє, то форма недуги буде легкою, без ускладнень.
Лідія Войтенко, головний лікар обласної клінічної інфекційної лікарні:
– У 2006 році в області спостерігався підйом захворюваності на кір. За кілька місяців на цю хворобу захворіли 1498 жителів області, 233 з яких – діти. На щастя, летальних випадків не було, але перебіг захворювання в більшості випадків мав середній ступінь тяжкості. Вартість лікування складала від 500 гривень. При наявності ускладнень, а вони мали місце практично у 80 відсотків хворих, лікування коштувало до 2 тисяч гривень. Було й кілька дуже тяжких випадків, коли ця сума сягнула 6 тисяч гривень. І це при тому, що кір належить до керованих інфекцій. Вакцину закуповують за рахунок держави. Лише одна її доз
а коштує 30 гривень. Це означає, що зробити щеплення значно дешевше, ніж лікувати хворобу.
Якщо підрахувати вартість лікування одного випадку легкої форми грипу, то вона становить 300 гривень. Лікування середнього ступеня тяжкості ГРВІ та грипу з ускладненнями у вигляді пневмонії, бронхіту коштує понад півтори тисячі гривень. Пролікувати ж тяжкі ускладнення, такі, як вірусний менінгоенцефаліт, обходиться приблизно в 600 тисяч гривень.
Особливо важливим щеплення проти грипу є для людей похилого віку, адже воно попереджає розвиток тяжких його форм.
Отже, лікарська практика свідчить, що щеплення є ефективними. І хоча вони – не панацея, та нехтувати ними все ж таки не варто.
Імунна система – вартовий нашого організму. Одна з її функцій – розпізнавання "свого" і "чужого" біологічного матеріалу. Розпізнавши чужорідні речовини, вона не просто нейтралізує їх, а й "занотовує" свою відповідь, щоб відтворити її згодом при повторній зустрічі з аналогічним "чужинцем". Якби не імунна система, ми були б легкою здобиччю для бактерій, вірусів та грибків. Найменший вітерець викликав би у нас серйозне інфекційне захворювання, яке б загрожувало смертю. Саме так і трапляється у людей з імунодефіцитом, імунна система яких функціонує недостатньо ефективно.
Зі "своїм" біологічним матеріалом імунна система знайомиться ще в процесі ембріонального розвитку, знання про "чужий" передаються у спадок, як й інші генетичні ознаки. В цьому випадку говорять про спадковий (природжений) імунітет. Але частіше трапляється так, що імунна система знайомиться зі стороннім біологічним матеріалом при безпосередньому контакті з ним. Тоді говорять про придбаний імунітет, який не передається і є менш стійким, ніж успадкований.
Придбаний імунітет, у свою чергу, може бути активним і пасивним. У першому випадку людині необхідно самій перехворіти на те чи інше захворювання або зробити щеплення. Пасивний імунітет виникає внаслідок введення в організм уже готових антитіл іншої людини або тварини. Він може бути придбаний або природним чином, як у плоду, що одержує через плаценту материнські антитіла, або штучно, шляхом ін'єкції імуноглобулінів.
Галина Дубинська, завідуюча кафедрою інфекційних хвороб з епідеміологією УМСА.
– Дія вакцин грунтується на введенні в організм як окремих частин збудників інфекційних захворювань (білки, полісахариди), так і цілих убитих або ослаблених живих хвороботворних агентів, або вакцин, одержаних методом генної інженерії. При цьому організм сам виробляє відповідні антитіла, які дають йому змогу швидко подолати інфекцію. Активний імунітет зберігається протягом років: проти грипу – 1–2 роки, проти кору – десятиліттями, а іноді й протягом усього життя, наприклад, проти вітряної віспи. Але слід чітко розмежовувати реакцію на щеплення та ускладнення. Реакція на щеплення – це природний хід процесу при вакцинації, особливо при введенні живих вакцин. Наприклад, якщо у людини, щепленої проти кору, через інкубаційний період з'являється висипання, підвищується температура, це нормально. Або якщо у людини, щепленої паротитною живою вакциною, через певний проміжок часу припухають слинні залози. Це – реакція, відповідь організму на вакцину. Інша справа, якщо збільшуються лімфатичні вузли при введенні вакцини БЦЖ. У такому випадку варто проконсультуватися з лікарем-фтизіатром. Проте ускладнення, які, на жаль, бувають у людей із дефектами імунної системи, трапляються не так часто. В середньому ця цифра становить одна дитина на тисячу новонароджених.
При введенні живих або ослаблених вакцин організм фактично переносить інфекцію в її природному перебігу. Ця імунна відповідь, її сила залежать від генетичного апарату людини. У деяких людей недостатність різних ланок імунітету визначена генетично, тому введення їм вакцини може призвести до хвороби. Саме у цієї категорії людей і можуть спостерігатися тяжкі ускладнення після щеплень БЦЖ, проти кору, краснухи.
Тетяна ПолІЧ, дитячий імунолог обласної дитячої клінічної лікарні:
– В Україні система вакцинації працює за затвердженим календарем профілактичних щеплень. Обов'язковими є щеплення від кашлюку, дифтерії, правцю (АКДП), туберкульозу (БЦЖ), поліомієліту, гепатиту B, кору, краснухи та паротиту. На 3–7-й день життя дитина отримує щеплення проти туберкульозу – БЦЖ. Причиною такого поспіху є відсутність у новонародженої дитини антитіл, адже імунітет проти туберкульозу не передається у спадок. Щеплення не захищає від туберкульозу повністю, його завдання – запобігти тяжким формам хвороби.
