Ця гірка історія не залишила байдужими багатьох. Першими відгукнулися сестри Наталя Чобітько та Людмила Гаврилашова з Полтави, які принесли до редакції багато теплих речей своїх, уже дорослих, дітей, із проханням передати їх діткам у Піски Лохвицького району. Невеличку грошову допомогу надало молоде подружжя, яке не назвало свого прізвища, знаємо лише, що вони самі виховують двох дітей – сина Світозара і доньку Софію. Не залишилися байдужими й мої колеги, які також зібрали для Люди й Віталика книжки та іграшки. З ініціативи головного редактора "Зорі Полтавщини" Григорія Гриня редакція газети виділила кошти на фрукти, ласощі та інші продукти харчування для дітей. Днями редакційною машиною ми відвезли цю благодійну допомогу до Пісок і передали її дітям та їхньому дідусеві Олексію Олександровичу Цихоню, який ними опікується.
Втім, на статтю, яку надрукувала "Зоря Полтавщини", відгукнулися не лише читачі та редакція. Як не дивно, але саме з нашої газети про труднощі, які спіткали цю сім'ю, довідалися й працівники управління праці та соціального захисту Лохвицької райдержадміністрації.
– Одразу ж, як прочитали у "Зорі Полтавщини" вашу статтю, виїхали у Піски, – розказує начальник управління Наталія Інденко. – Переконалися, що ситуація насправді дуже важка, тому з допомогою не зволікали. З районного бюджету Олексію Олександровичу Цихоню виділили невеличку грошову допомогу. Старшу дівчинку забезпечили зошитами та іншими канцелярськими товарами для навчання у школі. Віталику привезли іграшки. Соціальний працівник, який обслуговує село Піски, допомогла дідусеві прибрати та побілити хату. Відтепер ця сім'я – на нашому постійному контролі.
За інформацією служби у справах дітей Лохвицької райдержадміністрації, слухання судової справи про визнання батька дітей Миколи Ісайкіна безвісно відсутнім призначено на 29 листопада. І вже після цього буде вирішуватися питання опікунства. Якщо опікуном Люди та Віталика призначать Олексія Олександровича, він матиме право на отримання державної соціальної допомоги. І тоді вже сам матиме змогу купувати дітям ласощі та фрукти. А поки що хочу сказати велике спасибі всім, хто не залишився байдужим і допоміг цій сім'ї. Нехай це й маленьке, але ж добро, якого так мало у нашому сьогоднішньому прагматичному житті.