За даними державної інспекції з контролю за цінами в Полтавській області, оптова (відпускна з заводу) ціна хлібини зросла на 4,6 – 34,5 відсотка. У грошовому еквіваленті це виглядає так: біла хлібина з борошна вищого гатунку Карлівського хлібокомбінату стала дорожчою на 32 к., хлібина "Орільська" – на 15 к., "Орільська" виробництва хлібозаводу в Червонозаводському подорожчала на 25 к., а житньо-пшенична – на 35 к., Кременчуцький хлібокомбінат підняв ціну на житньо-пшеничну хлібину на 32 к., житньо-пшенична хлібина Миргородського хлібокомбінату подорожчала найменше – на 8 к., зате формова із суміші борошна 1-го та 2-го гатунків – на 30 к. Хлібокомбінат "Південний" у Полтаві не піднімав ціни на існуючі сорти хліба, натомість випустив на ринок новий, подібний до "Дачного" , буханець житньо-пшеничний, дещо змінивши рецептуру, який коштує дорожче від "Дачного" на 70 к. Місцевий монополіст ВАТ "Полтавський хлібокомбінат" тепер відпускає з заводу хліб пшеничний формовий з борошна 1-го гатунку дорожче на 18 к., поживний подовий – на 54 к.
Таким чином, для споживачів на прилавках магазинів ціна білої формової буханки тепер "стартує" приблизно від 1,55 грн, у деяких сягає 1,90 грн, за чорну подову треба віддати від 1,80 до 2 грн. Подорожчала й інша хлібобулочна продукція.
На згаданих вище підприємствах нині тривають перевірки державної інспекції з контролю за цінами.
Тим часом керівники підприємств не приховують причини подорожчання продукції. Це загальний стрімкий ріст цін на споживчому ринку України. Передовсім – на продовольчому. Дуже подорожчало борошно. Якщо у березні-квітні, коли формувалися ціни на хліб, борошно пшеничне першого гатунку коштувало до 1200 грн за тонну, то тиждень тому його ціна перевалила за 1700 грн, говорить голова правління ВАТ "Полтавський хлібокомбінат "Південний" Зоя Кривеженко. Ситуацію з житнім борошном пекарі називають катастрофічною – в Україні його немає, завозять в недостатній кількості з Білорусі. Була ціна 1380 грн за тонну, потім – 1600 грн, що буде далі, ніхто сказати не може.
Подорожчали й інші складові хлібобулочних виробів: олія – з 4,50 до 12 грн за літр, вершкове масло – з 9 до 38 грн за кілограм, цукор – з 2,50 до 3 грн за кілограм… Газо- і електропостачальники вимагають передоплати. І ніхто з учасників ринку не переймається тим, що хліб – це соціальний продукт, який повинен коштувати принаймні недорого, і ніхто не знижує цін і не змінює умов проплати для хлібовиробників, зазначає голова правління ВАТ "Хорольська мехпекарня", голова асоціації "Полтавахліб" Іван Бондаренко.
Засмучує хлібовиробників і те, що Держрезерв їх не виручив. Надходження були мізерними – на один-п’ять днів роботи. Ціни на сировину, послуги, що впливають на собівартість хліба, держава не регулює і не обмежує. Дотацій з місцевих бюджетів, які б допомогли заводам утримувати ціну на попередньому рівні, немає. При цьому в області рентабельність хлібозаводів обмежена п’ятьма відсотками, а представники центральної виконавчої влади стверджують, що взагалі немає підстав для підвищення цін. Що ж до рентабельності, то хлібопекарі стверджують, що цього року її не бачили, мають збитки. Тому, власне, і підвищили ціни. Адже не можуть вже не тільки розвивати виробництво, а й утримувати спеціалістів, які через вкрай низькі зарплати при важкій праці в нічні зміни масово йдуть із заводів.
Залишається додати, що на кінець минулого тижня поки що утримували ціну зокрема хлібозаводи у Гадячі, Комсомольську, Лубнах, Хоролі.
Що ж, керівників хлібопекарських підприємств ніби й можна зрозуміти. Але чи легше від цього пенсіонерам, у яких пенсія зросла аж на 5 гривень, іншим соціально незахищеним категоріям населення. Адже їм навіть хліб стає вже не по кишені!..
Таким чином, для споживачів на прилавках магазинів ціна білої формової буханки тепер "стартує" приблизно від 1,55 грн, у деяких сягає 1,90 грн, за чорну подову треба віддати від 1,80 до 2 грн. Подорожчала й інша хлібобулочна продукція.
На згаданих вище підприємствах нині тривають перевірки державної інспекції з контролю за цінами.
Тим часом керівники підприємств не приховують причини подорожчання продукції. Це загальний стрімкий ріст цін на споживчому ринку України. Передовсім – на продовольчому. Дуже подорожчало борошно. Якщо у березні-квітні, коли формувалися ціни на хліб, борошно пшеничне першого гатунку коштувало до 1200 грн за тонну, то тиждень тому його ціна перевалила за 1700 грн, говорить голова правління ВАТ "Полтавський хлібокомбінат "Південний" Зоя Кривеженко. Ситуацію з житнім борошном пекарі називають катастрофічною – в Україні його немає, завозять в недостатній кількості з Білорусі. Була ціна 1380 грн за тонну, потім – 1600 грн, що буде далі, ніхто сказати не може.
Подорожчали й інші складові хлібобулочних виробів: олія – з 4,50 до 12 грн за літр, вершкове масло – з 9 до 38 грн за кілограм, цукор – з 2,50 до 3 грн за кілограм… Газо- і електропостачальники вимагають передоплати. І ніхто з учасників ринку не переймається тим, що хліб – це соціальний продукт, який повинен коштувати принаймні недорого, і ніхто не знижує цін і не змінює умов проплати для хлібовиробників, зазначає голова правління ВАТ "Хорольська мехпекарня", голова асоціації "Полтавахліб" Іван Бондаренко.
Засмучує хлібовиробників і те, що Держрезерв їх не виручив. Надходження були мізерними – на один-п’ять днів роботи. Ціни на сировину, послуги, що впливають на собівартість хліба, держава не регулює і не обмежує. Дотацій з місцевих бюджетів, які б допомогли заводам утримувати ціну на попередньому рівні, немає. При цьому в області рентабельність хлібозаводів обмежена п’ятьма відсотками, а представники центральної виконавчої влади стверджують, що взагалі немає підстав для підвищення цін. Що ж до рентабельності, то хлібопекарі стверджують, що цього року її не бачили, мають збитки. Тому, власне, і підвищили ціни. Адже не можуть вже не тільки розвивати виробництво, а й утримувати спеціалістів, які через вкрай низькі зарплати при важкій праці в нічні зміни масово йдуть із заводів.
Залишається додати, що на кінець минулого тижня поки що утримували ціну зокрема хлібозаводи у Гадячі, Комсомольську, Лубнах, Хоролі.
Що ж, керівників хлібопекарських підприємств ніби й можна зрозуміти. Але чи легше від цього пенсіонерам, у яких пенсія зросла аж на 5 гривень, іншим соціально незахищеним категоріям населення. Адже їм навіть хліб стає вже не по кишені!..