А починалося все, як це, на жаль, часто буває, з уживання оковитої. Хоча в житті Олександра Глушка та Миколи Стрельцова почалося все значно раніше – тоді, коли вони стали на слизьку стежку. Олександр, якому 46 років, встиг чотири рази побувати за гратами, а 29-річний Микола мав одну судимість. Обидва не бажали працювати та жити чесно.
Того вечора Микола, Олександр, а також їхні друзі – Інна, Олена, Ігор (імена потерпілих з етичних міркувань змінені) – проводили дозвілля у будинку в селі Безручках, що належить батькові Олександра Глушка. Звичайно ж, “культурна програма” передбачала непомірне вживання спиртного. Близько десятої вечора двоє з гостей заснули, інші продовжували пиячити. У п’яному чаду Олександр та Микола згвалтували свою приятельку по чарці Інну. А потім Микола вбив жінку. Олександр, у свою чергу, позбавив життя свого товариша Ігоря, який спав. Далі друзяки забрали мобільний телефон у вбитої та гроші – 380 гривень – і, підпаливши простирадло, втекли з будинку. Разом із двома зловмисниками була ще одна жінка – Олена. Компанія попрямувала додому до Миколи, де знову пили. Однак тієї ночі вони ще раз поверталися до будинку, адже запланована ними пожежа, аби приховати злочин, не сталася. Цього разу скористалися газовим балоном і таки підпалили дім.
Олександр та Микола вирішили податися подалі з області, однак їхня супутниця Олена сказала, що повідомить про все в міліцію. Ці слова коштували їй життя. Жінку вбили прямо дорогою – усі троє в той момент ішли залізничним полотном. На свою біду, о тій же порі там з’явився місцевий житель Володимир Ж. Убивці хотіли позбавити життя і небажаного свідка, але чоловікові вдалося втекти.
Та, як мовиться, усе таємне рано чи пізно стає явним. Невдовзі Олександр Глушко та Микола Стрельцов були затримані та постали перед судом.
Вивчивши всі матеріали й обставини скоєних злочинів, колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області для обох злочинців обрала міру покарання за статтею 70 КК України – довічне позбавлення волі. Судова палата з кримінальних справ Верховного Суду України залишила цей вирок без змін.
Того вечора Микола, Олександр, а також їхні друзі – Інна, Олена, Ігор (імена потерпілих з етичних міркувань змінені) – проводили дозвілля у будинку в селі Безручках, що належить батькові Олександра Глушка. Звичайно ж, “культурна програма” передбачала непомірне вживання спиртного. Близько десятої вечора двоє з гостей заснули, інші продовжували пиячити. У п’яному чаду Олександр та Микола згвалтували свою приятельку по чарці Інну. А потім Микола вбив жінку. Олександр, у свою чергу, позбавив життя свого товариша Ігоря, який спав. Далі друзяки забрали мобільний телефон у вбитої та гроші – 380 гривень – і, підпаливши простирадло, втекли з будинку. Разом із двома зловмисниками була ще одна жінка – Олена. Компанія попрямувала додому до Миколи, де знову пили. Однак тієї ночі вони ще раз поверталися до будинку, адже запланована ними пожежа, аби приховати злочин, не сталася. Цього разу скористалися газовим балоном і таки підпалили дім.
Олександр та Микола вирішили податися подалі з області, однак їхня супутниця Олена сказала, що повідомить про все в міліцію. Ці слова коштували їй життя. Жінку вбили прямо дорогою – усі троє в той момент ішли залізничним полотном. На свою біду, о тій же порі там з’явився місцевий житель Володимир Ж. Убивці хотіли позбавити життя і небажаного свідка, але чоловікові вдалося втекти.
Та, як мовиться, усе таємне рано чи пізно стає явним. Невдовзі Олександр Глушко та Микола Стрельцов були затримані та постали перед судом.
Вивчивши всі матеріали й обставини скоєних злочинів, колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області для обох злочинців обрала міру покарання за статтею 70 КК України – довічне позбавлення волі. Судова палата з кримінальних справ Верховного Суду України залишила цей вирок без змін.
Рубрика: 