Втім, незважаючи на обов'язкову вакцинацію, в Україні зареєстрована епідемія туберкульозу. І захворюваність на цю недугу постійно зростає. Не рятує й така форма ранньої діагностики хвороби, як проба Манту, або туберкуліновий тест, який вважається найдешевшим і найрезультативнішим способом діагностики. Медики пояснюють такий стан низьким соціальним рівнем життя в нашій країні і поки що не бачать можливості для відмови від щеплення БЦЖ, як це зробили в розвинених країнах із низьким рівнем захворюваності – США, Данії, Італії.
У три місяці дітям роблять перше щеплення АКДП – вводиться комплексна вакцина проти дифтерії, правцю та кашлюку. Дифтерія – інфекційне захворювання, яке було однією з головних причин смертності дітей на початку ХХ століття. Дифтерія небезпечна ускладненнями, зокрема тяжкими міокардитами.
Не менш небезпечним є й таке інфекційне захворювання, як правець, адже його збудники в природному середовищі наявні постійно. Вони проникають в організм через порушення цілісності шкіри та слизових оболонок. Лише у 2000 році в світі зареєстровано 200 тисяч смертей від правцю у новонароджених, який передався через пуповину забрудненими інструментами.
Кашлюк дає дуже тяжкі ускладнення у вигляді пневмонії та зупинки дихання. До складу вакцини АКДП входить і кашлюковий компонент, який ефективно захищає дітей раннього віку від тяжких форм захворювання. Але саме він є найбільш імовірним "провокатором" ускладнення від щеплення АКДП. Тому ослабленим дітям вводиться вакцина АДП, яка не містить кашлюкового компоненту. У три місяці діти також отримують щеплення проти поліомієліту – інфекційної хвороби, яка часто призводить до паралічу. Вірогідність виникнення ускладнень після щеплення – один випадок на 600–700 тисяч населення.
При проведенні вакцинацій лікарі керуються наказом МОЗ України від 3 лютого 2006 року № 48 "Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні та контроль якості й обігу медичних імунобіологічних препаратів". Згідно з ним 2006 року до календаря щеплень МОЗ України зарахувало ще одне – проти гемофільної інфекції. Це низка інфекцій, збудником яких є гемофільна паличка типу B. Ці захворювання проявляються у вигляді менінгітів, отитів, різних запальних процесів. Відмовлятися від цього щеплення батькам не варто, адже доведено, що до 40 відсотків випадків захворювань на гнійний менінгіт у дітей до дворічного віку викликані саме гемофільною паличкою.
Вірус гепатиту В є основною причиною захворювання на гострий або хронічний гепатит, цироз печінки та первинний рак печінки. Цей вірус передається через кров. Ніхто з нас не застрахований від оперативного втручання, ДТП, переливання препаратів крові, стоматологічних маніпуляцій тощо, тобто маніпуляцій, при яких можлива його передача. З 90-х років вакцина проти гепатиту В була введена у 85 країнах світу, внаслідок чого досягнуто значного зменшення циркуляції вірусу в природі. Вона не викликає ускладнень і навіть вважається першою протираковою вакциною. Нині в Україні дітям роблять щеплення від гепатиту В у перший день життя.
Вакцинація не захищає дитину від інфекційних захворювань на сто відсотків. Але вона значно зменшує ризик захворювання у дітей першого року життя. Якщо малюк навіть і захворіє, то форма недуги буде легкою, без ускладнень.
Лідія Войтенко, головний лікар обласної клінічної інфекційної лікарні:
– У 2006 році в області спостерігався підйом захворюваності на кір. За кілька місяців на цю хворобу захворіли 1498 жителів області, 233 з яких – діти. На щастя, летальних випадків не було, але перебіг захворювання в більшості випадків мав середній ступінь тяжкості. Вартість лікування складала від 500 гривень. При наявності ускладнень, а вони мали місце практично у 80 відсотків хворих, лікування коштувало до 2 тисяч гривень. Було й кілька дуже тяжких випадків, коли ця сума сягнула 6 тисяч гривень. І це при тому, що кір належить до керованих інфекцій. Вакцину закуповують за рахунок держави. Лише одна її доз
а коштує 30 гривень. Це означає, що зробити щеплення значно дешевше, ніж лікувати хворобу.
Якщо підрахувати вартість лікування одного випадку легкої форми грипу, то вона становить 300 гривень. Лікування середнього ступеня тяжкості ГРВІ та грипу з ускладненнями у вигляді пневмонії, бронхіту коштує понад півтори тисячі гривень. Пролікувати ж тяжкі ускладнення, такі, як вірусний менінгоенцефаліт, обходиться приблизно в 600 тисяч гривень.
Особливо важливим щеплення проти грипу є для людей похилого віку, адже воно попереджає розвиток тяжких його форм.
Отже, лікарська практика свідчить, що щеплення є ефективними. І хоча вони – не панацея, та нехтувати ними все ж таки не варто.
Рубрика: 
