Фестиваль проходить у два етапи: спочатку свій хист і таланти учасники-родини демонструють у школах, а вже потім переможців відбіркового туру запрошують до участі в фінальному міському конкурсі.
Нинішній видався напрочуд яскравим і різнобарвним, зібравши водночас 25 дивовижно талановитих родин, які демонстрували свою майстерність у шести номінаціях. Утім, кожна з них мала різну кількість учасників. Зокрема "Співуча родина" та "Сім'я майстрів" були найбільш масовими. Переможцями першої журі визнало два дуети: Оксани Андріївни Колотило та її доньки Вікторії – дев'ятикласниці ліцею №11; Олександри Леонідівни Шушпанової та її доньки Анастасії – шестикласниці ліцею №4.
Серед восьми експозицій, створених вправними руками народних умільців, глядачів і журі найбільше вразили вишиванки Наталії Анатоліївни Білокур і її доньки Насті – випускниці школи № 26. Напевне, це прізвище нашої уславленої землячки й справді має якусь магію, що надихає творити красу. Так, Настя почала займатися вишивкою ще з раннього дитинства й досягла такої майстерності, що на звороті її робіт немає жодної петлі чи вузлика, чим вони й унікальні. Дівчині дуже подобається її захоплення, а відтак є впевненість, що не зміліє джерело української народної творчості, коли підростаюче покоління так її шанує.
Дружна родина Донців (батьки, дві доньки-першокласниці та маленький Андрійко) стала переможницею танцювального конкурсу. Найкращою сімейною кіностудією визнано родину Крутєвих (батько Вадим Іванович і син-десятикласник школи №20 Олександр).
Найменше учасників зібрали такі номінації, як "Українська народна музика в сім'ї" та "Родина знавців українських звичаїв і традицій", тому виступи родини Олексійків та Марії Усцової з двома онуками – Максимом та Володею – стали справжньою окрасою фестивалю. На превеликий жаль, вакантними залишилися номінації "Мій рідний край" і "Жартівлива сім'я", для яких не знайшлося учасників. Тож уже зараз організатори переймаються тим, як краще провести підготовку наступного фестивалю, щоб від бажаючих не було відбою, адже все починається з родини – і любов до прекрасного, й шанобливе ставлення до батьків, і почуття національної гордості, й усвідомлення власної гідності.
Нинішній видався напрочуд яскравим і різнобарвним, зібравши водночас 25 дивовижно талановитих родин, які демонстрували свою майстерність у шести номінаціях. Утім, кожна з них мала різну кількість учасників. Зокрема "Співуча родина" та "Сім'я майстрів" були найбільш масовими. Переможцями першої журі визнало два дуети: Оксани Андріївни Колотило та її доньки Вікторії – дев'ятикласниці ліцею №11; Олександри Леонідівни Шушпанової та її доньки Анастасії – шестикласниці ліцею №4.
Серед восьми експозицій, створених вправними руками народних умільців, глядачів і журі найбільше вразили вишиванки Наталії Анатоліївни Білокур і її доньки Насті – випускниці школи № 26. Напевне, це прізвище нашої уславленої землячки й справді має якусь магію, що надихає творити красу. Так, Настя почала займатися вишивкою ще з раннього дитинства й досягла такої майстерності, що на звороті її робіт немає жодної петлі чи вузлика, чим вони й унікальні. Дівчині дуже подобається її захоплення, а відтак є впевненість, що не зміліє джерело української народної творчості, коли підростаюче покоління так її шанує.
Дружна родина Донців (батьки, дві доньки-першокласниці та маленький Андрійко) стала переможницею танцювального конкурсу. Найкращою сімейною кіностудією визнано родину Крутєвих (батько Вадим Іванович і син-десятикласник школи №20 Олександр).
Найменше учасників зібрали такі номінації, як "Українська народна музика в сім'ї" та "Родина знавців українських звичаїв і традицій", тому виступи родини Олексійків та Марії Усцової з двома онуками – Максимом та Володею – стали справжньою окрасою фестивалю. На превеликий жаль, вакантними залишилися номінації "Мій рідний край" і "Жартівлива сім'я", для яких не знайшлося учасників. Тож уже зараз організатори переймаються тим, як краще провести підготовку наступного фестивалю, щоб від бажаючих не було відбою, адже все починається з родини – і любов до прекрасного, й шанобливе ставлення до батьків, і почуття національної гордості, й усвідомлення власної гідності.