Черга тягнеться до кабінету № 7, де приймають замовлення. Та й біля дверей інших кабінетів установи теж помітні черги. Усе це навіває спогади про радянські часи, коли черги були нашим способом життя. Втім, і зовнішній вигляд приміщень, в яких працюють спеціалісти, наче вимальований із тих далеких часів – старі шпалери, несучасні меблі, потріскана стеля… Й лише ціни на послуги тут з часів нинішніх, ринкових. Наприклад, виготовлення технічного паспорта первинної інвентаризації на будинок власника коштує 84 грн. І це тільки аванс. За терміновим тарифом – вдвічі дорожче. Причому не завжди попереджають, що спочатку сплачуєш аванс. І добре, якщо людина прийшла за готовим документом із грошима. А якщо ні? Двічі доводиться стояти і в черзі: спочатку – до віконця №14, де видають документи, потім – у касу банку, й знову до віконця №14. Відзначу, що чекати готові документи відвідувачам доводиться в приміщенні, яке слугує тісним коридорчиком, що веде у двір. Ним гуляють протяги, туди-сюди снують люди, штовханина. Але мусиш чекати…
Невдоволення громадян такими умовами, цінами на послуги КП "Інвентаризатор" наприкінці вересня – на початку жовтня вилилися в акції пікетування установи. За цей час ініціативна група, яку очолив підприємець Володимир Фетч, зібрала близько тисячі відгуків громадян, незадоволених роботою полтавського БТІ. Процитуємо кілька з них.
– Я інвалід ІІ групи, одинокий, – написав полтавець Сергій Яковлєв. – Як інвалід звільнений від сплати податків. Але, оформляючи 1/2 частки спадщини, що залишилася після смерті матері, змушений був, як-то кажуть, заплатити за послуги полтавського БТІ "по повній програмі". Чому там не беруть до уваги соціальний статус таких знедолених, як я?
А от інше звернення. Його написав житель села Надежда Диканського району Андрій Марченко.
– Не згоден із тією оцінкою нерухомості, яку дали спеціалісти КП "Інвентаризатор". На мою думку, державі слід взяти під контроль цей вид діяльності, що дуже важливий як для держави, так і для громадян.
– Люди не хочуть миритися з чергами, високими розцінками полтавського КП "Інвентаризатор" і з тим приниженим станом прохача, як було раніше. Часи зараз не ті! – констатує голова ініціативної групи з пікетування полтавського КП "Інвентаризатор" Володимир Фетч. – І що образливо – названа приватна структура, яка є монополістом на ринку послуг, не несе ніякої відповідальності за це…
Директор полтавського КП "Інвентаризатор" Аркадій Кошер вважає пікетування своєї установи сценарієм на чиєсь замовлення і стверджує, що й ціни на послуги підприємства, й терміни виконання замовлень – цілком на законних підставах.
– Будь-яке БТІ можна назвати монополістом, – говорить Аркадій Юхимович. – Адже неможливо вести облік нерухомого майна на одній території двом БТІ одночасно!
Зазначу, полтавське КП "Інвентаризатор" – єдине в Україні приватне підприємство. Ще 27 листопада 1990 року шляхом викупу орендованого майна – приміщення, меблів, а головне – оперативних інвентарних справ, які тут ведуться з п'ятдесятих років минулого століття, БТІ набуло статусу приватного, що підтверджують документи.
Сьогодні ж саме оперативні інвентарні справи, що тепер належать на правах приватної власності КП "Інвентаризатор", стали своєрідним яблуком розбрату: віддавати їх у руки комунальних БТІ в разі створення таких у районах області А.Ю.Кошер категорично відмовляється.
З одного боку, держава дозволила полтавському БТІ стати приватним, а з іншого – шкодує про це, вважаючи, що сфера діяльності БТІ – державної ваги і має бути під контролем держави.
Ось одна з відповідей від 4.10.2007 р. на звернення громадян, незадоволених якістю послуг полтавського КП "Інвентаризатор". Підпис під нею заступника міністра юстиції України Л.В.Єфіменка:
"З проханням про застосування заходів прокурорського реагування стосовно скасування рішення Полтавської обласної ради щодо надання КП "Інвентаризатор" повноважень з реєстрації прав власності на нерухоме майно громадян Міністерство юстиції неодноразово зверталося до Генеральної Прокуратури України, – йдеться в цьому документі. – Міністерство юстиції також зверталося до Полтавської обласної ради та Полтавської облдержадміністрації з пропозицією створити комунальне БТІ, яке б здійснювало реєстрацію прав власності на нерухоме майно в Полтаві й області, але відповідними органами місцевого самоврядування таких рішень прийнято не було".
Як виявляється, ще 2002 року за підписами міністра юстиції О.В.Лавриновича були направлені листи на адресу тодішнього голови облдержадміністрації Є.Ф.Томіна та тодішнього голови обласної ради В.В.Гришка, в яких висловлювалася стурбованість щодо ситуації з реєстрації прав власності в Полтаві та області й настійно пропонувалося покласти повноваження з цієї реєстрації на комунальні підприємства – бюро технічної інвентаризації. Там же ідеться:
"Особливу занепокоєність викликає те, що на території міста Полтави реєстрацію прав власності здійснює КП "Інвентаризатор", яке є приватним підприємством, що, відповідно до Тимчасового положення, не може відбуватися, оскільки інформація про об'єкти нерухомості та їхніх власників є інформацією стратегічного значення для держави і її зберігання та використання має контролюватися як з боку держави, так і з боку органів місцевого самоврядування".
