Про світлі, затишні й просторі класи з сучасним обладнанням учні та вчителі Демидівської ЗОШ I–III ступенів Решетилівського району мріють уже багато років. Десятиліття тому вони, здавалося б, були за крок від здійснення мрії: місцеве сільськогосподарське підприємство за власні кошти взялося будувати нову школу. До реформування агропромислового комплексу встигли звести лише підвальну частину і каркас спортивного залу, було використано майже 300 тисяч гривень. Але сільгосппідприємство розпалося, разом із тим завмерло й будівництво.
– Питання будівництва Демидівської школи для нас надзвичайно серйозне, – говорить голова Решетилівської райдержадміністрації Олександр Дроботенко. – Ми неодноразово зверталися до облдержадміністрації щодо фінансування цього об'єкта за рахунок субвенції з державного бюджету. Минулого року я особисто двічі їздив у Міністерство освіти та науки України, пояснив, у яких умовах навчаються наші діти. На всіх рівнях обіцяли допомогу, але поки що зрушити з місця цю справу не вдається.
Нинішня школа – це п'ять класних
кімнат, одна з яких пристосована під шкільну їдальню, і коридор, що служить спортивним та актовим залом. Початкова школа розміщена окремо – в колишньому дитсадку. Певний час для навчання учнів 10–11 класів доводилося орендувати житловий будинок, який господарство будувало для головного спеціаліста. А майстерню при школі закрили ще сім років тому, бо окреме приміщення, яке вона займала, – в аварійному стані. Такі сьогоднішні умови сільського навчального закладу.
За підрахунками фахівців, для завершення будівництва школи у Демидівці необхідно близько 9 мільйонів гривень. У районі розуміють, що за нинішніх економічних умов отримати таку суму відразу нереально. Для початку, аби не допустити подальшої руйнації та відновити будівництво, вистачило б і третини цих коштів. Але…
– У грудні 2005 року завдяки зусиллям районної влади на будівництво школи вдалося отримати субвенцію з державного бюджету в сумі 320 тисяч гривень, – розповідає начальник відділу освіти Решетилівської райдержадміністрації Ганна Голуб. – Незважаючи на те, що кошти надійшли вже наприкінці року, ми зуміли їх використати ефективно.
Виявилося, що виготовлений раніше проект не відповідає сучасним вимогам. Тому 120 тисяч гривень довелося витратити на виготовлення нової проектно-кошторисної документації та проведення її експертизи. За 200 тисяч гривень, що залишилися, вирішили провести підвідний газопровід і збудувати теплогенераторну для опалення існуючого приміщення, а в майбутньому – новобудови. Демидівська школа – єдина в районі – до останнього часу опалювалася вугіллям. З надією на появу нового приміщення багато років не проводили тут і капітального ремонту.
– Донедавна у Демидівській школі навчалося більш ніж 200 дітей, – продовжує Ганна Голуб. – Зараз там 153 учні, дітей підвозять із чотирьох найближчих сіл. На відстані чотирьох кілометрів – село Пустовари, в якому є початкова школа. Там окремо навчаються ще 15 дітей. Розглядалися різні варіанти вирішення проблеми, в тому числі й підвезення учнів у найближче село Кукобівку. Але, по-перше, з цим не погоджуються батьки і територіальна громада. І їх можна зрозуміти, адже це не двадцять і навіть не п'ятдесят учнів, а понад сто п'ятдесят. По-друге, Кукобівська школа все одно замала для такої кількості дітей. Переповнені й навчальні заклади Решетилівки. Тому питання будівництва нової школи у Демидівці треба вирішувати якнайшвидше.
Та, схоже, чиновники від освіти однобоко розуміють процес оптимізації мережі сільських навчальних закладів, "оптимізуючи" її здебільшого закриттям малокомплектних сільських шкіл. Куди тільки не зверталися решетилівські освітяни та районне керівництво: й до органів влади усіх рівнів – від обласних до центральних, і до профільних установ, та їх не чують – протягом останніх двох років на будівництво Демидівської школи не було виділено жодної копійки.