Завдяки своєму дивовижному оздоровчому ефекту продукти бджільництва дають людині дуже корисну та потужну біоенергетику, яка не тільки лікує та підтримує організм у здоровому стані, а й прививає їй потребу бути здоровою. І це відбувається тому, що людина і бджола – ніби дві вершини живої природи. Бо все те, що виробляють медоносні бджоли, – це не тільки природно збалансовані комплекси щонайцінніших компонентів, а й унікальні біологічні системи, гармонійні природі людини, які необхідні для здорового зародження, росту та розвитку людського організму.
Та, на наш погляд, ширшого пізнання вимагають не стільки біологічні та фармакотерапевтичні властивості продуктів бджільництва, як поглиблене вивчення життєдіяльності медоносних бджіл. Енергетика бджолосімей, їхніх гнізд та пасіки, за повідомленням офіційного природознавства, несе в собі великий заряд життєдайної енергії, яка суттєво поліпшує функціональний стан центральної нервової системи, позитивно діє на психіку та емоційний фон, знімає депресію, астенію, зайву агресивність. Тобто досягається необхідна гармонія у фізичному, психологічному та соціальному стані.
Справді, робота з бджолами загострює почуття та враження, бентежить душу та спонукає до глибоких роздумів. Спілкування з цією комахою приносить кожному, хто з нею працює, велику користь. Недаремно ж видатний французький біолог Рені Шовен, який усе життя вивчав поведінку медоносних бджіл, у передсмертний час сказав: "Здається, я завжди працював із людьми!".
Досвідчені пасічники знають, що, коли працюєш на пасіці, зникають нервовість, напруженість, подразливість, депресія та хаотичність поведінки.
"Справжні господарі бджіл відзначаються доброзичливістю, добротою, любов'ю до людей, старанністю, ретельністю, високою і постійною працездатністю, миролюбністю, непорушним душевним спокоєм. Їхнє романтичне життя на природі біля бджіл позначене високопоетичністю і казковістю, вимріяним і неперевершеним розумінням життя та вічності. Свою справу вони розуміють як Богоугодну", – писав історик Степан Килимник в ХІХ столітті. А інший учений – Микола Сумцов – впевнено стверджував: "3 бджільництвом невіддільно пов'язано чимало морально-етичних норм християнства. Ця професія – чиста та шляхетна. Вона облагороджує людину, привчає її до чесних і шляхетних вчинків. Пасічництво певною мірою, як і чумацтво, формує людей, стійких у стосунках, з високими моральними критеріями. На пасіці людина духовно збагачується, стає мудрішою".
Бджоли не люблять байдужих та боязливих, тож недарма з ними та пасічниками асоціюють і такі людські якості, як вірність та сміливість.
Від часів прийняття християнства в Київській Русі пасіки вважали одним із особливих місць. Як стверджує історик А.Комарницький, домашні пасіки в той час були місцем, куди будь-кому ходити не дозволялося, тут заборонялося гучно говорити, лихословити, влаштовувати хмільні посиденьки. Про бджіл у родинах пасічників говорили особливо шанобливо. "А з монастирських пасік навіть татаро-монгольські хани забороняли збирати податки, тим паче руйнувати їх". (В.Скуратівський). Щоб конкретніше зрозуміти, в чому полягає особливість медоносних бджіл, слід вдуматися в слова, сказані про безкорисливість цих небесних комах майже три тисячі років тому мудрим Вергілієм, який, пізнавши життя цього невгамовного племені, вигукнув: "Так ви не для себе збираєте мед, бджоли?". І дійсно, кожна робоча бджола виснажливо та тяжко працює, збираючи та заготовляючи кормові запаси для прийдешніх поколінь. А на таку абсолютну безкорисливість здатні тільки Господь Бог та святі люди.
А хто може краще сказати про виняткову працьовитість цих крилатих істот, ніж півтори сотні років тому американський пасічник Лангстрот: "Станьте перед бджолиним житлом та подивіться, з яким завзяттям робочі бджоли несуть свої тяжкі ноші. І подумайте, чи маєте ви право, якщо можете бути корисними, лишатися бездіяльними. Нехай їхній приклад спонукає і вас до добрих намірів, примусить подумати про те, як славно закінчити свій земний шлях під тяжкістю чесної праці, при виконанні суспільних обов'язків безкорисливого життя". Варто згадати й про здатність бджіл до самопожертвування, яке прирікає кожну з них, після жаління своїх ворогів, на неминучу загибель.
Спілкуючись усе своє свідоме життя з професійними пасічниками, переконалися, що робота з бджолами облагороджує людину. Крім того, як свідчать не дуже застарілі статистичні дані, двадцять років тому в колишньому Союзі щорічно розлучалася кожна друга подружня пара, а серед пасічників – тільки одна з десяти. (До речі, кожному бджоляреві відомо, що трутень – бджолиний самець – за своє життя "до шлюбу вступає" тільки один раз).
Як відомо, одна бджолосім'я своїм розльотом охоплює понад 2,5 тисячі гектарів рослинного світу і збирає не тільки нектар, квітковий пилок, а й позитивну життєву силу, енергетику Сонця і земних надр, які накопичуються в бджолиному гнізді та пасіці, а потім передаються людям.