Так чи може діяти на одній території не одне БТІ? Як вважає голова асоціації бюро технічної інвентаризації України "Укртехінвентаризація" Леонід Черненко, Закон України "Про місцеве самоврядування" дозволяє органам місцевого самоврядування створювати на місцях комунальні БТІ, "аби люди не їздили за довідками в область, не чекали їх місяцями".
Ніяк не принижуючи професійність спеціалістів полтавського КП "Інвентаризатор" (справді, вона висока, і колись його фахівці були єдиними й незамінними в області), все ж вважаю, що задля зручності споживачів логічним є шлях створення підприємств цієї сфери на місцях. І такий приклад є. З ініціативи депутата обласної ради Анатолія Шкарбана і за рішенням сесії обласної ради в Кобеляках було створене комунальне БТІ. Й хоча кобеляцьке БТІ працює лише місяць, результати очевидні: скоротилися терміни реєстрації прав власності до одного тижня, на 30% збільшилася пропускна спроможність закладу, поліпшився рівень надання населенню цих послуг.
Сьогодні й інші райони області розглядають можливість створення на місцях комунальних БТІ. Успіх у цьому залежить від наполегливості органів місцевої влади. Аби вивчити це питання й намітити шляхи його розв'язання, була створена робоча група обласної ради, засідання якої відбулося на початку листопада. Головна проблема, як зазначили її учасники, – підключення до державного електронного Реєстру прав власності на нерухоме майно. На сьогодні це питання неврегульоване. Гостро відчувається недосконалість нинішньої законодавчої бази, але жевріє надія на те, що, врешті-решт, буде розроблено й прийнято закон України "Про бюро технічної інвентаризації". Ще один Закон України "Про доповнення до Закону України "Про реєстрацію прав власності" потребує доопрацювання. А потреба в цих законах нині велика.
Постає й проблема підготовки кадрів для новостворених БТІ. Її можна вирішити, запевнив на засіданні робочої групи заступник голови обласної ради Володимир Марченко, якщо до цього залучити обласний центр підвищення кваліфікації спеціалістів. Отже, шляхи є, й розв'язати проблему все ж можна.
Добре, що нинішня влада впритул зайнялася питанням, яке протягом багатьох років не наважувалася порушувати, незважаючи на його актуальність. І справа тут, на мою думку, не у формі власності, а насамперед у пріоритеті інтересів людей, які заслуговують на якісне обслуговування, котрі не хочуть миритися з чергами, марним витр
ачанням свого дорогоцінного часу. До цього не можна ставитися байдуже, про що сказав на засіданні робочої групи Анатолій Шкарбан: "Яка ж ми тоді влада, якщо не можемо змінити цього?"
Невдоволення громадян такими умовами, цінами на послуги КП "Інвентаризатор" наприкінці вересня – на початку жовтня вилилися в акції пікетування установи. За цей час ініціативна група, яку очолив підприємець Володимир Фетч, зібрала близько тисячі відгуків громадян, незадоволених роботою полтавського БТІ. Процитуємо кілька з них.
– Я інвалід ІІ групи, одинокий, – написав полтавець Сергій Яковлєв. – Як інвалід звільнений від сплати податків. Але, оформляючи 1/2 частки спадщини, що залишилася після смерті матері, змушений був, як-то кажуть, заплатити за послуги полтавського БТІ "по повній програмі". Чому там не беруть до уваги соціальний статус таких знедолених, як я?
А от інше звернення. Його написав житель села Надежда Диканського району Андрій Марченко.
– Не згоден із тією оцінкою нерухомості, яку дали спеціалісти КП "Інвентаризатор". На мою думку, державі слід взяти під контроль цей вид діяльності, що дуже важливий як для держави, так і для громадян.
– Люди не хочуть миритися з чергами, високими розцінками полтавського КП "Інвентаризатор" і з тим приниженим станом прохача, як було раніше. Часи зараз не ті! – констатує голова ініціативної групи з пікетування полтавського КП "Інвентаризатор" Володимир Фетч. – І що образливо – названа приватна структура, яка є монополістом на ринку послуг, не несе ніякої відповідальності за це…
Директор полтавського КП "Інвентаризатор" Аркадій Кошер вважає пікетування своєї установи сценарієм на чиєсь замовлення і стверджує, що й ціни на послуги підприємства, й терміни виконання замовлень – цілком на законних підставах.
– Будь-яке БТІ можна назвати монополістом, – говорить Аркадій Юхимович. – Адже неможливо вести облік нерухомого майна на одній території двом БТІ одночасно!
