Власне, рішення сесії Великобудищанської сільської ради з цього приводу вже є. За цим документом, датованим 4 вересня цього року, надається дозвіл на проектування та будівництво базової станції мобільного зв’язку мережі оператора ЗАТ “Український мобільний зв’язок” (нині МТС-Україна) по вулиці Юрія Кононенка, 31, на території сільської ради. У рішенні зазначається також, що впродовж двох тижнів у селі вивчалася громадська думка з приводу майбутнього розміщення, в результаті десять депутатів сільської ради проголосували “за”, а двоє утрималися. При цьому “проти” не висловився ніхто. Сільський голова Христина Покутня говорить, що все відбувалося згідно із законом – і вивчення проекту новобудови та відповідних дозволів на неї, і опитування населення, і скликання відкритої сесії сільської ради. Власне, згідно з тими документами, які були надані в сільській раді, так воно і є. Але чому ж тоді щодо спорудження вежі у Великих Будищах настільки полярні точки зору? Що ж спонукає деяких селян звертатися із скаргами в санітарно-епідеміологічну службу, представництво мобільного зв’язку, в засоби масової інформації? Відсутність необхідної інформації? Чи чиєсь небажання вирішувати проблему?

Аби розібратися з ситуацією, спеціально виїхали на місце. Як з’ясувалося, жителів стривожило те, що базова станція мобільного зв’язку буде розміщуватися в самісінькому центрі села. Буквально поруч – школа, медпункт, дитячий садочок, будинок ветерана і – адміністративна будівля.

Лідія Пархоменко, лікар місцевої амбулаторії сімейної медицини, яка працює тут уже тридцять років, вважає, що така новобудова в селі аж ніяк не потрібна.

– Справа в тому, що в нас уже є станція іншого оператора мобільного зв’язку, вона – прямісінько біля мого дому, то, по-перше, вона дуже гуде, а по-друге, коли йде дощ чи просто сира погода, погано показує телевізор. А якщо таких станцій буде дві? У нас у селі й так складна ситуація, газопровід поряд, то тепер ще й дві вежі?

У школі, яка, до слова, славиться знаменитими випускниками (не в кожній є меморіальна дошка пам’яті аж трьох Героїв Радянського Союзу!), особливо яскраво виділяються полярні думки щодо спорудження базової станції. Частина педагогічного колективу – категорично “проти”, частина – не визначилася чи “за”. Завуч школи Ярослава Городницька, вчителі Надія Левченко, Надія Гомон, Тетяна Біляєва, Лариса Лебідь, Ольга Бут, Сергій Косяк не сприймають ідеї з вежею.

– Я навчаю дітей фізиці, а згідно із законами цієї науки електромагнітні поля мають неабиякий вплив на людський організм. Тут, у школі, діти перебувають цілий день. Навіщо ризикувати їхнім здоров’ям? – говорить Надія Сергіївна Левченко.

Однак ідея будівництва базової станції має немало прихильників. Місцевий землевпорядник Ольга Ткачук, бухгалтер Людмила Крат, завідуюча дитячим садочком Ніна Галушка, обліковець Наталія Шостак висловлюють таку точку зору: проти цивілізації не підеш, станція потрібна для того, аби мобільний зв’язок у селі був якіснішим. Що ж до негативного впливу на здоров’я, то хіба тільки мобільний зв’язок цим характеризується?

Коли немає згоди, доволі непросто знайти істину. Думки людей щодо ситуації з майбутнім спорудженням станції у Великих Будищах розділилися. І, що найдивніше, істини, незважаючи на наявність конфліктної ситуації – рішення сесії, з одного боку, і незгода частини селян – з іншого, так і не знайдено. Принаймні таке враження склалося після спілкування з жителями. І ще одне. Вразила зневіра, з якою ті, хто “проти”, й ті, хто “за”, однаково говорили – “все одно нас не питатимуть!”… Тобто усе вирішиться – так чи інакше – без них. Але ж так не буває! На те вона і є – сільська громада, аби враховувати всі точки зору й приймати єдино правильне рішення, не чекаючи, що “приїде пан і розсудить”! Врешті, нинішнім мешканцям села та їхнім дітям тут жити, то кому, як не їм, має це боліти?

