Ким буду – ще не визначився, бо навколо стільки всього цікавого! Хотілося б бути і лікарем із функціональної діагностики – знаєте, як цікаво дивитися на монітор при ультразвуковому обстеженні, бачити, як працює серце, – доктор Башляга з інституту імені Амосова за найменшою зміною коливання чи швидкості може встановити діагноз! Або дивлюся по телевізору судові справи з Ігорем Годецьким чи слухаю мамині розповіді – ну, думаю, все: точно вивчатиму право! А ще дуже хотілося б розкопати Херсонес, Судакську фортецю, фортецю Кафу у Феодосії і якісь шматочки цих міст реставрувати…
Коли малий був, мріяв учитися у татовому військовому училищі, стати контррозвідником-аналітиком. Потім зрозумів, що марно сподіватися: по-перше, Москва – вже закордон, а по-друге, з пороками серця до військових училищ не приймають. (Цікаво, чим же хворе серце заважає працювати аналітикові!). А мама вважає, що чоловік повинен мати чоловічу професію, і я маю вивчитися на інженера, як мої прадід і дід. Бо ніхто ж не забороняв писати доктору Антону Чехову, ветеринару Олександру Олесю, офіцеру Олександру Купріну. Отож мушу ходити до репетитора на ту математику.
А тепер дозвольте трохи “повихвалятися”. Недавно мої вірші надрукували у Львівському літературному тінейджерському журналі “Сузір’я”, і мене нагородили конкурсною путівкою на IV міжнародний фестиваль юних поетів і прозаїків, митців малюнка і фото “Рекітське сузір’я”, який проводить Мала академія літератури і журналістики зі Львова у карпатському селі Рекіти в липні. Дуже хочеться туди поїхати.
Ви запропонували надіслати щось із написаного. Шлю кілька віршів і замальовки “Історії нашого двору”.
Я часто беру участь у різних дитячих конкурсах. За перемоги в обласних і Всеукраїнських творчих конкурсах дітей-інвалідв нагороджують безплатними путівками на табірну зміну “Повір у себе, і в тебе повірять люди” в Артек. (Скачав цю інформацію з Інтернету на станції юних техніків). Правда, я вже три роки скрізь перемагаю, але одержую тільки різні грамоти й дипломи (їх уже 23 штуки).
До побачення.