Зазначу, полтавське КП "Інвентаризатор" – єдине в Україні приватне підприємство. Ще 27 листопада 1990 року шляхом викупу орендованого майна – приміщення, меблів, а головне – оперативних інвентарних справ, які тут ведуться з п'ятдесятих років минулого століття, БТІ набуло статусу приватного, що підтверджують документи.
Сьогодні ж саме оперативні інвентарні справи, що тепер належать на правах приватної власності КП "Інвентаризатор", стали своєрідним яблуком розбрату: віддавати їх у руки комунальних БТІ в разі створення таких у районах області А.Ю.Кошер категорично відмовляється.
З одного боку, держава дозволила полтавському БТІ стати приватним, а з іншого – шкодує про це, вважаючи, що сфера діяльності БТІ – державної ваги і має бути під контролем держави.
Ось одна з відповідей від 4.10.2007 р. на звернення громадян, незадоволених якістю послуг полтавського КП "Інвентаризатор". Підпис під нею заступника міністра юстиції України Л.В.Єфіменка:
"З проханням про застосування заходів прокурорського реагування стосовно скасування рішення Полтавської обласної ради щодо надання КП "Інвентаризатор" повноважень з реєстрації прав власності на нерухоме майно громадян Міністерство юстиції неодноразово зверталося до Генеральної Прокуратури України, – йдеться в цьому документі. – Міністерство юстиції також зверталося до Полтавської обласної ради та Полтавської облдержадміністрації з пропозицією створити комунальне БТІ, яке б здійснювало реєстрацію прав власності на нерухоме майно в Полтаві й області, але відповідними органами місцевого самоврядування таких рішень прийнято не було".
Як виявляється, ще 2002 року за підписами міністра юстиції О.В.Лавриновича були направлені листи на адресу тодішнього голови облдержадміністрації Є.Ф.Томіна та тодішнього голови обласної ради В.В.Гришка, в яких висловлювалася стурбованість щодо ситуації з реєстрації прав власності в Полтаві та області й настійно пропонувалося покласти повноваження з цієї реєстрації на комунальні підприємства – бюро технічної інвентаризації. Там же ідеться:
"Особливу занепокоєність викликає те, що на території міста Полтави реєстрацію прав власності здійснює КП "Інвентаризатор", яке є приватним підприємством, що, відповідно до Тимчасового положення, не може відбуватися, оскільки інформація про об'єкти нерухомості та їхніх власників є інформацією стратегічного значення для держави і її зберігання та використання має контролюватися як з боку держави, так і з боку органів місцевого самоврядування".
Так чи може діяти на одній території не одне БТІ? Як вважає голова асоціації бюро технічної інвентаризації України "Укртехінвентаризація" Леонід Черненко, Закон України "Про місцеве самоврядування" дозволяє органам місцевого самоврядування створювати на місцях комунальні БТІ, "аби люди не їздили за довідками в область, не чекали їх місяцями".
Ніяк не принижуючи професійність спеціалістів полтавського КП "Інвентаризатор" (справді, вона висока, і колись його фахівці були єдиними й незамінними в області), все ж вважаю, що задля зручності споживачів логічним є шлях створення підприємств цієї сфери на місцях. І такий приклад є. З ініціативи депутата обласної ради Анатолія Шкарбана і за рішенням сесії обласної ради в Кобеляках було створене комунальне БТІ. Й хоча кобеляцьке БТІ працює лише місяць, результати очевидні: скоротилися терміни реєстрації прав власності до одного тижня, на 30% збільшилася пропускна спроможність закладу, поліпшився рівень надання населенню цих послуг.
Сьогодні й інші райони області розглядають можливість створення на місцях комунальних БТІ. Успіх у цьому залежить від наполегливості органів місцевої влади. Аби вивчити це питання й намітити шляхи його розв'язання, була створена робоча група обласної ради, засідання якої відбулося на початку листопада. Головна проблема, як зазначили її учасники, – підключення до державного електронного Реєстру прав власності на нерухоме майно. На сьогодні це питання неврегульоване. Гостро відчувається недосконалість нинішньої законодавчої бази, але жевріє надія на те, що, врешті-решт, буде розроблено й прийнято закон України "Про бюро технічної інвентаризації". Ще один Закон України "Про доповнення до Закону України "Про реєстрацію прав власності" потребує доопрацювання. А потреба в цих законах нині велика.
Постає й проблема підготовки кадрів для новостворених БТІ. Її можна вирішити, запевнив на засіданні робочої групи заступник голови обласної ради Володимир Марченко, якщо до цього залучити обласний центр підвищення кваліфікації спеціалістів. Отже, шляхи є, й розв'язати проблему все ж можна.
Добре, що нинішня влада впритул зайнялася питанням, яке протягом багатьох років не наважувалася порушувати, незважаючи на його актуальність. І справа тут, на мою думку, не у формі власності, а насамперед у пріоритеті інтересів людей, які заслуговують на якісне обслуговування, котрі не хочуть миритися з чергами, марним витр
ачанням свого дорогоцінного часу. До цього не можна ставитися байдуже, про що сказав на засіданні робочої групи Анатолій Шкарбан: "Яка ж ми тоді влада, якщо не можемо змінити цього?"
Рубрика: 