Керівник місцевої ПАФ “Диканське” Юрій Корнєв говорить, що він – на боці тих селян, які висловилися проти введення в дію станції:

– Я довго жив у Німеччині й бачив, що там подібні споруди – далеко за межами населених пунктів. Тут же – прямо в центрі села. Мабуть, це вигідно зв’язківцям, бо десь у полі таку станцію розтягли б на металобрухт, а біля школи чи адмінбудівлі не посміють. За його словами, вже зібрано близько ста підписів проти того, щоб у Великих Будищах з’явилася ще одна підстанція. Чия точка зору переможе – покаже час.

Подібних ситуацій, коли майбутнє спорудження базових станцій мобільного зв’язку в селах викликало негативний резонанс, на Полтавщині немало. На жаль, широкого коментарю з приводу цих подій  у ЗМІ практично не було, хоча “Зоря Полтавщини” вже двічі порушувала цю проблему. Саме тому, через відсутність чіткої, незаангажованої інформації, певно, й виникають подібного роду конфлікти.

Виконуючий обов’язки головного державного санітарного лікаря області Микола Асаул повідомив редакції, що жодне зі звернень до санепідслужби щодо шкідливості станцій мобільного зв’язку не знайшло підтвердження.

– Ми виїжджали на місця, робили відповідні заміри, досліджували результати. Розумієте, щодо сіл – тут взагалі проблеми немає. Скоріше можна було б говорити про проблему електромагнітного випромінювання в містах. Принцип дії цієї станції такий – за кілька метрів над землею, тобто на рівні людського зросту, кількох поверхів будинків, вона не діє. Дія розпочинається вище – така вежа сягає понад тридцять метрів. Що ж до конкретної ситуації у Великих Будищах, то було видане рішення місцевої сільської ради про надання земельної ділянки (територія господарського двору сільської ради) площею 0,01 га для будівництва вежі. Після проведення комісійного обстеження земельної ділянки фахівці Диканської райСЕС видали позитивний висновок щодо можливого використання її для будівництва вежі й монтажу на ній базової станції. Існує перелік видів діяльності та об’єктів, які становлять підвищену екологічну небезпеку, до якого споруди електрозв’язку не увійшли. Саме тому обмежень щодо розміщення базових станцій мобільного зв’язку на даний час немає.

Але ж немає і досліджень науковців з єдиним висновком – шкідливі чи ні такі станції? В мережі Інтернет ми знайшли з десяток повідомлень із прямо протилежними висновками. То де гарантія, що в майбутньому вони будуть винятково позитивні? Жителі Великих Будищ згадували не такі далекі 80-ті, коли нас переконували – аварія на ЧАЕС зовсім не несе загрози здоров’ю. Потрібно було лише кілька років, щоб уголос заговорили про прямо протилежне! То чи не варто перед масовим спорудженням станцій (а воно буде, час і цивілізація йдуть уперед!) таки провести спеціальні дослідження, зважаючи на суто наші, українські, екологічні умови і враховуючи не лише інтереси представників певних компаній чи високопосадовців, а й інтереси простих людей. До числа яких, між іншим, належать і ті ж представники компаній чи високопосадовці…

До речі. Як повідомила “Зорі Полтавщини” прес-секретар компанії МТС-Україна Олена Городецька, в Україні поки що не проводилися дослідження щодо впливу базових станцій на здоров’я людей. Якщо Міністерство охорони здоров’я України вважатиме за потрібне провести таке дослідження, то компанія МТС-Україна готова надати необхідну допомогу в його проведенні.

Водночас пані Олена поінформувала, що на даний час меди
чні норми, які висуваються до роботи телекомунікаційного устаткування в Україні, набагато жорсткіші за європейські. Крім того, наразі в усіх західних країнах, де вже впродовж тривалого часу функціонують базові станції стільникового зв’язку, щільність покриття територій значно вища, ніж у нашій державі, дослідження шкідливості впливу на населення випромінювань від базових станцій проводилися. Причому – найдосконалішою апаратурою. Однак ніяких негативних наслідків для здоров’я населення не виявлено.