Взагалі не зрозуміло, чому на той час була закрита пожежна частина, адже район – один із найбільших в області (114 населених пунктів), і якби трапилася біда, скажімо, у Міських Млинах, то пожежна машина Зіньківської СДПЧ-27 на виклик повинна була б їхати 40–45 км. Нині ситуація дещо інша, здавалося б, працівників Опішнянської МПО та чотирьох пожежників від головного управління МНС України у Полтавській області досить для Опішнянської селищної ради, але обслуговувати доводиться не лише власну територію. Виклики надходять і з інших сіл Зіньківського району. "Як ти не поїдеш на виклик? – розмірковує начальник МПО Михайло Шкурпела. – Адже це біда, не дай Бог кожному. Звичайно, хлопці мої ризикують. Про спецодяг говорити не доводиться – за один раз він може стати непридатним для подальшого використання. Один виїзд обходиться від 3 до 5 тисяч гривень. Добре, що останнім часом після виїздів за межі власної території хоч бензин стали повертати…"
Бензин стали повертати, а от заробітна плата у працівників МПО залишилася мінімальною. З деякими сільськими радами укладені договори про забезпечення на їх територіях протипожежного захисту, але ж таких лише 3. Разом вони перерахували на рахунок МПО близько
3 тисяч гривень. Якраз на гасіння однієї незначної пожежі. Проблема в тому, що лише за ІІІ квартал 2007 року з 10 викликів шість було за межі Опішнянської селищної ради.
У липні нинішнього року Опішнянський селищний голова Олег Кужим скликав нараду, запросивши представників Зіньківської районної ради, райдержадміністрації, головного управління МНС у Полтавській області, голів сільських рад, які обслуговує Опішнянська МПО. Обговорювали  питання про утримання місцевої пожежної охорони, адже таким стан справ залишатися не може: видатки із селищного бюджету на цю потребу з кожним роком зростають, у нинішньому заплановано 121 тисячу гривень. На нараді прозвучало безліч порад і обіцянок. Половина сільських голів не з'явилися на зустріч, а ті, які були, сказали, що більшої допомоги надати не можуть.
Виникає запитання: хто гаситиме пожежі, якщо Опішнянську місцеву пожежну частину закриють за браком коштів?
26 жовтня відбулося засідання сесії Опішнянської селищної ради, де розглядали те ж питання про утримання МПО. Селищний голова запропонував два шляхи вирішення проблеми: або прийняти районну програму підтримки МПО, передбачивши виділення реальних коштів на її утримання, або закрити цю структуру та організувати окремий пост державної пожежної охорони, що фінансуватиметься з Держбюджету. Адже не може бути так, щоб половину Зіньківського району обслуговувала СДПЧ № 27, яка має відповідне фінансування, а іншу половину – місцева пожежна охорона. Депутати підтримали пропозиції селищного голови та прийняли відповідні рішення. Це питання було також заслухане на засіданні виконавчого комітету Опішнянської селищної ради і  на сесії Зіньківської районної ради. Депутати райради прийняли рішення вийти з клопотанням до МНС України про повне державне утримання професійної пожежної охорони на території Опішнянської селищної ради.
Якщо цього не станеться і Опішнянська МПО буде закрита за браком коштів, ніхто не звинувачуватиме селищного голову чи депутатів, вони роблять усе, що в їхніх силах, але громадськість мовчати не буде. Люди вже досить налякані. Власне і я з жахом згадую голос доньки з мобільного телефона: "Мамо! Швидше викликай пожежників. Горять дерева на протилежному березі Ворскли. Вітер у наш бік, дерева спалахують, як сірники! Якщо вітер повернеться на схід, то буде лихо – там великий лісовий масив, неподалік – газоперегінні установки!.." Це було цього року на День Незалежності України. Коли я набрала номер МПО і почала говорити про пожежу, черговий відповів: "Заспокойтеся, вже виїхали". Пожежу загасили швидко завдяки оперативності й професіоналізму працівників Опішнянської МПО. Вони кожного дня готові йти у вогонь, але, на жаль, цього належно не цінують.